0538/5890/2012
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.07.2012 місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Адамової Т.С.,
при секретарі Корольовій Н.А,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до міжрайонного відділу ДПС міста Маріуполя Управління ДАІ УМВС України в Донецькій області в особі інспектора ДПС відділення ДПС ДАІ міста Маріуполя прапорщика міліції Сафронова Олега Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
26 червня 2012 року позивачка звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови інспектора ДПС відділення ДПС ДАІ міста Маріуполя прапорщика міліції Сафронова Олега Петровича серії АО1 №126711 від 13 червня 2012 року, якою позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 гривень. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що адміністративного правопорушення не вчиняла, оскільки рухалась зі швидкістю в межах допустимих показників, а постанову винесено із суттєвими порушеннями вимог чинного законодавства. Вважає згадану постанову не обґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, просить зазначену постанову скасувати, провадження по справі закрити.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та провадження по справі закрити.
Представник відповідача інспектор ДПС відділення ДПС ДАІ міста Маріуполя прапорщик міліції Сафронов О.П., діючий на підставі довіреності, до судового засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглядати справу в його відсутності, позов не визнає, вважає його необґрунтованим, просив відмовити у задоволенні позову та надав суду електронний носій інформації із відео фіксацією правопорушення, якій свідчить про наявність провини позивачки у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, оглянувши відеозапис, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справи на основі наявних доказів.
Згідно до вимог ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу. А також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення даної справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АН1 №654329 від 13 червня 2012 року, зазначено, що 13 червня 2012 року о 09-06 годині ОСОБА_1 керуючи автомобілем »державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись біля кафе «Санта-Барбара»в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області, їхала у житловій зоні зі швидкістю 57 км/год, тобто перевищила дозволену швидкість більш ніж 20 км/год, чим порушила п.12.5. Правил дорожнього руху в України.
Постановою серії АО1 №126711, винесеною інспектором ДПС відділення ДПС ДАІ міста Маріуполя прапорщиком міліції Сафроновим Олегом Петровичем від 13 липня 2012 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн.
Пунктом 12.5 Правил дорожнього руху в України встановлено, що водій зобов'язаний у житлових і пішохідних зонах рухатися зі швидкість руху, яка не повинна перевищувати 20 км/год. Порушення ж наведеної норми тягне за собою наслідки, встановлені частиною першою статті 122 КУпАП, а саме накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до п. 28.9 чинної Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 року N 111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за N 576/16592, з метою запобігання конфліктним ситуаціям, об'єктивного розгляду справ, а також як допоміжний засіб для попередження протиправних дій та розкриття правопорушень допускається використання фото - кінозйомки, відеозапису та звукозаписувальної техніки, а під час оформлення матеріалів ДТП воно є обов'язковим.
Так, в судовому засіданні, в порядку дослідження доказів, було оглянуто електронний носій інформації із відео фіксацією правопорушення, яка у повному обсязі спростовує доводи позивачки, викладені нею в адміністративному позові та свідчить про наявність вини її у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.
Відповідно до свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №22-2/2023917, чинне до 11.01.2013 року, видане Державним підприємством Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI20/20 зав. № ТС 000665, на підставі результатів повірки визнано придатним до застосування.
Згідно експертного висновку НДЦ «ТЕЗІС»НТУУ «КПІ», лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI20/20 відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні.
Матеріалами ж справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 будь-яких клопотань в ході вирішення справи про адміністративне правопорушення не заявила, а отже не скористувався своїм правом на звернення за правовою допомогою і подання доказів. Разом із тим, суд вважає неспроможними доводи ОСОБА_1 щодо ненадання їй з боку працівників ДАІ часу на звернення за правовою допомогою та на надання характеризуючих матеріалів, оскільки в сенсі положень ст. 268 КУпАП, звернення за правовою допомогою в ході вирішення справи про адміністративне правопорушення, як і подання певних доказів, є персоніфікованим правом особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, суд, зважаючи на положення чинних вищенаведених правових норм, враховує за доказ електронний носій інформації із відео фіксацією правопорушення, який оцінений судом в сукупності з іншими зібраними по справі доказами, що підтверджує наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 і відсутність підстав для звільнення її від передбаченої КУпАП відповідальності за ч.1 ст.122 цього Кодексу.
Таким чином, суд, з урахуванням пояснень позивачки, вивчених у сукупності доказів, які були досліджені у судовому засіданні, приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
На підставі ст.ст. 14-1, 122 ч. 1, 251, 252, 254, 256, 258, 287-289 КУпАП, Правил дорожнього руху, які чинні із 01 січня 2002 року зі змінами та доповненнями, керуючись ст.ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу ДПС міста Маріуполя Управління ДАІ УМВС України в Донецькій області в особі інспектора ДПС відділення ДПС ДАІ міста Маріуполя прапорщика міліції Сафронова Олега Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -відмовити.
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя_________________________Т.С.Адамова