Судове рішення #246699
9/721н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області

91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32


ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области

91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32


П О С Т А Н О В А

Іменем України


03.11.06                                                                                 Справа № 9/721н-ад

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Параллель», м. Алчевськ Луганської області

до  Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції  

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

в присутності представників:

від позивача - Дахно О.І., довіреність № б/н. від 01.09.06, Паталаха С.А. - директор

від відповідача –Врембяк А.Ч., дов. № 29873/10 від 03.10.06, Турський В.П., дов. № 32823/10 від 03.11.06, Пантюхіна С.О., дов. № 31570/10 від 23.10.06.

          Суть спору: позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 01.06.06р. № 0000422310/0

Відповідач, податковий орган м. Алчевська, проти позову заперечує, посилаючись на висновки акту перевірки та самостійне визначення позивачем суми податкових зобов’язань у декларації з ПДВ, поданої до податкової служби. Крім того, відповідач посилається на пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР (далі –Закон про ПДВ).

В обгрунтування позовних вимог позивач виклав таке.

На підставі акту перевірки № 781/231-30230106 від 24.05.06р. Алчевською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000422310/0 від 01.06.06р., яким позивачу було визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 2 189 806 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 094 903 грн. Спірне рішення отримане позивачем 05.06.06р.

Позивач, не погодившись з рішенням, 06.06.06р. подав до Алчевської ОДПІ скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення, яка залишена без задоволення. Скарга, яка була подана до ДПА в Луганській області відповідно до рішення від 28.08.06р. № 12246/25-08 також була залишена без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, суд

в с т а н о в и в:

Спірне податкове повідомлення-рішення від 01.06.06р. було прийняте відповідачем на підставі акту перевірки № 781/231-30230106 від 24.05.06р., в якому зазначено, що позивачем у порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ завищено суми податкового кредиту через надмірне віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених накладними.

Завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ становить 2 189 806 грн., у т.ч. по періодам:

·          січень 2005 року –418849 грн.,

·          лютий 2005 року –325841 грн.,

·          березень 2005 року –436293 грн.,

·          квітень 2005 року –478352 грн.,

·          травень 2005 року –145449 грн.,

·          червень 2005 року –64596 грн.,

·          липень 2005 року –71845 грн.,

·          серпень 2005 року –117118 грн.,

·          вересень 2005 року –131463 грн.

Позивача було повідомлено про початок планової виїзної перевірки повідомленням № 4336/231 від 03.03.06р., яке фактично отримано директором підприємства 20.03.06р.

30.03.06р. директором підприємства було надано листа податковому органу, в якому було повідомленою, що бухгалтерські документи ПП ВКФ «Паралель»були вкрадені невстановленими особами 20.10.05р. Цей факт підтверджено довідкою Алчевського МВ УМВС від 21.10.05р. № 46/10647, відповідно до якої працівниками міліції проводиться необхідна робота по встановленню осіб, винних в крадіжці майна з автомобіля ГАЗ 31105, яка відбулася 20.10.05р.

З 31.03.06р. податковою службою була розпочата планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.05р. по 31.12.05р. Як стверджує позивач, директором підприємства було надано до перевірки документи бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.10.05р. по 31.12.05р., про що свідчить акт прийому-передачі документів ПП ВКФ «Паралель»станом на 03.04.06р. до проведення перевірки. Інші документи, посилаючись на факт крадіжки, до перевірки не було надано.

Податковим органом листом № 9830/231-07 від 13.04.06р. було запропоновано позивачу надати документи за 1-3 квартали 2005 року до перевірки. В листі було зазначено, що у разі ненадання документів до позивача будуть застосовані штрафні санкції відповідно до чинного законодавства, а також запропоновано надіслати запити до банківських установ про надання відомостей про рух грошових коштів із зазначенням контрагентів.

26.04.06р. директором підприємства були надані до перевірки документи за період з 01.01.05р. по 30.09.05р. відповідно до акту прийому-передачі документів ПП ВКФ «Паралель»станом на 26.04.06р., які частково підтверджують фінансово-господарську діяльність підприємства за цей період.

Відповідно до додатково наданих документів позивачем було підтверджено податковий кредит податковими накладними на суму ПДВ у розмірі 580402 грн., що знайшло відображення у акті перевірки.

Інших податкових накладних, що підтверджують віднесення ПДВ до складу податкового кредиту за період з 01.01.05р. по 30.09.05р. до перевірки не було надано.

Відповідач звертає увагу на те, що позивач протягом періоду, що перевірявся, до податкового органу надав декларації з ПДВ, згідно з якими самостійно заявлені податкові зобов’язання з ПДВ по рядку 9, таким чином позивач самостійно визначив суму податкових зобов’язань за перевіряємий період.

Одночасно позивач у вищезгаданих деклараціях з ПДВ самостійно заявив і суму податкового кредиту по рядку 17.

Таким чином, стверджує відповідач, на момент перевірки позивач не підтвердив суму податкового кредиту в наданих деклараціях з ПДВ у загальному розмірі 2 438 262 грн.

Відповідач в ході перевірки звертався до позивача з пропозицією поновити документи бухгалтерського та податкового обліку (копії відповідних листів містяться у матеріалах справи), проте на момент завершення перевірки документи відповідачу не були надані.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши учасників судового процесу, суд вважає наступне.

Перевіркою було встановлено, що позивачем здійснено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону 509 органи державної податкової служби мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі) а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі),   крім Національного банку України та його установ (далі  -  платники податків).

Актом перевірки від 24.05.06р. встановлено порушення позивачем 7.4.5 ст. 7 Закону про ПДВ, щодо відсутності документів, які підтверджують податковий кредит підприємства. Проти факту відсутності податкових накладних на момент проведення перевірки не заперечує й сам позивач, який пояснює це крадіжкою цих документів.

Відповідно до ч.2 пп. 7.4.5 Закону про ПДВ у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової  служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку  несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Таким чином, незалежно від причин та обставин, у разі відсутності податкових накладних на момент перевірки податковою службою, платник податку несе передбачену відповідальність.

Слід відзначити, що податковим органом в ході перевірки пропонувалося письмово позивачу поновити документи бухгалтерського та податкового обліку, крім того, задля надання позивачу додаткового часу для поновлення документів, термін перевірки було продовжено з 03.05.06р. по 17.05.06р., що навіть не передбачено законом про ПДВ, але на момент завершення перевірки посадовими особами зазначені документи не були надані.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач правомірно, в межах повноважень  здійснив перевірку позивача та на підставі акту перевірки прийняв законне спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 2 189 806 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 094 903 грн., тому для задоволення позову підстав не вбачає.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:


1.У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3.Повернути позивачу зайво сплачену суму за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., оскільки це не передбачено  КАС України, видавши з матеріалів справи відповідне платіжне доручення.  


Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 06.11.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.





Суддя                                                                              А.Г.Ворожцов

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація