Справа № 1-1310/2011
В И Р О К
іменем України
"20" липня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Хіміча В.М.
при секретарі: Сиволап О.Ю.
за участю прокурорів: Волошина Р.Ф., Сокирки Я.М.,
захисника адвоката: ОСОБА_1,
захисника: ОСОБА_2,
потерпілої: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, росіянина, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, маючого малолітнього сина -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працюючого, невійськовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 12.05.2000 року вироком Ірпінського міського суду Київської області за ч. 2 ст. 142 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі; 31.10.2006 року вироком Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 26.11.2010 року вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі; 27.02.2012 року вироком Ірпінського міського суду Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі,-
у скоєнні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 187 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Суд визнав доказаним, що ОСОБА_4, будучи раніше судимим, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості за корисливі злочини, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 11.08.2011 року приблизно о 14 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 знаходився поблизу житлового будинку за адресою м. Київ, вул. Миропільська, 3 та помітив, що біля східців, які ведуть в приміщення турфірми «Алітас Тур», що знаходиться за цією ж адресою на першому поверсі будинку, закріплений за допомогою тросу велосипед марки «Кокаїн», що належить ОСОБА_3 В подальшому у ОСОБА_4 виник умисел на таємне, повторне викрадення велосипеда, що належить ОСОБА_3
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 підійшов до велосипеда та, шляхом пошкодження тросу кріплення, умисно, таємно, повторно розпочав викрадення велосипеда марки «Кокаїн»вартістю 1000 гривень, після чого сів на нього та почав рух з метою зникнути з місця вчинення злочину.
В цей час до приміщення турфірми «Алітас Тур»підійшла потерпіла ОСОБА_3 та помітила, як підсудний ОСОБА_4 від'їжджає на належному їй велосипеді, після чого потерпіла схопила велосипед за кермо, намагаючись його утримати та завадити підсудному ОСОБА_4 заволодіти ним.
Підсудний ОСОБА_4, не зважаючи, що його злочинні дії по викраденню велосипеда, належного потерпілій, були виявлені, не відмовляючись від свого умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, продовжував утримувати велосипед, а потерпіла, побачивши в руках підсудного ОСОБА_4 господарські ножиці, якими останній не погрожував, відмовилась від утримання велосипеда.
Таким чином, підсудний ОСОБА_4 умисно, відкрито, повторно заволодів чужим майном -велосипедом марки «Кокаїн», вартістю 1 000 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму. Після цього, підсудного ОСОБА_4 через деякий час затримали працівники міліції та вилучили викрадений ним велосипед.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе за ч. 2 ст. 187 КК України не визнав, показав, що він, маючи наркотичну залежність, проходив курс лікування від наркоманії та, перебуваючи під дією медичних препаратів, 11.08.2011 року йшов повз ринок «Юність»по вул. Миропільській в м. Києві, де побачив закріплений за допомогою тросу велосипед під назвою «Кокаїн». В цей момент він вирішив викрасти даний велосипед, щоб на отримані від його продажу кошти купити один курс лікування. Він підійшов до велосипеда та намагався його викрасти, але в цей час з приміщення турфірми «Алітас Тур»вийшла потерпіла ОСОБА_3, яка підійшла до нього та запитала, що він тут робить, на що він відповів, що іде до туалету. Після того як ОСОБА_3 відійшла, він повернувся до закріпленого тросом велосипеду, зламав ножицями замок кріплення та викрав його, після чого сів на велосипед та поїхав в напрямку одного з будинків по вул. Миропільській в м. Києві, де побачив незнайому йому дівчину та запропонував їй купити у нього велосипед, на що остання відмовила та, комусь зателефонувавши, сказала йому їхати на ринок «Юність». По дорозі до ринку він викинув ножиці. Після цього йому назустріч вийшла потерпіла ОСОБА_3, яка вхопилась за кермо велосипеда і сказала повернути його, на що він відповів, що купив велосипед у незнайомого чоловіка. Потерпіла одразу ж відпустила його, після чого він поїхав в бік парку «Перемоги». Виїжджаючи з парку він побачив патрульну машину. Наздоганяючи його працівники міліції два рази вистрелили йому в ногу та згодом затримали.
