Копія

Справа №11/2290/614/2012 Головуючий в 1-ій інстанції Місінкевич А.Л.

Категорія: ч. 3 ст.186 КК України Доповідач Зарєчна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Зарєчної І.В.,

суддів Латюка П.Я., Шершуна В.В.,

з участю прокурора Лугового О.П.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 07 червня 2012 року,-

В с т а н о в и л а:

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 07 червня 2012 року

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницького, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 25.01.2006 Хмельницьким міським судом за ст. 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України, від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

- 15.11.2006 Хмельницьким міськрайонним судом за ст. 186 ч.2, ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

- 08.12.2006 Хмельницьким міськрайонним судом за ст. 186 ч.2, ст. 70 ч. 4 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців у виховній колонії для неповнолітніх, приєднано невідбуту частину покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 15.11.2006р,

засуджено:

- за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 07.06.2012 року, зарахувавши в строк час затримання та час перебування під вартою з 12.02.2012 року по 06.06.2012 року включно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком чинності залишено попередню -утримання під вартою.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Хмельницького, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, проживає в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробування, встановивши іспитовий строк 2 роки.

Покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміни місця проживання або роботи та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_4 час затримання з 18 лютого 2012 року по 21 лютого 2012 року.

У задоволенні цивільних позовів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 1 125 грн. 60 коп. на користь держави за проведення експертиз.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст.81 КПК України.

За вироком суду 12.02.2012 року близько 05.40 години ранку, ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою викрадення чужою майна, шляхом пошкодження пластикового вікна, проникли до приміщення будинку ¹ 46, що по вул. Заводській у м. Хмельницькому, яке пристосоване для зберігання кольорових металів та яке використовується ПП «МеталСервіс», звідки таємно викрали електрогвинтокрут lBS 18»вартістю 400 гривень, який належав ОСОБА_7, а також електроінструмент, а саме: болгарку «Торех»вартістю 400 гривень, болгарку »вартістю 400 гривень, бензинову паяльну лампу вартістю 100 гривень, брухт алюмінію, загальною вагою 32,5 кг., загальною вартістю 439 гривень, брухт міді, загальною вагою 7 кг., загальною вартістю 406 гривень, брухт латуні загальною вагою 42 кг., загальною вартістю 139 гривень, а всього брухту кольорових металів на загальну суму 984 гривні, які належали ОСОБА_6

Викрадене майно склали в три мішки та покинули приміщення складу із викраденим, а під час зникнення з викраденим, були помічені охоронцями ПП «Восточний Регіон»та після зауваження залишили викрадене майно почали тікати, проте ОСОБА_5 був затриманий працівниками міліції. В результаті дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ОСОБА_7 завдано матеріального збитку на загальну суму 400 гривень, а ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 1 884 гривні.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_5, не оспорюючи доведеності своєї вини та правильності кваліфікації дій, зазначає, що вирок суду підлягає зміні із застосуванням ст.69 КК України, з призначенням йому покарання менше, ніж передбачено санкцією ч.3 ст.185 КК України або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, незазначеного в санкції ч.3 ст.185 КК України, а саме призначити покарання у виді арешту.

Вважає, що судом першої інстанції не достатньо були враховані обставини, що пом'якшують покарання, а саме те, що він має постійне місце проживання, надав повні та послідовні показання, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаюється у скоєному, відшкодував у повному обсязі матеріальну шкоду потерпілому.

Звертає увагу, що він часто хворіє і довге перебування в місцях позбавлення волі негативно відіб'ється на стані його здоров'я.

Стверджує, що суд безпідставно вказав у вироку, про його намагання втекти при затриманні та ввести в оману охоронців.

Вирок щодо ОСОБА_4 не оскаржувався.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_3 на підтримку доводів наведених в апеляції, думку засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_2 про законність та обґрунтованість вироку суду, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, надавши засудженому останнє слово та право виступу в судових дебатах, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами по справі, яким суд дав вірну кримінально-правову кваліфікацію та в апеляції засудженим не оспорюється.

Суд вірно перекваліфікував дії засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 з ч.3 ст.186 КК України на ч.3 ст.185 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Призначене ОСОБА_5 покарання, на думку колегії суддів, відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначеним у ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_5 лише в умовах ізоляції від суспільства та необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, та вчинив новий злочин у тій же сфері, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, достатньо були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання, а тому підстав для пом'якшення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, про що порушено питання в апеляції засудженого, колегія суддів не вбачає.

Таким чином, навіть за наведених в апеляції засудженого декількох пом'якшуючих покарання обставин, зокрема, його щире каяття та сприяння розкриттю злочину та інших, на думку колегії суддів, не дає підстав для пом'якшення ОСОБА_5 призначеного покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

У х в а л и л а :

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 07 червня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін, а його апеляцію -без задоволення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області І.В. Зарєчна