У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2012 р. Справа № 125656/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Онишкевича Т. В., Попка Я. С.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2012 року у справі №2а - 1478/12/0907 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до міського відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано - Франківської області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Івано - Франківського окружного адміністративного суду з позовом і просив визнати дії міського відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано - Франківської області щодо винесення 02 грудня 2011 року державним виконавцем Качмар Я. Б. постанови ВП №30137040 про відкриття виконавчого провадження неправомірними, скасувати вищевказану постанову, визнати виконавчий лист №1 - 10, виданий 09 червня 2010 року Калуським міськрайонним судом таким, що не підлягає виконанню. Також просив зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є боржником у виконавчому провадженні по виконанню вироку суду в частині задоволення пред'явленого до нього при вирішенні кримінальної справи, як до цивільного відповідача, цивільного позову про стягнення моральної шкоди. Вирок у даній справі вступив в законну силу 22 квітня 2010 року, а заява стягувача подана у відділ виконавчої служби 29 листопада 2011 року. Разом з тим виконавчий лист датовано 09 червня 2010 року, тобто до звернення стягувача із заявою. Ознайомившись у Калуському міськрайонному суду із матеріалами кримінальної справи, він не знайшов жодного звернення стягувача, яке б свідчило про її волевиявлення на отримання виконавчого листа про стягнення з нього у її користь 1 300 гривень моральної шкоди. Тобто стягувач до своєї заяви від 29 листопада 2011 року про примусове виконання вироку в частині цивільного позову додала виконавчий лист, який видано без належних на те правових підстав. Тому виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає виконанню, а відповідно і підлягає скасуванню постанова, винесена державним виконавцем на підставі цього виконавчого листа.
Ухвалою судді Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2012 року позовну заяву ОСОБА_1 до міського відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано - Франківської області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню залишено без розгляду в зв'язку з пропуском, передбаченого ст. ст. 99, 181 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду та відсутністю підстав для його поновлення.
Викладені в ухвалі висновки мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом 31 травня 2012 року і просив поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду. При цьому сам позивач зазначив, що ознайомився з виконавчим провадженням в приміщенні міського відділу державної виконавчої служби 27 березня 2012 року, тобто вказав час, починаючи з якого йому вже було відомо про порушення його прав. Згідно мотивації, викладеної в ухвалі судді, відповідно до ст. 107 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом. Згідно ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений, а строк, встановлений судом - продовжений. Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення, встановленого цим кодексом або іншими законами. Зокрема, згідно ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права. Позовна заява може бути подана у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Проте суд вважає, що в даному випадку попереднє звернення із скаргою до Калуського міськрайонного суду в порядку цивільного судочинства не слід вважати належною підставою для поновлення строку звернення до суду і строк звернення до суду слід рахувати із 27 березня 2012 року. Тобто за таких обставин суд на знайшов підстав для поновлення пропущеного строку, в зв'язку з чим і на підставі ст. ст. 100, 155 ч. 1 п. 9 Кодексу адміністративного судочинства України залишив адміністративний позов ОСОБА_1 без розгляду.
На вказану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до Івано - Франківського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду в іншому складі суддів.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не врахував всіх обставин, які підтверджують час, коли він дізнався про порушення його прав посадовими особами державної виконавчої служби та пов'язані з цим його дії, вчинені для захисту свого порушеного права. Так, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, 04 квітня 2012 року він звернувся з відповідною скаргою до органів державної виконавчої служби і тільки 30 квітня 2012 року отримав відповідь. 10 травня 2012 року він звернувся із скаргою на дії державного виконавця до Калуського міськрайонного суду і 22 травня 2012 року судом було винесено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за його скаргою в зв'язку з тим, що скарга не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства - за правилами ст. ст. 383 - 385, 388 Цивільного процесуального кодексу України. Вважає, що з огляду на викладені ним обставини справи, строк ним пропущено з поважних причин, тому суд необґрунтовано залишив його позов без розгляду з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суд та відсутності підстав для поновлення.
Міський відділ державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано - Франківської області подав заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1, посилаючись фактично на безпідставність тверджень ОСОБА_1 по суті адміністративного позову. Вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а провадження у справі - закрити.
