Справа № 2-5058/11

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

04 вересня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюк В. В. ,

при секретарі - Литовченко Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2011 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Зазначило, що 14.01.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2809-0512, предметом якого є страхування транспортного засобу «Nissan Tiida», д.н.з. НОМЕР_1.

27.10.2008 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Nissan Tiida», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ЗІЛ ММЗ», д.н.з. НОМЕР_6, яким керував відповідач.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.2008 року відповідача було визнано винним.

29.11.2008 року ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування та надав всі необхідні документи.

08.01.2009 року позивачем на підставі звіту про оцінку КТЗ №76612 від 17.12.2008 року, було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 9 176грн. 32 коп.

Покликаючись на норми ст. 27 Закону України «Про страхування» (надалі за текстом - ЗУ «Про страхування»), ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) просить стягнути компенсацію здійснених виплат з відповідача, як особи, відповідальної за заподіяний збиток в порядку зворотної вимоги (регресу).

До початку судового засідання представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримав позовні вимоги, з тих же підстав та просив їх задовольнити.

На виконання вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України, судом було направлено запит до органів реєстрації місця проживання фізичної особи, згідно отриманої відповіді відповідач зареєстрованим за адресою АДРЕСА_2 - не значиться та за адресою АДРЕСА_1 не значиться (а. с. 47, 76 - 78).

Згідно ст. 74 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення в пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками про виклик на 07.02.2012 року, 28.02.2012 року, 22.03.2012 року, 13.04.2012 року, 01.06.2012 року, 20.06.2012 року, 24.07.2012 року (а.с. 49, 54, 57, 64, 69, 75, 82), з метою належного повідомлення про день, час і місце розгляду справи на 04.09.2012 року було здійснено завчасний виклик до суду через оголошення в пресі (а.с. 94, 96-98). Повідомлення про причини неявки до суду від відповідача не надходило.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень представника позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідача та постановлення заочного рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2809-0512, предметом якого є страхування транспортного засобу «Nissan Tiida», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 5-10).

27.10.2008 року о 09 год. 20 хв. відповідач керуючи автомобілем «ЗІЛ ММЗ», д.н.з. НОМЕР_6 по перехресть вул. О. Гончара - вул. Гоголівська в м. Києві, при здійсненні повороту ліворуч, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, здійснив поворот з другого ряду та не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Nissan Tiida», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, чим порушив п. 10.4, п. 13.3 Правил дорожнього руху України, зазначений факт підтверджується довідкою ВДАІ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві (а.с. 13).

Відповідно довідки ВДАІ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві автомобіль «Nissan Tiida», д.н.з. НОМЕР_1 отримав пошкодження, а саме передній бампер, середнє ліве крило (а.с. 12).

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.11.2008 року відповідача було визнано винним (а.с. 14).

29.11.2008 року ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування та надав всі необхідні документи (а.с. 34-35).

Відповідно до звіту № 76612 про оцінку автомобіля «Nissan Tiida», д.н.з. НОМЕР_1, матеріальний збиток завданий автомобілю«Nissan Tiida», д.н.з. НОМЕР_1 складає 8 548,60 грн.

08.01.2009 року позивачем на підставі звіту про оцінку КТЗ №76612 від 17.12.2008 року, було складено страховий акт (а.с. 36).

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 08.01.2009 року на підставі ремонтної калькуляції (а.с. 37) власнику автомобіля «Nissan Tiida», д.н.з. НОМЕР_1 нараховано суму страхового відшкодування в розмірі 9 176 грн. 32 коп.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля «Nissan Tiida», д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 9 176 грн. 32 коп., що підтверджено платіжним дорученням № 16720 від 09.01.2009 року (а.с. 38).

Позивачем здійснювались заходи, щодо врегулювання спору в досудовому порядку, а саме 20.06.2011 року направлялась на адресу відповідача регресна вимога за № 11/71 (а.с. 39-40).

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) особа, якій заподіяно збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 993, 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Однак, згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. ст. 27 - 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Розрахунки позивача в цій частині, з посиланням на належні та допустимі докази, відповідачем спростовані не були.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача - 9 176 грн. 32 коп.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у розмірі 211 грн. 76 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 15, 22, 993, 1166, 1187, 1191 - 1192 ЦК України, ст. ст. 8, 27 ЗУ «Про страхування», ст. ст. 5, 6, 8, 10, 11, 27 - 30, 57 - 59, 60, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 223, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1, про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (Код ЄДРПОУ 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 9 176 (дев'ять тисяч сто сімдесят шість) гривень 32 копійки;

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група (Код ЄДРПОУ 30859524) судові витрати у розмірі 211 (двісті одинадцять) гривень 76 копійок;

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя В. В. Гребенюк