ун. № 2608/10047/12

пр. № 1/2608/748/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого -судді Косик Л.Г.,

при секретарі Сахно В.С.,

за участю прокурора Дудко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5 раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

в с т а н о в и в :

10.02.2012 року приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_1, знаходячись по бульвару Кольцова, 13 в місті Києві, при зустрічі зі своїм знайомим ОСОБА_2, в усній бесіді дізнався про те, що останній має намір продати свій мобільний телефон «Нокіа Е66»за гроші в сумі 1000 гривень. В той час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, з корисливих спонукань, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з пропозицією надати йому вказаний мобільний телефон, після чого б він повернув грошові кошти в сумі 1000 гривень останньому протягом одного тижня. ОСОБА_2, погодившись на пропозицію ОСОБА_1, приблизно о 19.00 год., перебуваючи по бульвару Кольцова, 13 в м. Києві, передав останньому свій мобільний телефон «Нокіа Е66». Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих спонукань, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, не маючи на меті повернути ОСОБА_2 ні грошових коштів в сумі 1000 гривень, ні мобільного телефону «Нокіа Е66», ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 1000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно у лютому 2012 року його знайомий ОСОБА_2 продавав свій мобільний телефон «Нокіа Е66». Дізнавшись про це, він вирішив шахрайським шляхом заволодіти тим мобільним телефоном та повідомити при зустрічі з останнім, що він купить той мобільний телефон за гроші в сумі 1000 гривень. ОСОБА_2 повірив йому та віддав йому свій мобільний телефон, перебуваючи по бул. Кольцова, 13 в м. Києві. Але він наступного дня, а саме 11.02.2012 року заклав той мобільний телефон до ломбарду за 350 гривень. Після чого став казати ОСОБА_2, що нібито надав той мобільний телефон наглядно знайомому чоловіку, який не хоче його повертати. 26.04.2012 року він викупив той мобільний телефон з ломбарду з метою його подальшого перепродажу за більшу суму коштів, але оскільки він його не зміг продати дорожче, то знову заклав його до ломбарду за 300 гривень. На даний час він відшкодував потерпілому матеріальну шкоду у повному обсязі.

Підсудний повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів невеликої тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який осудний, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працездатний, офіційно не працює, раніше не судимий, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується посередньо, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, відшкодування завданої потерпілому шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України у виді громадських робіт в межах, передбачених санкцією вказаної вище частини статті.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, призначивши йому покарання у виді громадських робіт на строк 160 (сто шістдесят) годин.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу обрати у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: Л.Г. Косик