Справа №221/4001/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.09.2012 р. Староміський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді: Антонюк В.В.,
при секретарі: Лихогляд Т.В.,
з участю:
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Гатенюк Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю(ТОВ) «Кондитер -С»про захист прав споживачів, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3, звернулась до суду із позовом до ТОВ «Кондитер -С»про захист прав споживачів. В ході судового розгляду, позивач подала до суду заяву про зміну підстави позову, в якій мотивувала свої позовні вимоги тим, що 05.08.2011 року, вона маючи намір придбати в офісі-магазині ТОВ «Кондитер -С»лікеро-горілчані вироби, звернулась до менеджера вказаного підприємства з метою отримання інформації про лікеро-горілчану продукцію, яка продається в даному офісі -магазині. Працівник ТОВ «Кондитер -С»повідомив їй ціни, згідно яких вона мала можливість придбати лікеро-горілчану продукцію, всього на суму 1740,55 грн.
В підтвердження досягнення домовленостей між сторонами про продаж алкогольних напоїв по цінах, які існували станом на 05.08.2011 року, між нею та заступником директора ТОВ «Кондитер -С»ОСОБА_4, була складена розписка, відповідно до якої він продав їй лікеро-горілчані вироби на загальну суму 1740,55 грн. В даній розписці зазначено, що позивач зобов»язується сплатити кошти за отриману продукцію до 18 -00 год. 08.08.2011 року. В той же день, а саме 05.08.2011 року, вона отримала продукцію.
Позивач вказує, що розрахуватись за отриману продукцію, вона намагалась 08.08.2011 року, однак касир ТОВ «Кондитер -С», спочатку прийняла кошти, в загальній сумі 1740,55 грн., однак відмовилась видати розрахунковий чек та товаро-розпорядчі документи на лікеро-горілчані вироби, мотивуючи тим, що ціни на алкогольні напої підвищились і становлять 1865,46 грн., а тому за старими цінами відпустити товар позивачу, вона не має можливості.
Не маючи можливості сплатити 08.08.2011 року за алкогольні напої зазначену вартість з урахуванням змін в сторону збільшення, позивач змушена була повернути товар та придбати необхідну їй алкогольну продукцію у іншого продавця.
09.08.2011 року, при пред»явленні паспорта, позивачу були повернуті кошти в сумі 1740,55 грн.
Різниця між вартістю алкогольних напоїв, щодо яких позивачем 05.08.2011 року було укладено договір купівлі-продажу із ТОВ «Кондитер -С»та тих, які вона була змушена придбати у іншого продавця, становить 125,00 грн., які вона просить стягнути із відповідача на її користь. Крім того, позивач вказує, що наймала транспортний засіб для перевезення алкогольної продукції. Вартість транспортних витрат становить 425,00 грн., які вона також просить стягнути із відповідача.
Окрім цього, позивач вказує, що незаконними діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, які вона зазнала в наслідок порушення її прав і яку вона оцінює в 1000 грн., та також просить стягнути із відповідача на її користь.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги за обставин, викладених в позовній заяві та заяві про зміну підстави позову та просив їх задоволити.
Представник відповідача під час розгляду справи позовні вимоги визнала частково, лише в частині відшкодування різниці між вартістю алкогольних напоїв в сумі 125,00 грн. В іншій частині позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, пояснив, що працює на посаді заступника директора ТОВ «Кондитер-С». 05.08.2011 року, до нього звернулась працівник підприємства ОСОБА_3, із питанням придбання алкогольних напоїв. Ним було надано прайс лист із зазначенням вартості товару та узгоджено із позивачем кількість та найменування алкогольних виробів, які вона мала бажання придбати, після чого товар було відібрано та вона його забрала. В підтвердження укладення угоди, між ним та позивачем було складено розписку, в якій вона зобов»язалась оплатити придбаний товар. Коли вони разом із позивачем 08.08.2011 року підійшли до каси, щоб розрахуватись за придбаний товар, з»ясувалось, що ціни на вказаний товар змінились в бік збільшення. Позивач відмовилась доплачувати різницю та попросила повернути їй кошти. Кошти їй повернули. Повноважень укладати від імені підприємства угоди у нього не було.
З»ясувавши позиції сторін, пояснення свідка та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд знаходить, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Як встановлено під час розгляду справи, 05.08.2011 року між позивачем та заступником директора ТОВ «Кондитер -С»ОСОБА_4, укладено договір купівлі-продажу товару в кредит з відстрочкою платежу, відповідно до якого ОСОБА_3, придбала у ТОВ «Кондитер -С»з відстрочкою платежу лікеро-горілчану продукцію, а саме: 18 пляшок горілки «Немирів» - 0,5 л. за ціною 23,88 грн. за пляшку; 3 пляшки горілки Немирів»- 1,0 л. за ціною 44,86 грн., за пляшку; 10 пляшок горілки «Преміум»- 0,7 л., за ціною 62,07 грн., за пляшку; 18 пляшок горілки «Немирів»-0,5 л. за ціною 25,25 грн. за пляшку та 2 пляшки вина «Цинандалі»біле, за ціною 50,46 грн. за пляшку, а всього на загальну суму 1740,55 грн. Товар отримала в повному обсязі.(а.с.25).
