АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/9237/12 Справа № 419/414/12 Головуючий у 1 й інстанції - Нізік О.В. Доповідач - Кочкова Н.О.
Категорія
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Кочкової Н.О.,
суддів - Кіктенко Л.М., Колодяжної Н.Є.,
при секретарі - Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, про усунення погрози майну та відшкодування морального збитку та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: зобов'язано ОСОБА_5 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у вигляді запорів на хвіртці ОСОБА_2, що перебуває з боку задньої стіни будинку А-1 без ушкодження хвіртки; зобов'язано ОСОБА_5 прибрати будівельні матеріали (шлак), розміщені на території житлової та громадської забудови, а саме на земельній ділянці, що належить ОСОБА_2. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особа: ОСОБА_5 про усунення перешкод, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди -відмовлено. Вирішено питання судових витрат (а.с.116-121).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні решти її позовних вимог та ухвалення нового рішення яким задовольнити її позов в повному обсязі (а.с.123-127).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 1999 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою, яким визначено порядок користування земельною ділянкою при домоволодінні АДРЕСА_1 за другим варіантом висновку експертизи від 17 травня 1999 року та в користування ОСОБА_2 виділено 548 кв. м., у користування ОСОБА_5 виділено земельну ділянку 467 кв. м., земельна ділянка площею 90 кв. м. залишена у загальному користуванні. Ухвалою Дніпропетровського обласного суду від 12 липня 1999 року вищезазначене рішення залишено без змін.
Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю Серії І-ДП № 073923 ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 23 листопада 2000 року № 2932 передано у приватну власність 0, 0520 гектарів земельної ділянки в межах згідно з планом на АДРЕСА_1.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині усунення перешкод у вигляді запорів на хвіртці (без ушкодження хвіртки), суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі визнали та не заперечували той факт, що паркан та хвіртка з боку задньої стіни будинку А-1 встановленні саме позивачкою за її власні кошти, а тому відповідачі не мали право ставить запори на хвіртку, яка їм не належить. Крім того, оскільки вимога позивачки про усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою, на якій знаходяться будівельні матеріали відповідачів (шлак), підтверджена належними доказами, то висновки суду про зобов'язання ОСОБА_5 прибрати вказані будівельні матеріали з земельної ділянки, що належить ОСОБА_2, є правильними.
Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. А згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2, зокрема щодо заборони всім членам родини ОСОБА_5 робити які-небудь роботи на ділянці, що належить ОСОБА_2, не перешкоджати виконанню яких-небудь робіт на ділянці ОСОБА_2, усунути загрозу майну й життю, створену ОСОБА_5 у вигляді зруйнованої опорної стіни, яка прилягає до будинку А-1, визнання законними дії ОСОБА_2 по установці паркану з боку задньої стіни будинку А-1 з установкою хвіртки з виходом на загальну територію та визнання законними дій по установці паркану по межі ділянки ОСОБА_2 і загальної території довжиною 2860м, стягнення моральної шкоди у сумі 5000гр., суд першої інстанції посилався на те, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог і не заявлено клопотання щодо їх забезпечення. Ці висновки також є правильними, оскільки згідно із ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а відповідно до ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно із ч.1, 2 ст.. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, приниження честі і гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи
Оскільки ОСОБА_2 не надала доказів на підтвердження факту спричинення відповідачами їй моральної шкоди, та на підтвердження її розміру, суд правильно відмовив у задоволенні позову у цій частині.
Висновки суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 у частині визнання законними її дій по установці паркану з боку задньої стіни будинку А-1 з установкою хвіртки з виходом на загальну територію та визнання законними дій по установці паркану по межі ділянки ОСОБА_2 і загальної території довжиною 2860м, - відповідають ст.. 16 ЦК України, у якій перелічені способи захисту цивільних прав, та ст.. 19 ЦК України щодо самозахисту цивільних прав.
Крім того, ОСОБА_2 пред'явила позов до ОСОБА_5 та ОСОБА_4, тому її вимоги до інших членів сім'ї ОСОБА_5, які не залучені до участі у справі, не можуть бути задоволені.
Доводи апеляційної скарги зводяться, в основному, до незгоди із оцінкою доказів судом 1 інстанції і не спростовують правильність висновків суду.
ОСОБА_4 рішення суду не оскаржує.
Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення -не встановлено, підстав для виходу за межі апеляційної скарги -не вбачається, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді :