СПРАВА № 2- 2778 / 2007 p.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
8 жовтня 2007 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі: головуючого - судді Чигриної Л.Г.
при секретарі Бондаренко В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань «Про стягнення недонарахованих та невиплачених щомісячних страхових виплат»,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про стягнення недонарахованих та невиплачених щомісячних страхових виплат.
В обгрунтування вимог позивач послався на те, що за час роботи на ВП «шахта імені В.В.Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит» він ушкодив здоров'я, внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 19.04.1984 року.
Згідно висновку МСЄК від 4.07.1995 року йому було встановлено 20 % стійкої втрати професійної працездатності безстроково.
З 2001 року щомісячні виплати частини втраченого заробітку йому провадить відповідач- відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ у м. Антрацит та Антрацитівському районі.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року ( зі змінами та доповненнями), Фонд ССНВ зобов'язаний проводити перерахування сум щомісячних страхових виплат станом на 1 березня кожного року, починаючи з 2002 року, у разі зростання у попередньому році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, яким є Державний комітет статистики України.
Позивач вважає, що відповідачем перерахування сум щомісячних страхових виплат проводилося невірно, а саме, не на підставі коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки, а на підставі зростання реальної середньої заробітної плати, які були застосовані Правлінням Фонду для винесення відповідних постанов:
· від14.03.2002 р. №15-з 1.03.2002 р. коефіцієнт 1, 193;
· від 04.03.2003 р. № 3- з 1.03.2003 р. коефіцієнт 1, 182;
· від 24.02.2004 р. № 5-з 1.03.2004 р. коефіцієнт 1, 152;
· від 28.02.2005 р. № 3- з 1.03.2005 р. коефіцієнт 1, 238;
· від 06.03.2006 р. № 3- з 1.03.2006 р. коефіцієнт 1, 203;
· від 28.02.2007 р., № 9- з 1.03.2007 р. коефіцієнт 1, 183
Постанови Правління Фонду СНВ, які зобов'язали відповідача проводити перерахування щомісячних страхових виплат з використанням коефіцієнтів зростання реальної середньої заробітної плати, не відповідають вимогам Закону.
Відповідно ч. 2 ст. 29 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року ( зі змінами та доповненнями) поняття «середня заробітна плата» відповідачем було змінено на поняття «реальна середня заробітна плата» з метою використання для перерахування коефіцієнтів зростання реальної середньої заробітної плати, які є меншими від коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати, що призвело до значного зменшення розрахункових сум.
В зв'язку з вказаними обставинами позивачу були недонараховані та невиплачені щомісячні страхові виплати за період з 1.03.2002 року по 1.09.2007 року на загальну суму 7157 гр. 82 коп.
За даними Управління статистики у м. Антрацит зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки України в коефіцієнтах складає:
· за 2001 рік - 1, 352, який необхідно застосовувати для перерахування з 1.03.2002 року;
· за 2002 рік - 1, 210, який необхідно застосовувати для перерахування з 1.03.2003 року;
· за 2003 рік - 1, 228, який необхідно застосовувати для перерахування з 1.03.2004 року;
· за 2004 рік - 1, 275, який необхідно застосовувати для перерахування з 1.03.2005 року;
· за 2005 рік -1, 367, який необхідно застосовувати для перерахування з 1.03.2006 року;
· за 2006 рік -1, 292, який необхідно застосовувати для перерахування з 1.03.2007 року;
Позивач розрахував недораховану йому суму, яка склала саме 7157 гр. 82 коп.: З 1.07.2001 року позивачу була призначена щомісячна страхова виплата в розмірі
184 гр. 53 коп..
З 1.03.2002 року позивачу перерахована щомісячна страхова виплата на коефіцієнт
1, 193, що склало: 922 гр.65 коп. (середньомісячний заробіток) х 1.193 (коефіцієнт зростання ) =
= 1100 гр. 72 коп. (відкоригований середньомісячний заробіток)х 20 % (ступінь витрати
працездатності): 100 = 220 гр.14 коп..
Позивач вважає, що необхідно було використати коефіцієнт зростання середньої
заробітної плати за 2001 рік за даними Держкомстату - 1, 352, внаслідок чого щомісячна
страхова виплата мала стати 249 гр. 48 коп.:
922 гр.65 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 352 (коефіцієнт зростання ) = 1247 гр.42 коп.
(відкоригований середньомісячний заробіток)х 20 % (ступінь витрати працездатності): 100 =
= 249гр.48коп..
Різниця за період з 1.03.2002 року по 1.03.2002 року складає:
249 гр.48 коп. - 220 гр.14 коп. = 29 гр. 34 коп. х 12 місяців = 352 гр. 08 коп.