Дана угода була укладена шляхом складання та підписання сторонами 05.08.2011 року розписки із зазначенням найменування товару, його кількості та ціни.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього певну грошову суму.
Розписка від 05.08.2011 року містить визначення сторін договору Продавець- заступник директора ТОВ «Кондитер -С»-ОСОБА_4 та Покупець -ОСОБА_3; товар -алкогольні напої у визначеній кількості та асортименті; ціни за одиницю товару; порядок передачі майна та сплати його вартості.
Відповідно до Статуту ТОВ «Кондитер -С»одним із видів діяльності підприємства є роздрібний продаж алкогольних напоїв.
Як вбачається із розписки від 05.08.2011 року, вона містить в собі всі істотні умови договору купівлі-продажу товару в кредит з відстрочкою платежу, що передбачені ст.ст. 655, 694 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Враховуючи пояснення представника відповідача про схвалення ТОВ «Кондитер -С»угоди, укладеної між позивачем та посадовою особою ТОВ «Кондитер -С»-ОСОБА_4, відповідно до вимог ст. 241 ЦК України суд знаходить, що даний правочин створює для ТОВ «Кондитер-С»цивільні права та обов»язки, як для продавця зазначених алкогольних напоїв.
Однак, оскільки 09.08.2011 року між сторонами було складено акт повернення помилково проведених коштів, згідно якого кошти фактично були повернуті позивачу, та поверненням придбаного товару, про що є відмітка в розписці, суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу між сторонами, було розірвано.
Згідно довідки ТОВ «Кондитер-С»від 05.09.2012 року, станом на 08.08.2011 року вартість алкогольних напоїв становила: горілка «Немирів»- 0,5 л. - 26,10 грн. за пляшку; горілка «Немирів»- 1,0 л. -52,20 грн., за пляшку; горілка «Преміум»- 0,7 л., - 65,34 грн., за пляшку; горілка «Немирів»-0,5 л. - 26,58 грн. за пляшку та вино «Цинандалі»біле - 53,68 грн. за пляшку (а.с.29).
Відповідно до ст. 22 Закону „Про захист прав споживачів", захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.15 ЗУ «Про захист прав споживачів»споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
Пунктом 1 ч.2 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками є втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
З викладеного вбачається, що в результаті дій ТОВ «Кондитер -С», позивач зазнала збитків, оскільки підприємство не прийняло у позивача плату за алкогольні напої, визначену в угоді від 05.08.2011 року з причини підвищення цін, тоді як ч.2 ст. 694 ЦК України передбачено, що в разі продажу товару в кредит, зміна цін на такий товар не є підставою для проведення перерахунку. Безпідставне здійснення перерахунку цін за укладеною угодою спричинило позивачу матеріальну шкоду в розмірі 125 грн., яка підлягає до стягнення із відповідача.
Що ж стосується відшкодування вартості транспортних послуг в сумі 425 грн., яку з пояснень представника позивача, ОСОБА_3 сплатила за перевезення придбаного товару, то суд вважає, що в цій частині позов не підлягає до задоволення, оскільки здійснення вказаних витрат позивачем жодним чином не підтверджені.
Позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення із відповідача на її користь моральної шкоди, на думку суду також не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», при вирішенні вимог споживачів про відшкодування на підставі ст. 24 Закону моральної шкоди суди повинні виходити з роз»яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у постанові від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність. Розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару, суми неустойки, а має ґрунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.
Позовні вимоги щодо стягнення із відповідача моральної шкоди в розмірі 1000 грн., на думку суду є безпідставними та не підлягають до задоволення, оскільки позивачем зазначено, що їй діями відповідача завдано сильних душевних хвилювань, однак не зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Окрім того, на підставі ч.3 ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із ТОВ «Кондитер -С»на корить держави судові витрати: судовий збір в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 6, 8, 22, 23, 28 Закону України „Про захист прав споживачів", ст.ст. 10, 60, 88, 212-216 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер -С»на користь ОСОБА_3 125 (сто двадцять п»ять) гривень 00 копійок у відшкодування матеріальної шкоди.
В частині інших позовних вимог -відмовити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер -С»на користь держави судовий збір в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м. Вінниці протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: В.В.Антонюк