Справа № 0538/4641/2012
Провадження № 2/0538/1683/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2012 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Адамової Т.С.,
при секретарі Хайтуловій Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держкомзему у місті Маріуполі Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку -
В С Т А Н О В И В :
11 травня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області із позовом до Управління Держкомзему у місті Маріуполі Донецької області про визнання дійсним кадастрового плану земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, визнання права власності на земельну ділянку, зобов'язання Управління Держкомзему у місті Маріуполі Донецької області внести зміни в державний акт на право власності на землю, видати довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та видати Витяг з Поземельної книги з відомостями про відсутність обмеження щодо забудови та використання земельної ділянки.
В обґрунтування позовних зазначив, що за договором дарування №1045 від 27 травня 2006 року йому належить житловий будинок АДРЕСА_1. 28 серпня 1998 року його матері ОСОБА_2 був виданий державний акт на право приватної власності на землю на якій розташований вказаний будинок. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. На зазначеній земельній ділянці знаходиться належний йому будинок з господарськими спорудами. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2, однак у нього виникли перешкоди в оформленні спадкових прав, оскільки розмір вказаної земельної ділянки в державному акті на право приватної власності на землю не відповідає дійсності.
У процесу слухання справи позивач ОСОБА_1 змінив свої позовні вимоги, у остаточній редакції просив визнати право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням змінених розмірів, згідно кадастрового плану земельної ділянки, розробленого Державним підприємством інженерної геодезії «Азовінжгеодезія».
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, не з'явилися, надали заяви з проханням розглядати справу в їх відсутність, просили позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника Управління Держкомзему у місті Маріуполі Донецької області, поклавши розгляд справи на розсуд суду.
Відповідно до ч.2 ст.197 Цивільно-процесуального Кодексу України (далі за текстом ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого Орджонікідзевським районним РАЦС міста Маріуполя Сталінської (нині Донецької) області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі записів актів громадянського стану 10 березня 1944 року зроблено відповідний запис, в графі «батьки»зазначено: батько -ОСОБА_5, мати -ОСОБА_2 (а.с.11).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що 29 березня 2011 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області зроблений актовий запис №437 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.12).
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі свідоцтва про право на спадщину, виданого 18 квітня 2012 року, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_2 (а.с.13-14).
Згідно договору дарування житлового будинку №1045 від 27 травня 2006 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, останньому належить житловий будинок АДРЕСА_1. У свою чергу ОСОБА_2 вказаний будинок належав на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою маріупольською державною нотаріальною конторою 26 грудня 1995 року за реєстром №1-4217, зареєстрований ДКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації»09 лютого 1996 року за №16256 (а.с.16-17).
28 серпня 1998 року ОСОБА_2 був виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0608 га (а.с.9).
З даних кадастрового плану земельної ділянки, розробленого Державним підприємством інженерної геодезії «Азовінжгеодезія», вбачається, що зазначена земельна ділянка має загальну площу 0,0584 га (а.с.8).
Відповідно ст.328 Цивільного Кодексу України (далі за текстом ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.126 Земельного Кодексу України (далі за текстом ЗК України) виникнення права власності на земельну ділянку пов'язується з наявністю трьох різних за змістом і проявом у часі юридичних фактів: одержання державного акта на право власності на землю; державна реєстрація цього документа; встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості).
Пунктом 1.1. Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею», затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року за №43, передбачено, що право власності на землю посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку.
Згідно частини 1 статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Зокрема, статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Крім того, ч.1 ст.722 ЦК України встановлено, що право обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття. Цю норму слід застосовувати з урахуванням ст.125 ЗК України, яка передбачає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
З огляду на вказане суд вважає, що право власності на зазначену земельну ділянку у позивача виникло правомірно з дотриманням вимог цивільного законодавства України, він, як спадкоємець, прийняв спадщину після смерті матері, але не може отримати свідоцтво про право на спадщину оскільки розмірі земельної ділянки в державному акті на право приватної власності на землю не співпадає з розмірами кадастрового плану земельної ділянки, розробленого Державним підприємством інженерної геодезії «Азовінжгеодезія», то слід захистити його права з метою запобігання спорам і забезпечення можливості для наступного відчуження земельної ділянки, та в судовому порядку визнати за ним право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням змінених розмірів, згідно кадастрового плану земельної ділянки, розробленого Державним підприємством інженерної геодезії «Азовінжгеодезія».
Керуючись ст.ст.328, 377, 392, 1225, 1241, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст.81, 120, 126, 131 ЗК України, ст.ст.10,11, 60, ч.2 ст.197, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Держкомзему у місті Маріуполі Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІНН НОМЕР_1), право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням змінених розмірів, згідно кадастрового плану земельної ділянки, розробленого Державним підприємством інженерної геодезії «Азовінжгеодезія».
Рішення суду може бути оскаржено особами, які брали участь у розгляді справи в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя_________________________Т.С.Адамова