З 1.03.2003 року позивачу була перерахована щомісячна страхова виплата на коефіцієнт 1, 182, що склало: 922 гр. 65 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 193 х 1, 182 (коефіцієнт зростання ) = 1301 гр.05 коп. (відкоригований середньомісячний заробіток) х 20 % (ступінь витрати працездатності): 100 = 260 гр.21 коп..
Позивач вважає, що необхідно було використати коефіцієнт зростання середньої заробітної плати за 2002 рік за даними Держкомстату - 1, 210, внаслідок чого щомісячна страхова виплата мала стати 301 гр.88 коп.:
922 гр. 65 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 352 х 1, 210 (коефіцієнт зростання ) = = 1509 гр.38 коп. х 20 % (ступінь витрати працездатності): 100 = 301 гр.88 коп..
Різниця за період з 1.03.2003 року по 1.03.2004 року складає:
301 гр.88 коп. - 260 гр.21 коп. = 41 гр. 67 коп. х 12 місяців = 500 гр. 04 коп.
З 1.03.2004 року позивачу була перерахована щомісячна страхова виплата на коефіцієнт 1, 152, що склало: 922 гр. 65 коп. (середньомісячний заробіток) х 1.193 х 1.182 х 1 152 (коефіцієнт зростання ) = 1498 гр. 81 коп. (відкоригований середньомісячний заробіток)х 20 % (ступінь витрати працездатності): 100 = 299 гр. 76 коп..
Позивач вважає, що необхідно було використати коефіцієнт зростання середньої заробітної плати за 2003 рік за даними Держкомстату - 1, 228, внаслідок чого щомісячна страхова виплата мала стати 370 гр.70 коп.:
922 гр. 65 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 352 х 1.210 х 1.228 (коефіцієнт зростання ) = 1853 гр. 52 коп. х 20 % (ступінь витрати працездатності): 100 = 370 гр. 70 коп..
Різниця за період з 1.03.2004 року по 1.03.2005 року складає:
370 гр. 70 коп. - 299 гр.76 коп. = 70 гр. 94 коп. х 12 місяців = 851 гр. 28 коп..
З 1.03.2005 року позивачу була перерахована щомісячна страхова виплата на коефіцієнт 1, 238, що склало: 922 гр. 65 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 193 х 1, 182 х 1, 152 х 1, 238 (коефіцієнт зростання ) = 1855 гр. 53 коп. (відкоригований середньомісячний заробіток)х 20 % (ступінь витрати працездатності): 100 = 371 гр.10 коп..
Позивач вважає, що необхідно було використати коефіцієнт зростання середньої заробітної плати за 2004 рік за даними Держкомстату - 1, 275, внаслідок чого щомісячна страхова виплата мала стати 472 гр. 65 коп.:
922 гр. 65 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 352 х 1.210 х 1.228 х 1.275(коефіцієнт зростання ) = 2363 гр. 24 коп. х 20 % (ступінь витрати працездатності): 100 = 472 гр. 65 коп..
Різниця за період з 1.03.2005 року по 1.03.2006 року складає:
472 гр. 65 коп. - 371 гр.10 коп. = 101 гр.55 коп. х 12 місяців = 1218 гр. 60 коп..
З 1.03.2006 року позивачу була перерахована щомісячна страхова виплата на коефіцієнт 1, 203, що склало: 922 гр. 65 коп. (середньомісячний заробіток) х 1.193 х 1.182 х 1.152 х 1.238 х х 1.203 (коефіцієнт зростання) = 2232 гр.20 коп. х 20 % (ступінь витрати працездатності): 100 = = 446 гр. 44 коп..
Позивач вважає, що необхідно було використати коефіцієнт зростання середньої заробітної плати за 2005 рік за даними Держкомстату - 1, 367, внаслідок чого щомісячна страхова виплата мала стати 646 гр. 11 коп.:
922 гр. 65 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 352 х 1.210 х 1.228 х 1, 275 х 1.367 (коефіцієнт зростання) = 3230 гр. 55 коп. х 20 % (ступінь витрати працездатності): 100 = = 646 гр.П коп..
Різниця за період з 1.03.2006 року по 1.03.2007 року складає:
646 гр. 11 коп. - 446 гр. 44 коп. = 199 гр. 67 коп. х 12 місяців = 2396 гр. 04 коп..
З 1.03.2007 року позивачу була перерахована щомісячна страхова виплата на коефіцієнт 1, 182, що склало: 922 гр. 65 коп. (середньомісячний заробіток) х 1.193 х 1.182 х 1.152 х 1.238 х 1.203 х 1.183 (коефіцієнт зростання ) = 2640 гр. 70 коп. х 20 % (ступінь витрати працездатності): : 100= 528 гр. 14 коп..
