ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08.05.12 р. Справа № 5006/25/1/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Прилуцьких М.І., за участю представника позивача Бутової Л.В., розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Синтез Ойл» м. Донецьк до відповідача Комунального підприємства «Простор» м. Горлівка про стягнення 227 498 грн. 81 коп.,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез Ойл» (далі позивач, або ТОВ «Синтез Ойл») звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства «Простор» (далі відповідач, або КП «Простор») про стягнення 227 498 грн. 25 коп., із них процент за невиконання умов договору у сумі 223075грн.50 коп. та судові витрати у сумі 4461грн.51 коп.
Заявою від 03.05.2012р. позивач уточнив позовні вимоги - просив стягнути з відповідача 227 498 грн. 81 коп., із них процент за невиконання умов договору у сумі 223037грн.50 коп. та судові витрати у сумі 4461грн.31 коп.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 526, 536, 694, 1057 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 198, 199 Господарського кодексу України.
На підтвердження позовних вимог надано суду: копію договору № 0924-А5 від 06.01.2011р., претензії №43-юр від 02.08.2011р. та №15-юр від 07.02.2012р. з доказами направлення відповідачу, копії банківських виписок, копії довіреностей, специфікації та накладних, довідку про поставку і оплату, розрахунок позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України.
Враховуючи, що ухвали суду від 11 квітня 2012 р. та від 25 квітня 2012р. направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Синтез Ойл» підлягають задоволенню з огляду на наступне.
06 січня 2011 р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки нафтопродуктів № 0924-А5, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач -прийняти та сплатити вартість товар в порядку і строки, встановлені цим договором і специфікаціями до нього. Також, документом, який підтверджує узгодження сторонами сум поставки, асортименту, ціни, кількості та строків поставки є видаткова накладна на товар або акт прийому-передачі товару з зазначенням матеріально відповідальних осіб, які приймають і передають товар. Прийомка-передача товару здійснюється на автозаправних станціях постачальника. Перехід права власності підтверджується накладною на відпуск товару або актом приймання-передачі товару. З моменту передачі товару постачальник приймає на себе зобов'язання по обслуговуванню покупця на АЗС та зберіганню нафтопродуктів покупця у асортименті і кількості згідно видаткової накладної постачальника (пункти 1.1, 1.6 та 2.1.1 договору).
Згідно п.3.1 договору покупець здійснює розрахунки за отриманий товар в національній валюті у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом одного банківського дня з моменту отримання товару. Момент отримання товару співпадає з датою, зазначеною у накладній постачальника. Датою здійснення оплати є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.3.2 договору). Зазначені умови оплати товару свідчать про укладення Договору № 0924-А5 на умовах товарного кредиту.
У випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки (п.5.1 договору). Додатково до суми боргу і пені покупець сплачує постачальнику процент по невиконаним грошовим зобов'язанням в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочки (п.7.7 договору).
Цей договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р., а в частині розрахунків -до їх повного здійснення (п.7.1 договору)
Договір №0924-А5 від 06.01.2011р. підписаний обома сторонами без заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював зобов'язання належним чином, постачав відповідачу нафтопродукти протягом січня-березня 2011 р. на загальну суму 124 850 грн., а відповідач приймав цей товар, про що свідчать відповідні копії довіреностей на отримання товару, специфікації та видаткові накладні (а.с.50-82)
02.08.2011р. позивач звертався до відповідача з претензією №43-юр на суму 130 900 грн., в якій просив сплатити суму боргу у розмірі 32 725 грн., а також суму процентів, нарахованих на підставі п.7.7 договору, у розмірі 98 175 грн., разом - 130 900 грн.
Оскільки відповідач частково оплатив отриманий товар і станом на 01.10.2011р. мав заборгованість у розмірі 29 450 грн., у жовтні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення боргу з Комунального підприємства «Простор».
Рішенням господарського суду Донецької області у справі №24/232 від 08 грудня 2011 року, що набрало законної сили, стягнуто з КП «Простор» 92709грн.21коп., у тому числі 29 450,00 грн. - основного боргу, 262,63 грн. -пені, 61 845,00 грн. - процентів.
