Справа №22ц/0590/8560/12 Головуючий в 1 інстанції - Цукуров В.П.

Категорія 40 Доповідач - Агєєв О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 року м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Шевченко В.Ю., суддів Березкіної О.В., Агєєва О.В.

при секретарі Яменко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03 липня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна», органу опіки та піклування Центрально-Міської районної у м. Кривому Розі ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про захист честі та гідності шляхом визнання розповсюджених відомостей в телевізійних засобах масової інформації недостовірними, заборону їх подальшого розповсюдження, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна», органу опіки та піклування Центрально-Міської районної у м. Кривому Розі ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про захист честі та гідності шляхом визнання розповсюджених відомостей в телевізійних засобах масової інформації недостовірними, заборону їх подальшого розповсюдження, відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення та постановити нове про задоволення позовних вимог, через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції проігноровано у якості доказів:

- рекомендоване повідомлення про вручення 19.04.10р. працівником Укрпошти її заяви від 13.04.10р. уповноваженій особі ТОВ «ТРК «Україна»;

- чек від 02.03.10р наданий СПД ОСОБА_4 за сплачені нею послуги про перегляд Інтернет ресурсу сюжету «ІНФОРМАЦІЯ_1» в передачі «Критична точка» від 28.08.09р., що свідчить про знаходження вказаного сюжету в Інтернеті впродовж 6 місяців після його виходу в ефірі, та те, що на момент її звернення від 13.04.10р. копія сюжету була у ТОВ «ТРК «Україна». Щодо належності даного доказу зазначає, що СПД ОСОБА_4 під час здійснення ним діяльності стосовно надання послуг інформатизації, стали відомі факти щодо розміщення інформації, яка є предметом оскарження, які він підтвердив у своїй відповіді від 08.10.11р., при цьому ніякі обставини вказаною вище особою встановлені не були. Що стосується видів діяльності СПД ОСОБА_4, та позивач не мала можливості їх надати через відмову суду 03.07.12р. в оголошенні по справі перерви для їх надання. Дані докази отримані апелянтом 11.07.12р.

Вважає, що судом не вірно застосована ст.59 ЦПК України щодо допустимості доказів, оскільки нею оскаржується не відео картинка, яка може бути підтверджена тільки відеозаписом, а поширення конкретної інформації (сюжету) в Інтернеті двом особам - СПД ОСОБА_4 та його працівникові, а також вихід цієї передачі підтверджує її донька ОСОБА_6 у своїй заяві, долученій до заперечень ОСОБА_2, що на думку апелянта є допустимим доказом для задоволення позову.

З огляду на викладене, апелянт зазначає, що висновок суду про не надання позивачем жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту поширенні інформації в ефірі ТОВ «ТРК «України» не відповідає дійсності.

Висновки суду про те, що під час проведення за заявами ОСОБА_1 перевірок компетентними правоохоронними органами України фактів ігнорування звернення позивачки від 13.04.10р. встановлено не було, не підтверджено жодною відповіддю з правоохоронних органів, що свідчить про упередженість та необ`єктивність судді. Між тим, згідно відповіді з МВС України № 7/3-Б-422 від 16.03.12р., дане питання до компетенції внутрішніх справ не належить, оскільки має цивільно-правовий характер та вирішується в судовому порядку.

На думку апелянта, суд неправильно застосував до спірних правовідносин Закону України «Про телебачення і радіомовлення», положення якого поширюються на розповсюдження інформації в телеефірі та не застосував до даних правовідносин Закон України «Про інформацію», яким врегульовано порядок отримання записів, які знаходяться в Інтернеті, поширення інформації в якому є вільним, що виключає можливість встановити коли саме поширювалася дана інформація.

Також, в апеляційній скарзі апелянт послався на те, що під час розгляду справи суддею було допущено ряд порушень процесуального закону. Так суд задовольнивши її клопотання про допит у якості свідка, під час надання пояснень зазначив, що її (апелдянта) не допитують у якості свідка; не дав можливості дати пояснення та свідчення, як свідка щодо негативних наслідків, шкоди, заподіяній їйу виходом сюжету; не надав часу і можливості підготуватися до судових дебатів.