В ході судового слідства після повторного допиту потерпілої та в судових дебатах, підсудний ОСОБА_4 визнає себе винним по ч. 2 ст. 186 КК України, вважає, що скоїв відкрите викрадення чужого майна, повторно. Допускає, що ножиці були в його руках, але він їх не застосовував з метою остаточно заволодіти велосипедом, а вони залишились у нього після злому замка тросу велосипеда, який утримував дане майно. Просив вибачення у потерпілої та щиро кається в скоєному.
Вина підсудного ОСОБА_4 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 11.08.2011 року приблизно о 10 год. 00 хв. вона на своєму велосипеді марки «Кокаїн»приїхала на роботу до офісу турфірми «Алітас Тур», залишила велосипед біля входу в офіс, прикріпивши його до ганку і пішла до офісу. Приблизно о 14 год. 10 хв. вона вийшла з роботи до відділення «Уксиббанку»та помітила, що біля велосипеда стоїть ОСОБА_4, який на її питання відповів, що шукає туалет. Відповівши ОСОБА_4, що туалету тут немає, ОСОБА_3 пішла до банку, а ОСОБА_4 теж відійшов від велосипеда. Через 10 хвилин, коли вона вийшла з приміщення банку, то побачила, що ОСОБА_4 рухався їй назустріч на належному їй велосипеді, після чого ОСОБА_3 зупинила його та схопила велосипед за кермо, намагаючись його утримати та завадити ОСОБА_4 зникнути з місця вчинення злочину. Останній, з метою уникнення затримання підвів, в її бік руку з предметом, схожим на ножиці. Потерпіла, побоюючись за своє здоров'я та здоров'я своєї майбутньої ще ненародженої дитини, відпустила кермо велосипеда, внаслідок чого ОСОБА_4 продовжив рух на ньому.
Також потерпіла показала, що підсудний ОСОБА_4 не погрожував їй ножицями, не замахувався на неї, а, будучи вагітною і, переживаючи за своє та майбутньої дитини здоров'я, вона «перестрахувалася»та перестала утримувати велосипед. Вважає, що в діях підсудного ОСОБА_4 є грабіж, а не розбій, просить його позбавити волі строком на 4 роки, претензій матеріального порядку до нього не має і цивільний позов не заявляла.
Таким чином, ОСОБА_4 заволодів її велосипедом «Кокаїн»вартістю 1000 грн., чим завдав їй матеріальної шкоди на зазначену суму.
Свідок ОСОБА_6, працівник міліції, в судовому засіданні показав, що 11.08.2011 року він перебував на службі з охорони громадського порядку на території Дніпровського району м. Києва. Приблизно о 14 год. 00 хв. патрулем було отримано виклик про заволодіння невідомою особою велосипеда. Прибувши на місце вчинення злочину, потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 10-15 хв. тому вона помітила підсудного, який ходив біля її велосипеда, що був пристебнутим до перил східців за допомогою троса. На її запитання, що він тут робить, останній відповів, що шукає туалет. Після цього вона пішла по своїм справам. Через п'ять хвилин потерпіла вийшла та побачила, що їй назустріч їхав підсудний на її власному велосипеді. Затримавши підсудного за кермо велосипеда, вона попросила його повернути велосипед та побачила, що в його руках блиснув якийсь предмет. Злякавшись, вона одразу його відпустила, після чого ОСОБА_4 поїхав в бік магазину «Дитячий світ». Отримавши від потерпілого прикмети викрадача та викраденого велосипеду, він разом з напарником почали відпрацьовувати територію району, де, на перехресті вул. Жмаченка та бул. Дарницького в м. Києві, помітили ОСОБА_4, який рухався на велосипеді під назвою «Кокаїн». На вимогу зупинитися ОСОБА_4 не реагував, у зв'язку з чим відносно нього застосовано зброю з гумовими кулями. За парком «Перемоги» ОСОБА_4 було затримано.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив свої покази, які надавав на досудовому слідстві (а.с. 51-53), дав покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_6
