УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 0413/349/12
18.09.2012
Справа № 2/0413/349/12 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження 22ц/491/2091/12 Ваврушак Н.М. Категорія - 41 (ІУ) Доповідач - Остапенко В.О.
РІШЕННЯ
Іменем України
18 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді: Остапенко В.О.
суддів: Братіщевої Л.А., Михайлів Л.В.
при секретарі: Бадалян Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_5, Криворізьке міське управління МВС України в Дніпропетровській області про усунення перешкод в користуванні власністю та виселення, -
особи, які беруть участь у розгляді справи:
представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3;
представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7;
третя особа - ОСОБА_5.
В С Т А Н О В И Л А:
У червня 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_5, Криворізьке МУ МВС України в Дніпропетровській області, про усунення перешкод в користуванні власністю, виселення та зняття з реєстраційного обліку.
В обґрунтування позову зазначила, що в період шлюбу з ОСОБА_6 20.05.2003 року вони купили квартиру АДРЕСА_1. Після їх розлучення ОСОБА_6 став проживати в спірній квартирі, а позивач залишилась проживати в квартирі АДРЕСА_2, після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їй стало відомо, що в квартирі з 11.10.2009 року зареєстрована та проживає відповідач по справі ОСОБА_2
Відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 10.02.2011 року, та додаткового рішення від 23.03.2011 року, яке набрало законної сили, позивачу виділено в користування та визнано за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Власником іншої частини квартири став їх син ОСОБА_5, який прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_6
ОСОБА_2 спадкоємцем ОСОБА_6 не являється, так як, на час його смерті в шлюбних відносинах вона з ним не перебувала.
Позивач, як власник квартири, згоди на реєстрацію відповідачки у квартирі не надавала. Відповідачка ОСОБА_2 користується та проживає в квартирі , чим порушує її права як власника щодо розпорядження належним їй майном.
Просила суд усунути їй перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом виселення та зняття відповідачки з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 лютого 2012 року позов задоволено. Усунуто перешкоди в користуванні власністю - квартирою АДРЕСА_1 - шляхом виселення ОСОБА_2 та зобов'язано Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 45,50 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача - ОСОБА_3 ставить питання про скасування заочного рішення суду та закриття провадження по справі, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, судом при постановлені рішення не враховано, що представником позивача 21.02.2012 року через канцелярію суду було подано заяву про відкладення судового розгляду справи призначеного на 28.02.2012 року, з поважних причин.
Крім того, судом не взято до уваги, що на час смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме з 03 липня 2009 року ОСОБА_2 перебувала з ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі.
В своїх запереченнях ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 28.10.1962 по 27.01.2005 р. перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, від шлюбу у них є дорослий син ОСОБА_5.
В період шлюбу, 20.05.2003 р. вони придбали квартиру АДРЕСА_1. При укладанні договору купівлі-продажу покупцем квартири був вказаний ОСОБА_6, державна реєстрація права власності на вказану квартиру, в КП «Криворізьке БТІ», проведена на ім'я ОСОБА_6
Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 поселився в спірній квартирі по вулиці Ватутіна, де зареєстрований був з 07.07.2003 р., а позивач залишилась проживати в квартирі АДРЕСА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6. помер. Після його смерті спадщину прийняв син ОСОБА_5
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 10.02.2011 року, яке набрало законної сіли 20.02.201 1 в. та додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23.03.2011 р.. яке набрало чинності 02.04.2011 р., позивачу ОСОБА_4 виділена 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 та визнано право власності на вказану частку. На підставі рішення суду позивач 13.05.2011 року зареєструвала в КП "Криворізьке БТІ» право власності на нерухоме майно.
Станом на 07.06.2010 року у вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_6 з 07.07.2003 року та ОСОБА_2 з 23.10.2009 року, що підтверджується довідкою КП «ЖЕО» № 31 м. Кривого Рогу від 07.06.2010 року (а.с. 11).
На підставі встановлених обставин справи суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 з тих підстав, що вона є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 10.02.2011 року..
Колегія судів не може погодитись з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
В період шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_6, 20.05.2003 р. було придбано квартиру АДРЕСА_1. При укладанні договору купівлі-продажу покупцем квартири був вказаний ОСОБА_6, державна реєстрація права власності на вказану квартиру, в КП «Криворізьке БТІ», проведена на ім'я ОСОБА_6
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України).
Права власника житлового будинку квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Із зазначеного слід дійти висновку, що ОСОБА_6 , як власник квартири АДРЕСА_1, мав право зареєструвати свою дружину ОСОБА_2 з якою відповідно до копії свідоцтва про шлюб від 03 липня 2009 року виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, перебував у зареєстрованому шлюбі(а.с. 69).
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_2 не втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 та не може бути виселена з даної квартири, з підстав вказаних позивачем в позовній заяві.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково, а рішення суду - скасувати на підставі п.3, п.4 ст. 309 ЦПК України в зв'язку з невідповідністю рішення суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм матеріального права, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3, 4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 лютого 2012 року скасувати і постановити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_5, Криворізьке міське управління МВС України в Дніпропетровській області про усунення перешкод в користуванні власністю, виселення та зобов'язання у знятті з реєстрації - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/