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Предметом розгляду в даній справі є сума процентів за прострочену заборгованість за товарним кредитом у розмірі 223 037,50 грн. що нарахована позивачем за період з 3 березня 2011 року (з дати останньої поставки) по 6 квітня 2011 року (дати визначеної позивачем).
У судовому засіданні представник позивача надала пояснення, в яких зазначила, що у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань по договору №0924-А5 позивач мав право згідно до пункту 7.7 цього договору нарахувати процент за період з 03.03.2011р. по березень 2012 р., а саме по дату фактичної оплати товару. Проте, враховуючи скрутний фінансовий стан КП «Простор», позивач за своїм правом нарахував суму процентів лише за період з 03.03.2011 по 06.04.2011р.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором №0924-А5 від 06.01.2011р. Факт порушення відповідачем строків розрахунків за договором підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с.33-48)
Згідно розрахунку процентів по договору № 0924-А5 здійсненого позивачем та перевіреного судом, період часу з моменту виникнення боргу з 03.03.2011р. (з дати останньої поставки) по 06.04.2011р. (кінцеву дату прострочення оплати визначену позивачем) склав 35 днів.(а.с. 25)
Усього по вищезазначеному договору позивачем за період з 06.01.2011р. по 03.03.2011р. поставлено відповідачу товару на 124 850 грн., за період з 06.01.2011р. по 03.03.2011р. сплачено 61 125,00 грн., отже заборгованість станом на 06.04.2011р. складала 63725,00 грн. (124850грн. - 61125,00 = 63725грн.)
Таким чином, сума процентів по невиконаним грошовим зобов'язанням за кожен день прострочки, визначена п.7.7 договору № 0924-А5 склала 223037,50 грн. (63725грн. Х 35днів Х 10% = 223037,50)
07.02.2012р. позивач звертався до відповідача з претензією №15-юр на суму 223037,50 грн., в якій просив сплатити суму процентів, нарахованих на підставі п.7.7 договору. Доказів надання відповіді на претензію ні позивач, ні відповідач суду не надали.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України)
Договір №0924-А5 від 06.01.2011р. за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 7 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до вимог статті 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань установленням окремого виду відповідальності.
Частиною першою статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Види такої відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони передбачили в розділі 7 договору.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язань та його розмір встановлено статтею 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та статтями 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Так, відповідно до пункту 7.7 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару додатково до суми боргу і пені покупець сплачує постачальнику процент по невиконаним грошовим зобов'язанням в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочки (п.7.7 договору).
Таке право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною п'ятою статті 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
На підставі зазначених норм позивач нарахував відповідачу процент по невиконаним грошовим зобов'язанням в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочки (п.7.7 договору) за період з 03.03.2011р. по 06.04.2011р. у сумі 223037,50 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів, господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому нараховані позивачем проценти підлягають стягненню з відповідача саме у сумі 223037,50 грн.
За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги. Матеріали справи не містять доказів своєчасної повної оплати отриманих відповідачем нафтопродуктів.
Висновки господарського суду щодо спірних правовідносинах узгоджуються з правовою позицією Верховного суду України викладеною у постанові від 30 травня 2011 року по справі №42/252 за позовом іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма".
Відповідно до частини 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез Ойл» є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Синтез Ойл», м. Донецьк, до Комунального підприємства «Простор», м. Горлівка, про стягнення 227498 грн. 81 коп. - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Простор» (84601, м.Горлівка, вул. Інтернаціональна, 95А, ЄДРПОУ - 03362092, р/р №26009018180001 в ГФАТ «Приватбанк», МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Синтез Ойл» (83016, м.Донецьк, вул. Кірова, 45, ЄДРПОУ -35636403, р/р №26008000099441 в ПАО «Укрсоцбанк», МФО 300023) проценти по невиконаним грошовим зобов'язанням по договору №0924-А5 від 06.01.2011р. за період з 03.03.2011р. по 06.04.2011р. у сумі 223037 (двісті двадцять три тисячі тридцять сім) грн. 50 коп. та судові витрати у сумі 4461(чотири тисячі чотириста шістдесят одна) грн. 31 коп.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 08 травня 2012 року.
Повний текст рішення складено та підписано 14 травня 2012р.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Зекунов Е.В.