ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.05.12 р. Справа № 5006/22/32/2012
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Скло»
(83101, м. Донецьк, вул. Іонова, 5)
та закритого акціонерного товариства фінансово-будівельна компанія «Дніпро-Інвест-Буд» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, 3)
про стягнення солідарно 105000,00 грн.
Суддя Архипенко О.М.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 25.04.2012 №1346;
від відповідача (ТОВ «ТК Скло») - не з'явився;
від відповідача (ЗАТ ФБК «Дніпро-Інвест-Буд») - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа-підприємць ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Скло» (Відповідач 1) та закритого акціонерного товариства фінансово-будівельна компанія «Дніпро-Інвест-Буд» (Відповідач 2) про стягнення солідарно 105000,00 грн.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 519, 526, 553, 554 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачами зобов'язань по оплаті заборгованості у розмірі 105000,00 грн на підставі: договору купівлі - продажу, укладеного у січні 2009 року між Відповідачем 1 та приватним підприємством виробничо-комерційна фірма «Вітраж» у спрощений спосіб; договору про відступлення права вимоги та поруки, укладеного 07.12.2010 між Відповідачем 1 та Позивачем; договору про переведення боргу, укладеного 14.01.2011 між Позивачем, Відповідачем 2 та приватним підприємством виробничо-комерційна фірма «Вітраж».
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.04.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.
Відповідачі не скористались правом, наданим їм статтею 59 ГПК України: не надали господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, за адресами місцезнаходження, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Явку представників у судові засідання не забезпечили.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В:
У січні 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Скло» (Первісний кредитор) та приватним підприємством виробничо-комерційна фірма «Вітраж» (Первісний боржник) була досягнута домовленість, відповідно до якої Первісний кредитор взяв на себе зобов'язання поставити Первісному боржнику товар, а Первісний боржник - прийняти та оплатити зазначений товар.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Таким чином, судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Скло» (Первісний кредитор) та приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «Вітраж» (Первісний боржник) виникли зобов'язальні відносини, на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки.
Згідно з положеннями статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною другою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищезгаданого договору поставки Первісний боржник отримав від Первісного кредитора товар на загальну суму 237452,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 23.01.2009 №01, яка підписана уповноваженими особами сторін та скріплена їх печатками, та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 23.01.2009 №450710/2, виданою на ім'я ОСОБА_3.
За таких обставин, з моменту здійснення поставки за видатковою накладною від 23.01.2009 №01, у приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Вітраж» виникло зобов'язання по оплаті одержаного товару, а у Відповідача 1 - право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
07.12.2010 між Відповідачем 1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги № 47 (далі - Договір про відступлення права вимоги), за яким Відповідач 1 відступив, а Позивач набув право вимоги, належне Відповідачу 1, і став кредитором за Договором купівлі-продажу від 23.01.2009, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Скло» та приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «Вітраж» (арк.с. 15).
Пунктом 5 Договору про відступлення права вимоги сторони встановили, що Відповідач 1 відповідає перед Позивачем за недійсність переданого за цим Договором права вимоги, а також відповідає за невиконання боржником (приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «Вітраж») свого обов'язку. Порукою забезпечується повне виконання зобов'язання.
Листом від 08.12.2010 вих. № 134/17ск Відповідач 1 письмово повідомив приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Вітраж» про відступлення права вимоги на користь Позивача (арк. с. 14).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За приписом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 519 ЦК України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Таким чином, на підставі Договору про відступлення права вимоги до Позивача, як нового кредитора, перейшло право вимагати від приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Вітраж» оплати поставленого товару за видатковою накладною від 23.01.2009 №01
14.01.2011 між приватним підприємством виробничо-комерційна фірма «Вітраж» (Первісний боржник), закритим акціонерним товариством фінансово-будівельна компанія «Дніпро-Інвест-Буд» (Новий боржник) та Позивачем (Кредитор) був укладений договір №9 про переведення боргу (далі - Договір про переведення боргу), за яким Первісний боржник передав, а Новий боржник прийняв на себе зобов'язання щодо погашення боргу у розмірі 110000,00 грн, який виник між Первісним боржником та Кредитором внаслідок поставки продукції та розрахунків за неї (арк.с. 16-17).
Згідно зі статтею 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
При цьому, порука, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником (частина перша статті 523 та частина третя статті 559 ЦК України).
Отже, Відповідач 2 за згодою Позивача прийняв на себе зобов'язання по оплаті поставленого за видатковою накладною від 23.01.2009 №01 товару в сумі 110000,00 грн. При цьому, Позивачем не надано доказів того, що Відповідач 1 поручився за Відповідача 2, а відтак порука за Договором про відступлення права вимоги є припиненою. Як наслідок, на Відповідача 1 не може бути покладений обов'язок солідарної відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань Відповідачем 2 за Договором про переведення боргу.
За таких обставин суд відмовляє Позивачу у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Скло», як солідарного боржника.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На виконання умов Договору про переведення боргу 14.01.2011 Відповідач 2 частково погасив існуючий борг шляхом перерахування коштів у розмірі 5000,00 грн на рахунок Позивача (арк.с. 18).
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач, керуючись частиною другою статті 530 ЦК України, направив на адресу Відповідача 2 вимогу про сплату у повному обсязі наявної суми заборгованості.
Однак, Відповідачем 2 відповіді на вказану вимогу не надано, наявну суму заборгованості не сплачено. Заборгованість Відповідача 2 перед Позивачем за поставлений товар станом на день розгляду справи в суді складає 105000,00 грн, і залишається непогашеною.
Відповідач 2 не представив суду доказів повного виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за Договором, у той час як відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з Відповідача 2 заборгованості у розмірі 105000,00 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на Відповідача 2.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства фінансово-будівельна компанія «Дніпро-Інвест-Буд» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, 3, ідентифікаційний код 23074060, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні) суму боргу у розмірі 105000,00 грн (сто п'ять тисяч грн 00 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2100,00 грн (дві тисячі сто грн 00 коп.).
3. В частині вимог, заявлених до товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Скло», як солідарного боржника, - відмовити.
Повне рішення складено 25.05.2012.
Суддя Архипенко О.М.