АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/2390/293/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Драник Н.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2012 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 3/2314/1547/12 відносно ОСОБА_2, що надійшли з Придніпровського районного суду м. Черкаси за його та захисника ОСОБА_3 апеляцією , -

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 серпня 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

проживаючий в АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України, і до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн.

З даної постанови вбачається, що ОСОБА_2 29 червня 2012 року о 09 годині 30 хвилин керував автомобілем ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Руставі в м. Черкаси, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3, не оспорюючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації його дій, просили постанову суду скасувати, яка таку, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нову, змінивши ОСОБА_2 захід стягнення зі штрафу на громадські роботи або відповідно до ст. 22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, посилаючись на те, що суддя в повній мірі не дотримався вимог ст.33 КУпАП, не врахував ряд пом'якшуючих відповідальність обставин, які ОСОБА_2 не міг надати суду, оскільки не був присутнім при розгляді справи, в результаті чого на нього було накладено занадто суворе стягнення.

Заслухавши думку правопорушника ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 ,перевіривши матеріали справи, які надійшли з Придніпровського районного суду м.Черкаси і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення від 29.06.2012 року ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2

Як вбачається з повідомлення про вручення ОСОБА_2 за вище вказаною адресою судової повістки (а.с.10), він був належним чином повідомлений про час та місце слухання даної справи, отже суддею районного суду при її розгляді дотримано вимоги ст.268 КУпАП., а тому твердження апелянта про направлення повідомлення не на ту адресу та розгляд справи з порушенням його прав є безпідставним, оскільки з зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення ( в якому зазначено саме цю адресу) він знайомився, про що мається його підпис, зауважень на нього не подавав.

Згідно постанови суду, суддя вірно встановив фактичні обставини щодо вчинення ОСОБА_2 адмінправопорушення і правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.130 КУпАП та застосував щодо нього стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу в сумі 2550 грн., яке є найбільш м'яким видом стягнення з передбачених санкцією даної статті.

В ст.24 КУпАП визначено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення в наступній послідовності:

1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 7) адміністративний арешт.

З вказаного переліку видів адміністративного стягнення слідує, що по відношенню до такого виду адміністративного стягнення як штраф, адмінстягнення у вигляді громадських робіт є суворішим.

Правопорушення, вчинене ОСОБА_2, не є малозначним, тому підстави звільнення його від адмінвідповідальності за його вчинення відповідно до ст. 22 КУпАП - відсутні.

Отже, доводи апелянта про пом'якшення покарання та застосування до нього стягнення у виді громадських робіт або звільнення від адміністративної відповідальності за ст. 22 КУпАП, є безпідставними.

Враховуючи викладене, вважаю, що постанова судді є законною та обґрунтованою, а адмінстягнення, накладене на ОСОБА_2 у виді штрафу в розмірі 2550 грн., відповідає вимогам ст.ст.33-35 КУпАП, щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, та є адекватним скоєному та особі правопорушника.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а:

Постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 серпня 2012 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на нього адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 - без задоволення

Суддя