Справа № 2-3341/2007 р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 серпня 2007 року. Автозаводський районний суд м.  Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Поймай Ю.С.

при секретарі - Махлай С. М.  розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2007 рокуОСОБА_1 звернувся в суд з вищеназваним позовом.

В своїй позовній заяві вказував,  що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 18.08.1989 року,  який для позивача є повторним,  а для відповідача - першим.  Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені в серпні 2004 року,  по причині,  того,  що сторони мають різні погляди на життя та на вирішення сімейних проблем,  внаслідок чого в сім'ї виникали сварки,  які призвели до втрати почуття любові та взаємної поваги. А тому позивач просив суд шлюб розірвати. Місце проживання сина визначити з ним,  витрати,  пов'язані з розірванням шлюбу покласти на нього.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав,  просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов визнала,  проти задоволення позову не заперечувала.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  давши аналіз і оцінку наданим доказам,  знаходить,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2  ст.  112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя,  збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

Судом встановлено,  що сторони 18 серпня 1989 року зареєстрували шлюб,  котрий для позивача є повторним,  а для відповідача - першим.  Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Шлюбно-сімейні стосунки між сторонами були припинені в серпні 2003 року,  і з цього часу вони ніяких сімейних стосунків не підтримують. Небажання підтримувати сімейні стосунки,  викликане не випадковими причинами і підтверджено в судовому засіданні серйозними доводами.

На підставі встановлених фактів суд вважає,  що позов підлягає задоволенню,  оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам сторін по справі.

Суд вважає необхідним за згодою сторін місце проживання неповнолітнього сина сторін,  ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження визначити разом з позивачем -ОСОБА_1

Витрати по розірванню шлюбу,  за його згодою необхідно за покласти на позивача,  у вигляді необхідності сплати мита на користь держави у розмірі 25 грн. 00 коп.3а одержання свідоцтва про розірвання шлюбу. Відповідача у зв'язку з цим необхідно звільнити від сплати мита на користь держави.

Керуючись  ст.  ст.  14,  57-59, 130, 208,  209, 212-215, 218,  ЦПК України,   ст.  ст.  104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України,  суд -

ВИРІШИВ:

Шлюб,  зареєстрований 18 серпня 1989 року в Кременчуцькому Палаці шлюбів,  між ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  актовий запис за НОМЕР_1 -розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 державне мито на користь держави в сумі 25 грн. 00 коп.

ОСОБА_1 від даного виду платежу звільнити.

Місце проживання неповнолітнього сина сторін,  ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  визначити з батьком  -ОСОБА_1

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м.  Кременчука шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти діб з дня проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження,  апеляційної скарги у випадку їх спільного чи окремого неподання або розгляду справи Апеляційним судом,  якщо рішення не скасовано.