Справа № 2-1849/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Кріль М.Д.

при секретарі Пилипяк Ю.М.

за участю: позивачки ОСОБА_1

представника відповідача Пилипчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Червонограда цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Сокальської районної державної адміністрації (третя особа: начальник освіти Сокальської райдержадміністрації -Монастирський Роман Теофілович) про стягнення щорічної винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків за 2008-2009 та за 2009-2010 навчальні роки, заборгованості по заробітній платі за січень 2011 року, посадового окладу на оздоровлення за 2009-2012 навчальний рік, моральну шкоду в сумі -1000 грн., матеріальної шкоди в сумі -42,06 грн.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в грудні 2012 року звернулася в суд з позовом до начальника районного відділу освіти Сокальської райдержадміністрації про стягнення щорічної винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків за 2008-2009 та 2009-2010 навчальні роки, заборгованості по заробітній платі за січень 2011 року, посадового окладу на оздоровлення за 2009-2010 навчальний рік, моральну шкоду в сумі -1000 грн., матеріальної шкоди -42,06 грн. В заяві послалася на те, що працювала в Реклинецькій ЗШ Сокальського району вчителем християнської етики, звідки була звільнена з ініціативи власника (уповноваженого органу) та поновлена на цій посаді рішенням Апеляційного суду Львівської області від 04.04.2011 року. В подальшому вона звільнилася з займаної посади на підставі п. 2 ст. 36 КзПП України. На даний час вважає, що відповідачем їй не виплачено щорічної винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків за 2008-2009 та 2009-2010 навчальні роки, заборгованості по заробітній платі за січень 2011 року, посадового окладу на оздоровлення за 2009-2010 навчальний рік, які і просить стягнути з відповідача, а також встановити право на щорічну грошову винагороду за 2008-2009 та 2009-2010 навчальні роки, визнати недійсною мотивацію адміністрації школи та відділу освіти про не проведення їй грошової винагороди за 2008-2009 навчальний рік, визнати недійсним рішення відділу освіти і адміністрації школи про відмову їй у виплаті грошової винагороди за 2009-2010 навчальний рік, встановити факт відпрацювання нею всіх робочих днів у січні 2011 року, визнати та встановити її право на отримання допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 16.02.2012 року проведено заміну відповідача -на відділ Сокальської районної державної адміністрації, та в якості третьої особи залучено начальника відділу Сокальської райдержадміністрації -Монастирського Романа Теофіловича.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, позовні вимоги уточнила та просить стягнути з відповідача залишок щорічної винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків за 2008-2009 навчальний рік, ту ж винагороду за 2009-2010 навчальний рік, заборгованість по зарплаті за січень 2011 року в сумі -205,69 грн., кошти в сумі посадового окладу на оздоровлення за 2009-2010 навчальний рік, моральну шкоду в сумі -1000 грн., яку відповідач їй спричинив тим, що вона понесла матеріальні витрати у зв'язку з судовим процесом, не могла повноцінно готуватися до захисту диплому, за часткову витрату здоров'я під час трудової діяльності в школі та під час участі в судових засіданнях, за безпідставне і необґрунтоване приниження її професійної і людської гідності, а також матеріальну шкоду в сумі - 42 грн. 06 коп., яку вона понесла на виготовлення копій документів, купівлю паперу, відсилання рекомендованої кореспонденції, міжміські телефонні розмови тощо.

Представник відповідача позов не визнала, суду пояснила, що винагорода за 2008-2009 навчальний рік позивачці виплачена повністю, за 2009-2010 навчальний рік дана винагорода не була виплачена так як та перебувала у вимушеному прогулі, а отже не працювала, і з цієї ж причини їй за даний рік не була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення, а був виплачений заробіток за час вимушеного прогулу, виплачений середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в сумі -1277,10 грн., заробітну плату за січень 2011 року їй виплачено відповідно до кількості виходів на роботу.

Третя особа до суду не з'явилася, подала заяву в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги вважає безпідставними.

Дослідивши докази суд встановив слідуюче.

Позивачка була прийнята вперше на посаду вчителя християнської етики Реклинецької ЗШ І-ІІІ ступенів з неповним тижневим навантаженням відповідно до наказу відділу освіти Сокальської райдержадміністрації Львівської області від 01.09.2005 року на строк з 01.09.2005 року по 31.08.2006 року. В подальшому трудовий договір неодноразово переукладався. Наказом відділу освіти Сокальської райдержадміністрації від 28.08.2009 року позивачку було звільнено з займаної посади з 31.08.2009 року на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку трудового договору. Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 29.11.2010 року визнано незаконним та скасовано наказ від 28.08.2009 року про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя християнської етики, її поновлено на даній посаді та стягнено з відділу освіти на користь позивачки 12 331 грн. 60 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судові витрати.

На підставі даного рішення суду позивачка приступила до виконання обов'язків вчителя Реклинецької ЗШ І-ІІІ ступеня з 14.12.2010 року та звільнена з даної посади наказом по відділу освіти від 03.10.2011 року № 01-3/483 на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Як вбачається з Положення про щорічну грошову винагороду Реклинецької ЗШ І-ІІІ ступенів (п.п. 3,4,5) щорічна грошова винагорода виплачується за поточний рік пропорційно до відпрацьованого часу в ньому (педагогічним працівникам, які працювали в поточному році і на час виплати знаходяться у відпустках, не пенсії, грошова винагорода виплачується пропорційно часу відпрацьованому в даному році) на підставі наказу директора школи та погодження з профспілковим комітетом. Педагогам щорічна грошова винагорода виплачується пропорційно до виконаної роботи і встановленого відсотку. Розмір щорічної грошової винагороди не може перевищувати одного посадового окладу (ставки заробітної плати) з урахуванням підвищення.

Наказом директора Реклинецької ЗШ від 24.10.2011 року позивачку нагороджено грошовою винагородою за 2009 рік в розмірі 60 % посадового окладу, в сумі -258, 27 грн., з врахуванням її внеску в діяльність школи як вчителя християнської етики. Дана винагорода виплачена в 2011 році, що не заперечується і позивачкою. Посилання останньої на те, що дана винагорода повинна була бути їй виплачена в більшому розмірі відсотку до окладу, суд вважає безпідставною, так як відсоток встановлюється адміністрацією школи та профспілковим комітетом, даний відсоток винагороди позивачка не оспорювала до відділу освіти та вищестоящої профспілкової організації, та працювала з неповним тижневим навантаженням.

Дана винагорода позивачці за 2009-2010 навчальний рік не була виплачена так як в той час вона не працювала, а знаходилася в вимушеному прогулі. Вищенаведене Положення не передбачає виплату винагороди особам, які перебували в вимушеному прогулі, навіть тоді, коли дані особи поновлені на посаді.

Учні Реклинецької ЗШ перебували на канікулах з 31.12.2010 року по 19.01.2011 року включно, а педагоги школи в той час мали працювати відповідно до встановленого графіку роботи, що стверджується показами свідків ОСОБА_4- заступника директора школи та ОСОБА_5 - директора школи.

Позивачка 5, 10, 11 та 12 січня 2011 року не вийшла на роботу, що стверджується табелем обліку робочого часу та показами вищевказаних свідків.

Як пояснила позивачка, вона викладала предмет в вівторок, середу та четвер кожного тижня. 10 січня 2011 року випадало на понеділок, а отже вона не зобов'язана була виходити на роботу в той день.

Даний день адміністрацією школи віднесено до прогулу неправомірно, але і відсутні підстави для оплати даного дня, так як того дня позивачка не працювала і не повинна була працювати. В інші дні вона повинна була працювати, але на роботу не вийшла, а отже дані дні правомірно визнані прогулами і не оплачені.

Щодо графіку чергування вчителів Реклинецької ЗШ (а.с.54) наданого позивачкою, то суд його до уваги не бере, так як він належним чином не затверджений і як пояснив свідок ОСОБА_5- директор школи, він даного графіку не складав.

Відповідно до спільного листа Міністерства освіти і науки України та ЦК профспілки працівників освіти і науки України від 11.06.2001 року № 1/9-223 та № 02-8/267 зазначено, що допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки виплачується працівникам, які обіймають посади педагогічних або науково-педагогічних працівників у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від типового (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується. При цьому виплата допомоги проводиться цим працівникам лише за місцем основної роботи при наданні чергових відпусток відповідно з графіком їх надання. У випадку виплати компенсації за невикористану відпустку допомога на оздоровлення не виплачується.

Оскільки позивачці була виплачена компенсація за невикористану відпустку за 2009-2010 навчальний рік, що стверджується листом відділу освіти (а.с.70), то дана вимога теж є необґрунтованою.

Щодо вимоги позивачки про відшкодування матеріальної шкоди, а саме витрат на виготовлення копій документів, купівлю паперу, відправлення рекомендованої кореспонденції, вартість міжміських розмов -то в силу ст.79 ЦПК України, вони не є судовими витратами, які підлягають стягненню з відповідача

Про те, що на час розгляду даної справи відділ освіти не має заборгованості перед позивачкою по заробітній платі чи інших платежах, свідчить і лист Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області від 05.07.2012 року № 02-1225/07 (а.с.141), який наданий за результатами перевірки звернення позивачки.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то на думку суду виплата відповідачем позивачці заборгованих грошових коштів до вирішення справи по суті є належною сатисфакцією її порушених трудових прав, а отже і в цій частині позов до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 30, 60, 212-218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Відділу освіти Сокальської районної державної адміністрації (третя особа: начальник освіти Сокальської райдержадміністрації -Монастирський Роман Теофілович) -відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з часу його проголошення.

Суддя: М. Д. Кріль