На підставі викладено просила суд скасувати рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03.07.12 р. та ухвалити нове рішення, яким визнати недостовірною, такою що принижує честь та гідність інформацію про неї, розповсюджену ТОВ «Телерадіокомпанією «Україна», ОСОБА_5 представником Центрально-міського органу опіки та піклування м. Кривого Рогу, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в передачі «Критична точка» від 28.08.09р. в сюжеті «ІНФОРМАЦІЯ_1» та Інтернеті на сайті ТОВ «ТРК «Україна» (www/kanalukraina.tv):

- ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна»: що нібито познайомившись в інституті у неї з ОСОБА_2 були романтичні відносини, що всюди були разом, потім народилась дитина і розлучення - блискавка на чистому небі;

- висловлювання колишньої свекрухи ОСОБА_3: про те, що я ж мати і як я можу так вчиняти відносно дитини?;

- ТОВ «Телерадіокомпанією «Україна»: що бажання ОСОБА_6 не було враховано;

- ТОВ «Телерадіокомпанією «Україна»: в сюжеті Настьою, що папа її любить, що ОСОБА_2 приклад мужності, що вони всюди разом, а про мене нібито згадує рідко. Що мама забороняла виходити на вулицю, бачитись з папою, а вона нібито ображалась, що мама її покарала за те, що ОСОБА_6 вийшла погулять на дворі і закрила між дверями холодильника та ванною, де вона побачила і злякалась павука;

- ОСОБА_5 представником Центрально-міського органу опіки та піклування м.

Кривого Рогу: що орган опіки та піклування виступив на стороні дитини і просив суд визначити місце проживання з батьком;

- висловлювання ОСОБА_2: що він нібито захищає права дитини, думку дитини;

- висловлювання ОСОБА_5 представника Центрально-міського органу опіки та піклування м. Кривого Рогу: що після 10 років враховується думка дитини і він може звернутися до суду про визначення місця проживання дитини;

- висловлювання ТОВ «ТРК «Україна»: «Ради счастья дочери, отец пошел на преступление.» ... «Зараз ОСОБА_6 10років, свою маму вона не бачила 3 роки». ОСОБА_6: «Мама, дай мне жить спокойно, иметь друзей, иметь возможность чтобы ездить на море, жить с папой». Диктор: «Чи почує мама ОСОБА_6, чи для неї важливіші особисті амбіції?;

- зобов'язати ТОВ «Телерадіокомпанію «Україна», орган опіки та піклування

Центрально-міського району м. Кривого Рогу, ОСОБА_2, ОСОБА_3 поширити

спростування в найближчому виході передачі «Критична точка» та на сайті ТОВ

«Телерадіокомпанії «Україна» в Інтернеті (www/kanalukraina.tv).

Стягнути в солідарному порядку з ТОВ «Телерадіокомпанії «Україна», органу опіки та піклування Центрально-міського району м.Кривого Рогу, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду в розмірі 5000грн.

Винести окрему ухвалу щодо поширення органом опіки та піклування Центрально-міського району м.Кривого Рогу недостовірної інформації в офіційному документі - Висновку Центрально-міському райсуду від 10.08.04 р. та направити в Центрально-міський виконком м.Кривого Рогу для виправлення порушення, анулювання даного висновку та забороною його подальшого використання.

Винести окрему ухвалу щодо порушення ТОВ «ТРК «Україна» Закону Україна «Про звернення громадян» та зобов'язати дати відповідь на заяву від 13.04.10р.

