УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів Бойчука І.В., Малєєва А.Ю.

секретаря Городецької У.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 24 липня 2012 року,-

встановила :

У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 24 липня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 3000 грн. та

судовий збір.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку щодо його обов'язку відшкодувати майнову шкоду. При цьому не врахував його заперечень на позов та доказів того, що він застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Тому страхова виплата повинна проводитись ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». Суми страхової виплати цілком достатньо для покриття завданої шкоди.

У встановленому порядку він повідомив страховика про страховий випадок. Тому в зв'язку з визнанням його винним у вчиненні ДТП та існуванням зі сторони потерпілого матеріальних претензій, останній повинен був звернутись до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

В порушення вимог процесуального закону суд не залучив до участі в справі в якості співвідповідача НАСК «Оранта», яка повинна відповідати за завдану внаслідок ДТП шкоду.

Крім того, позивачем не представлено належних доказів щодо реального розміру збитків.

З цих підстав просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Апелянт ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає вирішенню справи за його відсутності.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність за матеріальну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, повинен нести ОСОБА_2, якому належить транспортний засіб, та що розмір такої шкоди підтверджений документально.

Вислухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як вбачається із матеріалів справи, 18.02.2012 року в селі Кропивник по вул. І.Франка ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT» д. н. НОМЕР_1, допустив наїзд на транспортний засіб - автомобіль марки «OPEL Vectra» д. н. з. НОМЕР_2, в результаті чого останній отримав механічні пошкодження.

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, визнано ОСОБА_2

Відповідно до акту виконаних робіт №75 від 10.05.2012 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 28 від 10.05 2012 року ОСОБА_1 було оплачено за ремонт автомобіля 3000,15 грн. (а.с.8, 13). Будь-яких доказів на спростування даної суми збитків ОСОБА_2 не подано.

З врахуванням наведених обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача спричинену матеріальну шкоду в розмірі 3000,00 грн.

Доводи апелянта про порушення судом вимог процесуального закону щодо незалучення до участі в справі в якості співвідповідача НАСК «Оранта» не заслуговують на увагу.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 31,33, 119 ЦПК України право визначення відповідача у справі належить позивачу. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі інших осіб як співвідповідачів.

З матеріалів справи вбачається, що клопотання про залучення до участі у справі ВАТ «Оранта» позивачем не подавалось. Крім того, ОСОБА_2 не представлено доказів повідомлення страхової компанії про настання страхового випадку та можливості в зв'язку з цим отримати позивачем відповідне страхове відшкодування.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 307,308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Калуського міськрайонного суду від 24 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: І.В. Бойчук

А.Ю. Малєєв

___________________________________________________________________________________________________________________

Справа №0908/3663/2012 Головуючий у 1 інстанції Юрчак Л.Б.

Провадження № 22ц/0990/1728/2012 Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

Категорія 34