Позивач вважає, що необхідно було використати коефіцієнт зростання середньої заробітної плати за 2006 рік за даними Держкомстату - 1, 292, внаслідок чого щомісячна страхова виплата мала стати 834 гр. 77 коп.:
922 гр. 65 коп. (середньомісячний заробіток) х 1, 352 х 1.210 х 1.228 х 1, 275 х 1.367 х 1.292 (коефіцієнт зростання ) = 4173 гр. 87 коп. х 20 % (ступінь витрати працездатності): 100 = = 834 гр. 77 коп..
Різниця за період з 1.03.2007 року по 1.07.2007 року складає:
834 гр.77 коп. - 528 гр.14 коп. = 306 гр.63 коп. х 6 місяців = 1839 гр. 78 коп..
Загальна сума своєчасно недонарахованих та невиплачених йому щомісячних страхових виплат за період з 1.03.2002 року по 1.09.2007 року становить:
352 гр.08 коп. + 500 гр.04 коп. + 851 гр.28 коп. + 1218 гр.60 коп.+ 2396 гр.04 коп. + + 1839 гр.78 коп. = 7157 гр. 82 коп.
Вказану суму позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також зобов'язати відповідача провадити йому щомісячні страхові виплати в розмірі 834 гр. 77 коп., починаючи з 01.09.2007 року і до наступного перерахування.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму недонарахованих та невиплачених щомісячних страхових за період з 1.03.2002 року по 1.09.2007 року у розмірі 7157 гр.82 коп., а також зобов'язати відповідача провадити останньому щомісячні страхові виплати в розмірі 834 гр. 37 коп., починаючи з 01.09.2007 року і до наступного перерахування.
Представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області - Медведева М. Є. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та пояснила, що відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництв та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджено ЇЇ правлінням.
Частиною 2 ст. 16 Закону передбачено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.
Згідно ст. 17 Закону правління Фонду, зокрема, спрямовує і контролює дійсність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.
Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов»язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.
Частиною 2 ст. 29 Закону передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.
Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Згідно з п.п. 4.4.2 - 4.4.4 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України і затвердженого постановою правління Фонду від 31.01.02 р. № 7, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.
Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абзацу третього частини першої статті 34 базового Закону, а саме - у разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв»язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума н повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров»я.
Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.
При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.
Аналогічна норма міститься і в новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою правління Фонду від 22 грудня 2005 року № 83, згідно п. 7.7.2 якого - щомісячні страхові виплати заінтересованим особам перераховуються з 01 березня на коефіцієнт підвищення страхових виплат, що встановляється правлінням Фонду.
З метою реалізації положень базового Закону було прийнято постанови Правління Фонду соціального страхування від 14.03.2002 року № 15, від 4.03.2003 року № 3, від 15.03.2004 року № 17, від 28.02.2005 року № 3, від 6.03.2006 року № з, від 28.02.2007 року № 9 « Про перерахунок щомісячних страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей), якими передбачено проведення з 1 березня перерахунку страхових виплат, відповідно на коефіцієнти 1, 193; 1, 182; 1, 152; 1, 238; 1, 203 - коефіцієнти зростання реальної заробітної плати.
Застосування коефіцієнту зростання середньомісячної реальної заробітної плати пов"язане з наступним:
1. ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" лише визначає підставу, але не містить механізму проведення перерахунку страхових виплат.
Закон не визначає, який саме коефіцієнт повинен застосовуватися при проведенні перерахування сум щомісячних страхових виплат у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. 2. Відповідно до п.п.л. п. 1 ст. 5 Декрету КМУ " Про прибутковий податок з громадян" суми, одержувані працівниками на відшкодування шкоди, заподіяної їм трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ними трудових обов'язків до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянином в період, за який здійснюється оподаткування, не включається.
Згідно з п.п. 4.3.1. п. 4.3 ст. 4 Закону України " Про податок з доходів з фізичних осіб", який введено в дію з 1.01.2004 року, до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу платника податку не включається сума страхових виплат, яка отримується платником податку з бюджетів фондів загальнообов"язкового державного соціального страхування згідно з Законом.
Ухвалюючи рішення про підвищення щомісячних страхових виплат, правління Фонду виходило з своїх фінансових можливостей та з урахуванням того, щоб зростання купівельної спроможності щомісячних страхових виплат відповідало зростанню купівельної спроможності заробітної плати.
3. Крім того, зазначив, що Законом України від 23.02.2007 року № 717 " Про внесення змін
в Закон України " «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
статтю17 п.7 доповнено абзацом про те, що рішення правління Фонду, які мають нормативний
характер і стосуються прав та обов"язків страхувальників та застрахованих осіб, підлягають
обов"язковій державній реєстрації, у порядку встановленому для реєстрації нормативно-
правових актів органів виконавчої влади. Також в доповненнях зазначено, що Правління Фонду
має право затверджувати Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
27.04.2007 року Правлінням Фонду було прийнято Постанову № 24 " Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат", який передбачає перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зростання у попередньому році середньої заробітної плати у галузях національної економіки. Коефіцієнти підвищення страхових виплат, згідно вказаного порядку: 2002 рік -1,193; 2003 рік - 1,182 ; 2004 рік - 1,152; 2005 рік - 1,238; 2006 рік - 1,203; 2007 рік - 1,183.
Вказаний Порядок, зареєстрований у Міністерстві Юстиції України у встановленому порядку 22.06.2007 року.
Тому вважає вірним застосування при перерахуванні коефіцієнтів зростання середньомісячної реальної заробітної плати у галузях національної економіки.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 під час роботи на ВП «шахта імені В.В.Вахрушева» ДП «Ровенькиантрацит» ушкодив здоров'я, внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 19.04.1984 року.
Згідно висновку МСЄК від 4.7.1995 року йому було встановлено 20 % стійкої втрати професійної працездатності безстроково.
Щомісячні виплати частини втраченого заробітку з 13.08. 2001 року йому провадить відповідач - відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ у м. Антрацит.
Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництв та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджено її правлінням.
Частиною 2 ст. 16 Закону передбачено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.
Згідно ст. 17 Закону правління Фонду, зокрема, спрямовує і контролює дійсність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.
Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов»язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідач повинен проводити перерахування сум щомісячних страхових виплат станом на 1 березня кожного року, у разі зростання у попередньому році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.
Судом встановлено, що відповідачем, починаючи з 1.03.2002 року провадилися перерахунки страхових виплат позивачеві кожного року, при цьому відповідач виходив з коефіцієнтів, визначених Правлінням Фонду ССНВ України відповідними
постановами та доведених до відповідача для використання при перерахунках щомісячних страхових виплат відшкодування шкоди, однак на час встановлення цих коефіцієнтів, це виходило за межі повноважень Правління Фонду ССНВ України, що підтверджено чинною постановою Київського апеляційного господарського суду України від 14.06.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6.09.2006 року, на які посилається позивач і додав до справи.
Згодом, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 717 від 23.02.07 року до ст. 17 цього Закону, яка містить перелік повноважень Правління Фонду, віднесено зміни, якими до повноважень Правління Фонду віднесено затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
У відповідності з вищезазначеними повноваженнями постановою Правління Фонду № 24 від 27.04.07 року було затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, яким було визначено, що підставою для перерахування розміру щомісячної страхової виплати з 1 березня кожного року є зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, так як це передбачено вказаним Законом України.
Цим Порядком також передбачено перерахування розміру щомісячної страхової виплати, виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків. При цьому визначено вказані коефіцієнти підвищення страхових виплат за даними Державного комітету статистики України у 2002 році - 1, 193; у 2003 році - 1, 182; у 2004 році - 1, 152; у 2005 році -1, 238; у 2006 році - 1, 203; у 2007 році - 1, 183, що відповідає вимогам ст. 29 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили страту працездатності».
Визначений Порядок зареєстрований у Міністерстві юстиції України у встановленому порядку 22 червня 2007 року за № 715/13982, тобто з вказаного часу він набрав чинності і є належним нормативним актом, який підлягає виконанню.
Таким чином, починаючи з 22.06.2007 року, підстав вважати, що відповідачем для перерахунку щомісячних страхових виплат позивачеві у зазначені роки, застосовувалися коефіцієнти підвищення страхових виплат, які не відповідають вимогам Закону, немає.
Позивач ОСОБА_1 з даним позовом звернувся до суду 16.08.2007 року, тобто після набрання чинності вказаним Порядком, а тому суд вважає, що позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню, при цьому суд керується тими нормативними актами, які регулюють виниклі правовідносини на момент звернення позивача до суду за вирішенням спору.
Суд погоджується з представником відповідача щодо правильності нарахування та перерахування позивачем щомісячних страхових виплат, які ґрунтуються на вимогах закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212-215, 224-233 ЦПК України, ст. ст. 21, 29, 47 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105 - XІУ із змінами, ст. 17 Закону України « Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 717 від 23.02.2007 року, «Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат», затверджених постановою Правління Фонду №24 від 27.04.2007 року та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за №715/13982, суд
ВИРІШИВ:
ОСОБА_1у задоволенні позовних вимог до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань «Про стягнення недонарахованих та невиплачених щомісячних страхових виплат» - відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.