Позивач в засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» в засіданні апеляційного суду заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення повідомлення та телефонограми.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернулась до суду зазначивши, що 28.08.09р. в телевізійному ефірі ТОВ «ТРК «Україна» транслювалася телевізійна передача «Критична точка». В сюжеті «ІНФОРМАЦІЯ_1» даної передачі ОСОБА_5 - представником органу опіки та піклування Центрально-Міської районної в м.Кривому Розі ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, була розповсюджена без відома та згоди позивачки конфіденційна, недостовірна, принижуюча її честь та гідність інформація. 02.03.2010 року нею в мережі Інтернет було переглянуто вказану телепередачу на офіційному сайті ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна». Дані обставини підтверджуються позивачем чеком від 02.03.2010 року за послуги з перегляду Інтернет ресурсу - сюжету «ІНФОРМАЦІЯ_1» передачі «Критична точка» від 28.08.2009 року (а.с.18), а також листом СПД ОСОБА_4 від 08.10.2011 року, в якому зазначено, що 02.03.2010 року сюжет «ІНФОРМАЦІЯ_1» в передачі «Критична точка» від 28.08.2009 року знаходився на сайті ТОВ «ТРК «Україна» і позивач (ОСОБА_1.) була ознайомлена з ним (а.с.128).

13.04.10р. ОСОБА_1 звернулась до генерального директора ТОВ «ТРК «Україна» із заявою про спростування зазначеного сюжету та з вимогою надати його копію (а.с.20-25).

04.03.11р. позивачка повторно звернулась до ТОВ «ТРК «Україна» з проханням надати відповідь на попередню заяву та відеозапис сюжету, а також поширити її заперечення (а.с.28).

Листом від 22.03.2011 №К-0388 ТОВ «ТРК «Україна» відмовило у задоволенні прохань, викладених у заяві від 04.03.2011 року (а.с.27).

Згідно довідки №169 від 05.06.2012 року запис передачі «Критична точка», що транслювалася в ефірі телеканалу 28.08.2009 року, знищено у зв'язку зі спливом строку обов'язкового збереження відеоматеріалів (а.с.218).

Відповідно до листів ТОВ «ТРК «Україна» №553 від 21.10.11р., №587 від 14.11.11р. під час проведення за заявами ОСОБА_1 перевірок компетентними правоохоронними органами України фактів ігнорування звернення позивачки від 13.04.2010 року встановлено не було (а.с.166, 167).

Згідно письмових та усних поясненнях ТОВ «ТРК «Україна» №170 від 05.06.2012 року щодо визначенння особи автора сюжету «ІНФОРМАЦІЯ_1» в передачі «Критична точка» від 28.08.2009 року, зазначено, що сюжет передачі «Критична точка» є результатом колективної роботи творчого та технічного персоналу «ТОВ «ТРК Україна тому визначити конкретну особу, її прізвище, ім'я, по-батькові та іншу інформацію про конкретного автора неможливо (а.с.217).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд, пославшись на ст.277 ЦК України, ст.ст. 10, 60 ЦПК України та п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не надала суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту поширення вказаною нею в позові інформації в ефірі ТОВ «ТРК України».

Колегія судів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Крім того, суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування, як зазначено у частині першій статті 57 ЦПК України, частині першій статті 58 ЦПК України.

Пленум Верховного Суду України у постанові №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Таким чином, по даній категорії справ доказуванню позивачами підлягають наступні обставини: в якій спосіб і ким була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, недійсність даної інформації та інші обставини, які мають юридичне значення для справи.

В ході розгляду справи позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.

Крім того, при вирішені спору судом дана належна правова оцінка діям відповідача ТОВ «ТРК «України» щодо неможливості надання відповідної копії запису спірної програми, при цьому враховано вимоги ч.ч.4, 5 ст.48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", згідно яких усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту. У разі подання скарги щодо змісту передачі її записи зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.

А також те, що згідно ч.ч.1-3 ст.64 даного Закону, громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи. Право вимагати спростування мають офіційні представники громадянина, якщо сам громадянин не має можливості вимагати спростування. Заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це Національної ради.

Оскільки позивач не довела в судовому засіданні факту та способу розповсюдження інформації відповідачами, а також інформації зазначеної в позовній заяві, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими висновками суду, викладеними у рішенні, яке ґрунтується на нормах діючого законодавства та постановлене в межах заявлених позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді: