Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/9512/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 15 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дмитрієва В.С.,
при секретарі Гаджієвій Г.А.,
за участю:
представника позивача - Єгорова В.О. за довіреністю від 09.07.2012 року,
відповідача - особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Краматорську Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4 374,10 грн., -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2012 року Управління Пенсійного Фонду України в м. Краматорську Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4 374,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування,обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей про застрахованих осіб до органів Пенсійного фонду України встановлено не нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на фонд оплати праці найманих працівників за ставкою 33,2%, за період з листопада 2010 року по грудень 2010 року, в результаті чого, було занижено фонд оплати праці в сумі 13 175 грн., на які нараховані страхові внески в сумі 4 374, 10 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов та надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні надав заперечення проти задоволення позовних вимог. Свою позицію обґрунтовував тим, що знаходився на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку. Згідно Указу Президента України 03.07.1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва» після сплати ним єдиного податку Державного казначейства України перераховує до Пенсійного фонду України - 42% суми фіксованого податку в рахунок сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійного страхування.
Таким чином, відповідач зазначає, що платником єдиного податку в його складі платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» податки збори (обов'язкові платежі), стягнення яких не передбачено цим законом, сплаті не підлягають. Будь-які податки, збори (обов'язкові платежі), запроваджуються законами України, повинні бути включені до Закону України «Про систему оподаткування».
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управління Пенсійного Фонду України в м. Краматорську Донецької області.
Як вбачається з Акту від 10 лютого 2012 року №31/03-19, за результатами планової перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, за період з 01.10.2010 року до 31.12.2011 року, а також достовірних відомостей поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині заниження загальної суми виплат, на яку нараховуються страхові внески за ставкою 32,2% за листопад - грудень 2010 року на загальну суму 13 175 грн. В результаті чого, органом Пенсійного фонду донараховано страхові внески за листопад - грудень 2010 року за ставкою 33,2% в сумі 4 374, 10 грн.
10 лютого 2012 року Управлінням Пенсійного Фонду України м. Краматорську Донецької області прийнято вимогу №Ф-38 про сплату боргу в сумі 4 374, 10 грн.
В розумінні ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (в редакції від 01 липня 2010 року) страхувальник зобов'язаний, серед іншого, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Як встановлено ст. 18 цього Закону розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Пропозиції про розмір страхових внесків вносить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.
Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, серед інших, є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
За правилами ст. 2 цього Закону об'єктом оподаткування, серед іншого, є: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру;
Згідно п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах, серед іншого, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами першим і другим пункту 1 статті 2 цього Закону.
З набрання чинності Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з 01 січня 2011 року положення п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР втратили чинність.
Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Щодо твердження відповідача про знаходження останнього на спрощеній системі оподаткування, що звільняє його сплати страхових внесків до органів Пенсійного фонду України, суд зазначає наступне.
Закон України 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) регулює відносини, що виникають суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (ст. 5). інших нормативно-правових актів може поширюватися на правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, на яких поширюється його дія.
Пунктом 1 статті 11 Закону N 1058-IV установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно форми власності, виду діяльності та господарювання, у представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємницької діяльності, обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 1 статті 14 зазначеного вище Закону страхувальниками зазначених осіб роботодавці: підприємства, установи організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні (у тому числі представництва, відділення та відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, мають окремий баланс самостійно ведуть розрахунки застрахованими особами), особи - суб'єкти підприємницької діяльності та особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємницької діяльності, обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Ставки, механізм справляння та пільги сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено Законом України 26 червня 1997 року N 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", де, як в Законі N 1058-IV, не передбачено такої пільги, як звільнення сплати цього збору для підприємницької діяльності, перейшли на спрощену систему оподаткування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення сплати.
Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно з вимогами статті 16 розділу ХV «Прикінцеві положення «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність цим Законом закони України та нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення п. 6 Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» щодо звільнення сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування платників єдиного податку збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечать спеціальній нормі права - Закону, а отже, не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач є платником збору на обов'язкове пенсійне страхування, тому заборгованість в розмірі 4 374,10 грн. підлягає стягненню на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (р/р 256033012026 у ДОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 335106, код ЄДРПОУ 23346787) заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4 374 (чотири тисячі триста сімдесят чотири) гривні 10 коп.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 12 вересня 2012 року у присутності представників сторін. У повному обсязі постанова виготовлена 14 вересня 2012 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка подає, до апеляційного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.