ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18.06.12 р. Справа № 5006/25/20/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Кохановій Ю.І., розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» до Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості у розмірі 171679,30 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Новикова О.О. за довір.
від відповідача: Шкориненко Т.Є. за довір.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» (далі - ТОВ «Компанія «Оскар») звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» (далі - ПАТ «Дружківський машинобудівний завод») про стягнення заборгованості на загальну суму 171715,72 грн. з урахуванням пені, 3% річних та індексу інфляції.
Заявою від 12.06.2012р. позивач зменшив розмір позовних вимог - просив стягнути з відповідача 171679,30 грн., у тому числі: заборгованість у сумі 163934,52 грн., пеня у сумі 5915,89грн., 3% річних у сумі 1174,64грн., індекс інфляції у сумі 671,84грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається на надані суду копії: договору від 26.04.2011 № ДрМЗ 235-11; видаткових накладних від 28.11.11 № РН-848; від 30.11.11 № РН-859; від 30.11.11 № РН-863, від 05.12.11 № РН-885; від 29.12.11 № РН-991; від 26.01.12 № РН-83; від 27.01.12 № РН-91; від 06.02.12 № РН-105; від 08.02.12 № РН-117; рахунків-фактур до видаткових накладних, за якими залишилась заборгованість; правовстановлюючі документи.
Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував. У письмовому відзиві на позов повідомив, що позивач, при здійсненні поставок відповідачу, в порушення умов Договору у період з 05.12.2011р. по 08.02.2012р. поставляв товар відповідачу без специфікацій, тобто по неузгодженій з відповідачем ціні та в не узгоджені строки, що є суттєвим порушенням умов договору.
Вважає, що сума сплати за поставлений Позивачем товар по договору № ДрМЗ 235-11 від 26.04.2011 р. не була узгоджена з Відповідачем, тому у Позивача відсутня можливість для нарахування штрафних санкцій на не узгоджену суму за поставлений Товар. Просив суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
Крім того, представник відповідача зазначив, що у зв'язку з відсутністю грошових коштів на поточних рахунках та важким фінансовим становищем, Відповідач не зміг вчасно розрахуватись з Позивачем за отриманий товар у період з листопада по грудень 2011г., проте боржник приймає заходи для погашення існуючого боргу.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
26 квітня 2011 року ТОВ «Компанія «Оскар» (Постачальник) та ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» (Покупець) уклали договір поставки № ДрМЗ 235-11 (далі - Договір) (а.с.10-11). За умовами пунктів 1.1 та п. 1.2 цього Договору Позивач зобов'язується передати в обумовлені даним Договором строки Товар, а Відповідач зобов'язується прийняти вказаний Товар та сплатити за нього узгоджену суму. Кількість, ціна та асортимент Товару визначається у специфікаціях, котрі являються складовою та невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 3.2. Договору конкретні умови та строки постачання по кожній партії Товарів сторони узгоджують у специфікаціях к даному Договору, які являються невід'ємною його частиною.
Згідно п. 3.3 Договору Позивач зобов'язується повідомлять Відповідача про проведених відвантаженнях Товару протягом двох банківських днів з моменту відвантаження.
Датою поставки Товару є дата календарного штемпеля станції призначення, зазначена у залізно дорожній накладній, або дата іншого товаротранспортного документа, якщо інше не передбачено базисними умовами договору поставки (п.3.4).
Пунктом 4.3 Договору встановлено, що оплата за кожну поставку здійснюється з відстроченням платежу 60 календарних днів.
Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2012р.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.
Виконуючи умови договору, позивач здійснив поставку товару (мастило, олива) відповідачу на загальну суму 163 934,52 грн., що підтверджується видатковими накладними від 28.11.11 № РН-848; від 30.11.11 № РН-859; від 30.11.11 № РН-863, від 05.12.11 № РН-885; від 29.12.11 № РН-991; від 26.01.12 № РН-83; від 27.01.12 № РН-91; від 06.02.12 № РН-105; від 08.02.12 № РН-117 та рахунками-фактурами (а.с. 12-21).
Вказані видаткові накладні підписані представниками ТОВ «Компанія «Оскар» Маленко Н.П. та представниками ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» за довіреностями (а.с.22-25).
У зв'язку з несплатою за здійснені поставки товару, 17.04.2012 позивач пред'явив відповідачу вимогу №1704/245-2 на оплату основної суми боргу, яку відповідач залишив без відповіді. Факт отримання 23.04.2012 вимоги боржником підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.27).
Після порушення провадження у справі № 5006/25/14/2012 , у травні 2012 року відповідач частково сплатив борг, у зв'язку з чим за ним існує заборгованість у розмірі 128220,08 грн.
Розмір основної заборгованості підтверджується актом звіряння розрахунків, складеного станом на 12.06.2012р. Акт звіряння підписаний посадовими особами ТОВ «Компанія «Оскар» та ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» та засвідчений печатками підприємств (а.с.87). На час розгляду справи заборгованість у розмірі 128220,08 грн. відповідачем не сплачена.
Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу підлягають частковому задоволенню, оскільки вони є доказаними, обґрунтованими на суму у розмірі 128220,08 грн.
Решта позовної вимоги про стягнення основної суми боргу задоволенню не підлягає.
Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 5915,89грн., 3% річних у сумі 1174,64грн. та індекс інфляції у сумі 671,84грн.
Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Умовами договору (п.5.3) передбачено, що у разі внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, Покупець сплачує Поставщику пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу.
Позивач з посиланням на пункт 5.3 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5915,89грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.
Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає його обґрунтованим, тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1174,64грн. та інфляційні нарахування в сумі 671,84грн.
Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача та обґрунтовують його заперечення.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Компанія «Оскар» до ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» до Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» про стягнення 171679,30 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» (84205, Донецька обл. м. Дружківка, вул. Леніна, 7, код ЄДРПОУ 00165669, п/р 26008301754799 в філії «Головного управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області», МФО 334635, ІПН 001656605107, св. № 100319294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, код ЄДРПОУ 37434954, п/р 26007969968887 в філії ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 335537, ІПН 374349505625) заборгованість у сумі 135982 (сто тридцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 45 коп., що складається: із суми основного боргу у розмірі 128 220 грн.08 коп. грн., пені у сумі 5915 грн.89коп., 3% річних у сумі 1174 грн.64коп., індексу інфляції у сумі 671грн.84коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» (84205, Донецька обл. м. Дружківка, вул. Леніна, 7, код ЄДРПОУ 00165669, п/р 26008301754799 в філії «Головного управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області», МФО 334635, ІПН 001656605107, св. № 100319294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оскар» (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, код ЄДРПОУ 37434954, п/р 26007969968887 в філії ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 335537, ІПН 374349505625) витрати по сплаті судового збору у сумі 3434 грн. 32 коп.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 18 червня 2012 року.
Повний текст рішення складено та підписано 22 червня 2012р.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Зекунов Е.В.