Справа № 1108/2463/12

Провадження № 1/1108/150/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.07.2012

Кіровоградський районний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Пасічника Д.І.,

при секретарі Пісній Л.О.,

за участю прокурора Дьолога В.В.,

захисника-адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, освіта вища, працюючого слюсарем в ПП «ОСОБА_6», раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 своїми неумисними протиправними діями скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене через необережність при слідуючих обставинах:

25.12.2010 року, зранку підсудний ОСОБА_2 поїхав до м. Кіровограда та того ж дня близько 21.00 год. повернувся додому, за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2. Зайшовши у коридор будинку, він зустрів ОСОБА_3 який проживав у нього та на той час перебував у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 зробив з цього приводу зауваження ОСОБА_3 У результаті чого між ними виник словесний конфлікт. Під час сварки ОСОБА_3, намагався нанести ОСОБА_2 удар рукою в обличчя.

ОСОБА_2 володіючи навиками рукопашного бою, в тому числі самозахисту, які здобув під час проходження строкової військової служби у військовій частині А-4591 військово-морських сил ЗС України, сприйняв дії ОСОБА_3, як намір нанести йому удар.

Одразу після чого, ОСОБА_2, проявивши злочинну недбалість, яка виразилася в тому, що останній, будучи ознайомленим з загальноприйнятими правилами застосування дозволених та заборонених прийомів боротьби, повинен був передбачити суспільно небезпечні наслідки своїх дій - можливість завдання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, однак всупереч своїм зобов'язанням бути уважним та обережним під час виконання прийомів боротьби, ОСОБА_2 знаходячись обличчям до ОСОБА_3, лівою рукою схопив за верхню частину одягу останнього, та взявши правою рукою, ліву руку ОСОБА_3, лівою ногою блокував ззаду ліву ногу потерпілого, після чого здійснив кидок через стегно. Не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій -завдання ОСОБА_3 смерті, хоча з урахуванням його спеціальних по знань та обставин, які склалися повинен був та міг їх передбачати. Від здійсненого кидку, ОСОБА_3 впав спиною на підлогу та головою вдарився об дерев'яний поріг вхідних дверей кімнати будинку, в результаті чого знепритомнів та через нетривалий проміжок часу, точний час слідством не встановлено, останній на місті помер.

ОСОБА_2 усвідомивши, що його дії призвели до тяжких наслідків у вигляді смерті ОСОБА_3, побоюючись відповідальності за вчинений злочин, вирішив знищити сліди злочину. Одразу після чого, ОСОБА_2, загорнув труп ОСОБА_3 у килим, який знаходився на підлозі кімнати, де відбулася подія, після чого виніс його з будинку на подвір'я свого домоволодіння та спалив у металевій плиті.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у скоєному визнав повністю та пояснив, що він проживав в будинку, який належить його рідній сестрі разом з потерпілим, який після пожежі в його будинку був непридатним для проживання. Знайомий з родиною потерпілого та саме на прохання його сестри ОСОБА_4 пустив жити до себе ОСОБА_3, який допомагав йому по господарству, а він за це забезпечував його житлом, їжею, одягом та платив гроші. ОСОБА_3 постійно зловживав спиртним, міг залишити будинок на декілька місяців та пиячити, і через це у них регулярно виникали конфлікти.

В той день, 25 грудня 2010 року коли він повернувся з Кіровограда ОСОБА_3 знову був нетверезий. Через це він зробив йому зауваження, на що той замахнувся та намагався вдарити його. Він ухилився від удару та здійснив кидок ОСОБА_3 ОСОБА_3 впав на спину при цьому вдарився потиличною частиною голови, об виступаючий дерев'яний поріг, який розмежовував прихожу та іншу кімнату. Він побачив що у ОСОБА_3 з голови потекла кров і він втратив свідомість. Прийшовши до тями він нахилився до тіла ОСОБА_3, але останній не дихав, пульс був відсутній та був без ознак життя. На підлозі та на килимі де лежав ОСОБА_3 була пляма крові. Злякавшись відповідальності за скоєне, він вирішив позбутися трупу ОСОБА_3 З цією метою він вирішив загорнути тіло ОСОБА_3 у килим на якому він лежав. Загорнувши труп ОСОБА_3 у килим він зв'язав його мотузкою та після цього він вийшов з будинку на двір, де підійшовши до металевої плити поклав до неї покришки від автомобілю та підпалив. Коли вогонь розгорівся він засунув килим з тілом ОСОБА_3 до плити приблизно до середини. Коли частина тіла ОСОБА_3 згоріла він засунув другу частину тіла ОСОБА_3 яке у подальшому повністю згоріло. До ранку наступного дня тіло ОСОБА_3 згоріло повністю. Попіл від тіла ОСОБА_3 та залишки кісток залишилися біля металевої плити на землі. Він вирішив позбавитися від металевої плити в якій спалив тіло ОСОБА_3 і у лютому 2011 року він здав її на металобрухт.

