Справа № 2/0554/1885/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

«23»липня 2012р. м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Якуші Н.В.

при секретарі - Дручиніної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку», Приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі -продажу нерухомого майна та іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2012 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулася ОСОБА_1 з позовом про визнання недійсним договору купівлі -продажу від 09 квітня 2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, реєстровий №1069, та визнання недійсним договір іпотеки від 09 квітня 2009 року, укладений між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку»та ОСОБА_2, обгунтовуючи свої вимоги тим, що згідно з договором купівлі -продажу від 15 квітня 2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, реєстровий № 1117, позивач набула у власність будівлі, споруди та майно дитячого оздоровчого центру ім. А.П. Гайдара за адресою: АДРЕСА_1 та усього майна, що знаходилось на території оздоровчого центру. Право власності на нерухоме майно було зареєстровано за позивачем в КП «Бюро технічної інвентаризації»м. Словянськ за №3380779 від 20.04.2004 року. В квітні 2009 року маючи намір інвестувати грошові кошти в розвиток своєї підприємницької діяльності звернулась до ПАТ «всеукраїнський банк розвитку»з проханням надати грошові кошти на умовах кредиту під заставу нерухомості - дитячого оздоровчого центру ім. А.П. Гайдара. В забезпечення надання кредиту між ОСОБА_1 та співробітником ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку»ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, реєстровий №1069, за яким ОСОБА_2 набув у власність будівлі та споруди дитячого оздоровчого центру ім. А.П. Гайдара у сумі 2500000,00 грн. за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому на підставі договору іпотеки від 09 квітня 2009 року будівлі і споруди дитячого оздоровчого центру ім. А.П. Гайдара за адресою: АДРЕСА_1 були передані в іпотеку ПАТ «Український бізнес банк»в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №Р16 від 08 квітня 2009 року. 09.10.2009 право вимоги по іпотечному договору від 09.04.2009 року було відступлено ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку». Зазначала, що до серпня 2010 року у повному обсязі виконувала свої зобов'язання перед ОСОБА_2, однак згодом через прострочки видачі кредитних коштів ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку»та підвищенням курсу долара США до гривні не змогла надалі сплачувати відповідні платежі за кредитом у зв'язку з чим відповідачі почали процедуру звернення стягнення на будівлі і споруди дитячого оздоровчого центру ім. А.П. Гайдара за адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що відповідач ОСОБА_2 навмисно створив ситуацію, при якій вона мала позбутися своєї законної власності, тобто відповідач навмисно ввів її в оману щодо істотних обставин правочину. У зв"язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою визнати недійсними договір купівлі -продажу від 09 квітня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, реєстровий №1069, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та договір іпотеки від 09 квітня 2009 року, укладений між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку»та ОСОБА_2 та стягнути судові витрати.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, пр. час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини явки суду не повідомила (а.с. 86).

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_4, діючий підставі довіреності від 26.03.2012 року своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Представник відповідача надав заяву, в якій просив судове засідання провести за відсутності ОСОБА_2, в задоволені позовних вимог просив відмовити в повному обсязі та застосувати позовну давність, оскільки закінчився загальний строк позовної давності (а.с.88).

Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку»ОСОБА_5, діюча на підставі довіреності №37 від 05 травня 2011 року, до судового засідання не з'явилась, про час, місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1, просила відмовити в задоволенні позову (а.с.87). Відповідно до письмових заперечень та усних пояснень, наданих в попередніх судових засіданнях зазначала, що позивач ОСОБА_1 не є клієнтом Банку та ніколи їм не була, ніяких кредитних договорів про надання кредиту з нею ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку»не укладав. Оспорюваний договір купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений 09 квітня 2009 року, а ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку»було зареєстровано як юридичну особу тільки 23 квітня 2009 року. Угода про співробітництво та організацію взаємовідносин від 02.11.2009 року на як позивач посилається як на доказ не укладеною, оскільки не має підпису третьої сторони по договору. Щодо визнання договору іпотеки від 09 квітня 2009 року недійсним, то представник ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку»зазначала, що він бува укладений в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, який є дійсним і ніким не оспарюється, а не за договором купівлі-продажу від 09 квітня 2009 року (а.с.49).

Третя особа приватний нотаріус Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилась, про час, місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1, просила відмовити в задоволенні позову. Відповідно до письмових заперечень ОСОБА_3. зазначала, що при укладанні договору купівлі-продажу від 09 квітня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до п.7 сторони стверджували, що цей договір не носить характеру мнимого та удаваного правочину, укладання правочину відповідало їх інтересам, волевиявлення було вільним і усвідомленим, текст договору сторонам прочитаний, умови договору зрозумілі відповідали реальному волевиявленню сторін. Продавець ОСОБА_1, діяла за згодою свого чоловіка ОСОБА_6, що підтверджувалось відповідною заявою, доданою до договору. Покупець ОСОБА_2 діяв за згодою своєї дружини ОСОБА_7, що підтверджувалося відповідною заявою, яка знаходиться у справах нотаріуса. 09 квітня 2009 року був також посвідчений договір іпотеки між Акціонерним Банком «Український Бізнес Банк»та ОСОБА_2, укладений відповідно до кредитного договору між Акціонерним Банком «Український Бізнес Банк»та ОСОБА_2 строком до 05 квітня 2019 року на сумму кредиту 430000 (чотириста тридцять тисяч) доларів США. В іпотеку були передані будівлі і споруди дитячого оздоровчого центру ім. А.П. Гайдара, які розташовані: АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_2 Всі свої дії вона ввжає правомірними, без порушень чинного законодавства України, оскільки кожна із сторін однаково розуміли значення, умови правочини та його правові наслідки (а.с.75).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, між позивачем та відповідачем був укладений купівлі-продажу від 09 квітня 2009 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв у власність будівлі та споруди дитячого оздоровчого центру ім.. А.П. Гайдара, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.23). Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»м. Словянськ ОСОБА_2 є власником будівель та споруд дитячого оздоровчого центру ім. А.П. Гайдара, що знаходиться в АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі-продажу від 09 квітня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, реєстровий №1069 (а.с.27-28).

