РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Мелінишин Г.П.
суддів Бойчука І.В., Горблянського Я.Д.
секретаря Городецької У.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення квартири за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 06 липня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
В лютому 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення квартири.
Позовні вимоги мотивував тим, що у 2000 році з дозволу батька відповідача ОСОБА_5 та з відома відповідачів він з сім'єю для безстрокового проживання з оплатою всіх необхідних платежів поселився в квартиру АДРЕСА_1. Квартира була у незадовільному стані і фактично непридатна для проживання. З дозволу власника ним постійно здійснювався ремонт квартири. Так, було здійснено водопостачання, відремонтовано дах, перекладено піч, повністю замінено вікна та двері, побудована нова веранда та інше. В червні 2011 року відповідачі звернулися до нього з вимогою звільнити квартиру. Оскільки ним з дозволу власника здійснено покращення квартири, просив стягнути з відповідачів кошти на її покращення в сумі 39 622,00 грн.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 06 липня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частках на користь ОСОБА_1 20018,00 грн. коштів, витрачених на поліпшення квартири та 214,60 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що співвласниками квартири АДРЕСА_1, крім них, є також ОСОБА_5, ОСОБА_6, які давали згоду на безстрокове проживання в даній квартирі. Однак, в порушення вимог ст. 33 ЦПК України їх не залучено до розгляду справи в якості співвідповідачів. За таких обставин надуманим є також посилання суду на ст.65 СК України щодо дозволу ОСОБА_5 на таке проживання за згодою дружини ОСОБА_6, оскільки остання ніяких пояснень з цього приводу суду не надавала.
Вважаючи встановленим факт вселення позивача з сім'єю в спірну квартиру за згодою всіх співвласників суд, однак, не врахував, що вони (апелянти) давали згоду тільки на тимчасове проживання а при умові, що на першу їх вимогу квартиру буде звільнено.
При вирішенні спору ,крім того, судом не взято до уваги, що дозволу на проведення капітального ремонту вони не давали та договору найму не укладали. Про відсутність такої згоди з його боку в судовому засіданні також ствердив ОСОБА_5, однак суд його пояснень до уваги не прийняв.
З цих підстав просили рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В засіданні апеляційного суду апелянти та їх представник доводи скарги підтримали з наведених у ній мотивів.
ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає вирішенню справи за його відсутності.
Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що за згодою співвласників квартири було укладено договір безстрокового користування нею, з умовою оплати позивачем квартплати та комунальних платежів. А оскільки будь-яких заперечень чи претензій з приводу проведення ремонтних робіт відповідачі не висловлювали, то з них на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати, які здійснені на капітальний ремонт та поліпшення квартири.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є таким, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановлене судом рішення не відповідає вказаним вимогам виходячи з наступного.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, та інших осіб, які беруть участь в справі. При цьому як передбачено ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 з сім'єю з 1998 року проживають в квартирі АДРЕСА_1 Вселення позивача відбулося зі згоди ОСОБА_5 та відома відповідачів.
На підставі свідоцтва про право власності на житло від 28 листопада 1996 року спірна квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_3., ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с.43).
Згідно договору про виділення частки в натурі з майна (поділ) від 23 серпня 2011 року у власність ОСОБА_5. та ОСОБА_6. перейшло приміщення №1, загальною площею 18,9 кв.м., що становить 28/100 частки квартири, а у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_9 перейшли приміщення, загальною площею 48,6 кв.м., а саме приміщення №2, площею 18,4 кв.м., приміщення №3, площею 5,4 кв.м., приміщення №4, площею 14,3 кв.м., приміщення №5, площею7,7 кв.м та приміщення №6, площею 2,8 кв.м., що становить 72/100 частини квартири (а.с.45).
Як вбачається з матеріалів справи, за час проживання в квартирі ОСОБА_1 було здійснено її ремонт (а.с. 11-14, 88-91, 96-97).
Відповідно до ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що наймач має право на відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна за умови їх здійснення за згодою наймодавця.
Будь-яких належних та допустимих доказів того, що ремонт квартири здійснено за згодою відповідачів позивачем не подано.
Що стосується доводів апелянта про порушення судом вимог процесуального закону при вирішенні спору, то вони не заслуговують на увагу.
За змістом ст. ст. 31,33, 119 ЦПК України право визначення відповідача у справі належить позивачу. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі інших осіб як співвідповідачів.
З врахуванням наведених обставин рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі і підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Коломийського міськрайонного суду від 06 липня 2012 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення витрат на поліпшення квартири відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий : Г.П. Мелінишин
Судді: І.В. Бойчук
Я.Д. Горблянський
____________________________________________________________________________________________________________________________________
Справа №0909/905/2012 Головуючий у 1 інстанції Потятинник Ю.Р.
Провадження № 22ц/0990/1705/2012 Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
Категорія 23