На своєму утриманні має малолітню дитину, ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, але на момент народження дитини він не перебував у шлюбі з його матір'ю, а тому батьком дитини він не був записаний, а вже згодом, навесні 2012 року, за спільною заявою з дружиною, матір'ю дитини, його записали батьком дитини та видали повторне свідоцтво про народження дитини.

Відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України при дослідженні вини підсудного ОСОБА_2 суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та оголошенням матеріалів, які характеризують особу підсудного, оскільки свідчення підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Аналізуючи докази в їх сукупності та приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у скоєному злочині, суд вважає, що його дії, в межах пред'явленого обвинувачення, правильно кваліфіковані за ч.1 ст.119 КК України, так як підсудний своїми неумисними протиправними діями скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене через необережність.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, відповідно до ст.66 КК України, судом визнається щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Підсудний ОСОБА_2 скоїв злочин середньої тяжкості. По справі наступили тяжкі наслідки -загибель потерпілого.

Досліджуючи дані про особу винного встановлено, що ОСОБА_2 характеризується позитивно, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

З урахуванням викладеного суд вважає, що виправлення та попередження вчинення нових злочинів підсудним можливо за умови застосування відносно нього, відповідно до санкції ч.1 ст.119 КК України, покарання у виді обмеження волі на певний строк, яке на думку суду є достатнім та справедливим. При цьому, суд вважає, що з урахуванням усіх обставин справи, а саме того, що підсудний вчинив необережний злочин, сам з'явився до органів міліції, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному, не намагався ухилитись від слідства та суду, особи підсудного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на своєму утриманні малолітню дитину підсудному можливо та необхідно призначити до відбування реально мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.119 КК України

Судові витрати по справі складають 10450,08 грн. та підлягають стягненню з підсудного на користь держави, оскільки він винен у злочині, з приводу якого проводились експертизи.

Речові докази по справі, відповідно до ст..81 КПК України,: два марлевих чотирислойних марлевих тампона, плоский марлевий тампон, чоловіча хлопчатобумажна сорочка, кальсони чоловічі білого кольору, три коротких мікрооб'єкта схожих на волосся, металева застібка, фрагмент шпалери сірого кольору, фрагмент дерев'яної дошки, змив речовини бурого кольору та контрольний змив, мікрооб'єкт бурого кольору, які здано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Кіровоградського РВ УМВС -необхідно знищити; численні фрагменти костної тканини, які здано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Кіровоградського РВ УМВС -необхідно повернути потерпілій.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, суд вважає необхідним залишити без зміни -підписка про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320-324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.119 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк три роки.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту його з'явлення до кримінально-виконавчої інспекції, зарахувавши у відбуту частину покарання строк тримання під вартою з 14.112011р. по 08.12.2011 р.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 10450,08 грн.

Речові докази по справі: два марлевих чотирислойних марлевих тампона, плоский марлевий тампон, чоловічу хлопчатобумажну сорочку, кальсони чоловічі білого кольору, три коротких мікрооб'єкта схожих на волосся, металеву застібку, фрагмент шпалери сірого кольору, фрагмент дерев'яної дошки, змив речовини бурого кольору та контрольний змив, мікрооб'єкт бурого кольору (т.1 а.с. 91, 213) -знищити; численні фрагменти костної тканини (т.1 а.с. - 91) - повернути потерпілій ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно

суддя Кіровоградського

районного суду Д.І.Пасічник