Як вбачається з матеріалів справи 09 квітня 2009 року між Акціонерним банком «Український Бізнес Банк»та ОСОБА_2 був украдений договір іпотеки, відповідно до якого цей договір повинен був забезпечувати вимогу АБ «Український Бізнес Банк», що випливала з кредитного договору №Р16 від 08 квітня 2009 року та усіх додаткових угод до нього, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язаний до 05 квітня 2019 року повернути кредит у розмірі 430 000,00 доларів США та сплатити проценти за користування ним у розмірі 18% річних, а також можливу неустойку в розмірі і у випадку, передбаченому кредитним договором. Предметом іпотеки відповідно до п.1.2 Договору іпотеки є належне ОСОБА_2 нерухоме майно -будівлі та споруди дитячого оздоровчого центру ім. А.П. Гайдара, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.77-80).

Відповідно до приписів ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, якщо вона замовчує їх існування. Частиною першою ст.229 ЦК України передбачено, що істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обовязків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

За приписами ст. 60 ЦПК України- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно розяснень наданих у п.19,20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009року №9, відповідно до статей 229 -233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, яка ніби то діяла під впливом обману, пояснила, що на час укладання оспорюваного договору відповідач навмисно створив такі умови, що рано чи пізно вона повинна була позбутися своєї законної власності. Доводів стосовно обману відносно обставин, що мають істотне значення для укладення договору, які б перешкоджали його укладення ОСОБА_1 не навела.

Також суд зазначає, що позовна давність -це встановлений законом строк для примусового захисту порушеного права шляхом пред'явлення позову до суду. Завдання позовної давності - надати потерпілому чітко визначений, але цілком достатній строк для захисту його права. Після спливу позовної давності потерпілий позбавляється можливості примусового (судового) захисту свого права.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Вона поширюється на більшість вимог суб'єктів цивільного права, в тому числі і на вимоги про визнання правочину дійсним чи про застосування наслідків його недійсності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, до того ж зробленою до ухвалення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України). Представник відповідача ОСОБА_4 звернувся у судовому засіданні з клопотанням про застосування до вимог позивача позовної давності (а.с.58).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст.. 261 ЦК України). ОСОБА_10 встановити день, коли особа довідалася про порушення свого права неможливо, або є докази, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа могла довідатися про порушення свого права.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначала, що відповідач ОСОБА_2 навмисно ввів її в оману щодо істотних обставин правочину, тобто про порушення свого права вона дізналося з моменту підписання угоди.

Відповідно до абз.3 п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли не доведено, що є самостійною підставою для цього.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 липня 2012 року, представником відповідача було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності. Позивач ОСОБА_1 була присутня на цьому судовому засіданні і не заперечувала проти доручення до матеріалів справи клопотання відповідача, в подальшому не заявляла клопотання про поновлення цих строків з поважних причин (а.с.60-62).

За таких обставин, суд вважає, що строк позовної давності до вимог позивача щодо визнання договору купівлі -продажу від 09 квітня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, реєстровий №1069 недійсним минув, отже не має підстав для задоволення позовної заяви в цій частині.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним договір іпотеки від 09 квітня 2009 року, укладеним між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку»та ОСОБА_2, то суд зазначає, що відповідно до вказаного договору сторонами договору є -Акціонерний банк «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_2 (а.с.77-80).

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. При цьому, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним»особа, яка не є стороною правочину може вимагати визнання його недійсним у тому разі, якщо вона не домагається повернення її переданого на виконання договору майна, а її порушене право може бути відновлено шляхом повернення сторін цього договору до первісного стану.

ОСОБА_1 не є стороною договору іпотеки від 09 квітня 2009 року, укладеного між Акціонерним банком «Український Бізнес Банк»та ОСОБА_2. Предметом іпотеки відповідно до п.1.2 Договору іпотеки є належне ОСОБА_2 нерухоме майно -будівлі та споруди дитячого оздоровчого центру ім. А.П. Гайдара, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, яким він як власник має право користуватися, розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах.

Об'єктом правочину є нерухоме майно приватної власності та незаконність його володіння і розпорядження відповідачем не встановлена, а позивачем доказів цього суду не надано, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині вимог не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 215. 216, 257,258 ЦК України, ст. ст. 10,11,88,209,212,214-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку», Приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі -продажу нерухомого майна та іпотеки -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27 липня 2012 року.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду Якуша Н.В.