Особа, яка подала апеляційну скаргу не з'явилася в судове засідання, а також не направив представника відповідач, хоча сторони були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а також від них відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю. В зв'язку з наведеним та у відповідності до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто судом в порядку письмового провадження.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, суддя виходив з того, що позивачем подано адміністративний позов поза межами строку, визначеного ст. ст. 99, 181 Кодексу адміністративного судочинства України і підстави для поновлення відсутні.
Проте такий висновок судді є передчасним.
Згідно ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України або іншими законами.
Відповідно до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій , мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права. Частиною 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що позовна заява з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, може бути подана у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав і свобод.
Слід також зазначити, що згідно положень ст. 100 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення установлених законом строків, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України після одержання позовної заяви суддя, окрім іншого, з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства та чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом і якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Проте в даному випадку суддя, отримавши у визначеному ст. 15 - 1 Кодексу адміністративного судочинства України порядку позовну заяву ОСОБА_1, не з'ясував усіх питань, які згідно ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягали з'ясуванню на стадії відкриття провадження у справі.
Також згідно ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. При цьому скарга, відповідно до ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України подається до суду, який видав виконавчий документ.
Як вбачається із доводів ОСОБА_1, викладених у позовній заяві та змісту заперечень відповідача, на виконанні у міському відділі державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано - Франківської області перебуває виконавчий лист, виданий Калуським міськрайонним судом на виконання вироку суду в частині вирішення цивільного позову про стягнення з ОСОБА_1 1 300 гривень моральної шкоди.
Статтями 28, 328 Кримінально - процесуального кодексу України визначено правила подання (пред'явлення) та вирішення цивільного позову у кримінальній справі. Разом з тим саме нормами Цивільного процесуального кодексу України врегульовано процесуальні питання щодо розгляду позовних вимог.
Таким чином суть прийнятого рішення з приводу розв'язання цивільного позову, відповідно до ст. 324 Кримінально - процесуального кодексу України зазначається у вироку суду, а сам розгляд пред'явленого у кримінальній справі позову здійснюється з дотриманням та у відповідності до норм Цивільного процесуального кодексу України.
Тобто, виходячи з викладених ОСОБА_1 у позовні заяві обставин стосовно здійснення відповідачем виконавчих дій у виконавчому провадженні, органом державної виконавчої служби вчинялися відповідні дії та приймалися рішення, законність яких оспорюється позивачем, в ході виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя Івано - Франківського окружного адміністративного суду, вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, передчасно перейшов до з'ясування питання подання адміністративного позову у встановлений законом строк звернення до адміністративного суду, не з'ясувавши питання чи належить розглядати позовну заяву за правилами адміністративного судочинства.
Слід зауважити, що за правилами та з підстав, передбачених ст. ст. 99, 100, 155 ч. 1 п. 9 Кодексу адміністративного судочинства України без розгляду може бути залишений тільки позов, який підлягає розглядові в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
На підставі системного аналізу вказаних правових норм, колегія суддів апеляційного суду, приходить до висновку, що ухвалу судді Івано - Франківського окружного адміністративного суду про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 по даній справі без розгляду слід скасувати.
Окрім вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду, перевіривши доводи апелянта, вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи згідно ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Встановлені і наведені вище в ухвалі обставини, є підставами для прийняття апеляційним судом передбаченого ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України судового рішення. Тобто в даному випадку при вирішенні апеляційної скарги, суд законодавчо не наділений повноваженнями направляти суду першої інстанції справу для продовження її розгляду в іншому складі суду. В свою чергу і положення ст. 28 Кодексу адміністративного судочинства України не виключають можливості участі судді, який прийняв оскаржуване рішення, у розгляді справи, яка у зв'язку із скасуванням судового рішення направляється апеляційним судом до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Тому матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 підлягають направленню до Івано - Франківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду із стадії вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі.
Керуючись ст. ст. 100 - 102, 107, 159, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судді Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2012 року у справі №2а - 1478/12/0907 скасувати.
Матеріали справи №2а - 1478/12/0907 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до міського відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано - Франківської області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню направити до Івано - Франківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з часу постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Клюба В. В.
Судді: Онишкевич Т. В.
Попко Я. С.