Справа № 2a - 74 / 2007 p.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 липня 2007 року. Автозаводський районний суд м.  Кременчука,  Полтавської області в складі:

головуючого судді - Поймай Ю.С.

при секретарі - Махлай С. М.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства України в Полтавській області,  Головного управління пенсійного фонду в Полтавській області,  начальника пенсійного фонду в Полтавській області,  начальника пенсійного відділення відділу фінансів,  ресурсів і економіки УМВС України в Полтавській області,  начальника відділу по роботі з персоналом УМВ України в Полтавській області про визнання дій про відмову в нарахуванні йому пенсії за вислугу років і зобов'язання відповідачів призначити та нарахувати йому пенсію відповідно до вимог чинного законодавства,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006 року позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом.

Вказував,  що він до 31.03.1999 року проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах Кременчуцького відділу по боротьбі з організованою злочинністю УБОЗ УМВС України в Полтавській області. Вислуга років станом на 31.03.1999 р. складає в календарному обчисленні 16 років 05 місяців 10 днів,  у пільговому - 17 років 04 місяці 05 днів.

Посилаючись на те,  що згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" він має право на призначення та отримання пенсії за вислугу років у зв'язку з тим,  що неодноразово звертався до начальника пенсійного відділу ФРЕ та ВРП,  які є структурними підрозділами УМВС України в Полтавській області,  але йому було відмовлено в задоволенні вимог,  викладених у зверненні,  позивач просив суд визнати дії та прийняте рішення начальника ВРП УМВС України у Полтавській області та начальника ФРЕ УМВС України призначити та нарахувати йому пенсію за вислугу років.

Ухвалою суду від 14 березня 2007 року по вищевказаній справі у якості співвідповідача було залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

В судовому засіданні позивач підтримував свої позовні вимоги з врахуванням уточнень.

Представника відповідача УМВС України в Полтавській області та його структурних підрозділів в судове засідання не прибули,  повідомлялись належним чином,  про що свідчать розписки в отриманні судових повісток.

Представник співвідповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області позов не визнав.

Суд,  заслухавши осіб,  які брали участь по справі,  давши оцінку наданим доказам,  знаходить,  що позовні вимоги підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.

Як вбачається із матеріалів справи,  а саме копій наказів,  трудової книжки позивач до березня 1999 року проходив службу в органах внутрішніх справ і його вислуга станом на 31.03.1999 року складає 16 років 05 місяців 10 днів.

Згідно з п. "б"  ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органу внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року,  право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського,  складу,  прапорщики і мічмани,  військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом,  особи,  які мають право на пенсію за цим Законом,  звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку,  крім осіб,  позбавлених військових або

спеціальних звань,  а також звільнених зі служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин,  вчинений з використанням свого посадового становища,  або вчиненням корупційного діяння,  а ті з них,  що є інвалідами війни,  - незалежно від віку,  і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше,  з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба,  служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні.

Законом не визначено,  що право на отримання пенсії за вислугу років,  настає при наявності умов,  передбачених пунктом "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" на момент звільнення,  а передбачено лише право на отримання пенсії при настанні цих вимог.

Крім того,  у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 р. № 4 "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та. деяких інших осіб" може бути призначена пенсія військовослужбовцям не звільненим зі служби за умов встановлених пунктом "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

При таких обставинах з врахуванням стажу роботи в органах внутрішніх справ і його загального стажу суд вважає,  що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.  6, 9, 14, 158-167 КАС України,  Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяких інших осіб",  суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії та прийняте рішення ВРП У MB С України в Полтавській області та ФРЕ УМВС України в Полтавській області,  які є структурними підрозділами УМВС України в Полтавській області про відмову в призначенні і нарахуванні пенсії за вислугу років-неправомірними,  призначити та нарахувати пенсію за вислугу років відповідно до вимог законодавства.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подати протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі складання постанови в повному обсязі - з дня складання в повному обсязі.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.