Крім того, вина підсудного об'єктивно підтверджується протоколом огляду місця події від 11.08.2011 року (а.с. 9-10), згідно якого виявлено відсутність на вказаній території велосипеда, який належить потерпілій ОСОБА_3; протоколом огляду місця події від 11.08.2011 року (а.с. 11-12), згідно якого виявлено смугастий светр, що належить ОСОБА_4 та на який вказувала потерпіла ОСОБА_3; протоколом огляду місця події від 11.08.2011 року (а.с. 13, 14, 15-17), згідно якого виявлено в озері на відстані кількох метрів від берега велосипед з написом на рамі «Кокаїн», що належить потерпілій ОСОБА_3 та в траві поблизу озера парку «Перемоги»виявлено 5 стріляних гільз від пристрою для відстрілу гумових куль; рапортом працівників міліції від 11.08.2011 року (а.с. 19); протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам (а.с. 28-30) згідно якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала особу, що заволоділа її велосипедом та погрожувала застосуванням насильства предметом, схожими на ножиці; протоколом пред'явлення предметів для впізнання -металевих ножиць (а.с. 33-35) згідно якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала ножиці, що були в руці підсудного; речовим доказом по справі -смугастим светром, який належить ОСОБА_4 (а.с. 41-45); речовим доказом по справі -ножицями металевими, що були вилучені в ході проведення огляду місця події від 11.08.2011 року (а.с. 41-45); протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 11.08.2011 року (а.с. 75-77).
Згідно акту стаціонарної комісійної судово -психіатричної експертизи № 119 від 27.03.2012 року вбачається, що в період скоєння злочину ОСОБА_4 стійким хронічним психічним розладом не страждав, а страждав і страждає психічними і поведінковими розладами в результаті вживання опіоїдів, синдром активної залежності, які не являються тимчасовими та в період скоєння злочину за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Крім того, ОСОБА_4 страждає опіоїдною наркоманією та потребує проведення протинаркоманічного лікування.
Дії підсудного ОСОБА_4 на досудовому слідстві та прокуратурою в ході судового слідства в порядку ст. 277 КПК України кваліфіковані по ч. 2 ст. 187 КК України за кваліфікуючими ознаками напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій повторно невірно.
Дії підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати по ч. 2 ст. 186 КК України, так як він своїми умисними діями скоїв відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.
В судовому засіданні не знайшла об'єктивного підтвердження обставина, що підсудний з метою утримання майна напав на потерпілу, продемонструвавши потерпілій ОСОБА_3 ножиці, спрямовуючи їх в сторону останньої і, що ОСОБА_3 сприймала погрозу ножицями, як реальну загрозу для свого життя. Ця обставина, на думку слідства і прокуратури, послужила тим, що була подолана воля потерпілої до опору ОСОБА_4
В судовому засіданні потерпіла категорично показала, що вона відпустила велосипед по своїй волі, «перестрахувавшись», побоюючись за своє життя і життя своєї майбутньої дитини, підсудний ОСОБА_4 їй не погрожував ножицями та в її сторону ними не замахувався. (а.с. 100 т. 2)., він просто тримав ножиці в руці, небезпека не була для неї реальною.
Розбій з об'єктивної сторони вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. Дані обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства.
Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.
При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який офіційно не працює, за місцем проживання характеризується негативно, раніше неодноразово судимий, хворіє рядом тяжких захворювань, зокрема, ВІЛ -інфекцією IV клінічної стадії, хронічним гепатитом в стадії загострення, хронічним бронхітом в стадії загострення, токсичною енцефалопатією та іншими (а.с. 102, 104, 117, 118-119), має малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, матір -пенсіонерку.
Пом'якшуючою покарання відносно підсудного обставиною суд визнає визнання вини по ч. 2 ст. 186 КК України, каяття в скоєному.
Обтяжуючих покарання відносно підсудного обставин судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд призначає підсудному покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України.
Речові докази по справі, а саме: велосипед червоно -сірого кольору з вилкою червоного кольору і корпусом сірого кольору з написом на рамі «Кокаїн» -підлягають залишенню у користуванні власника (а.с. 40), металеві ножиці -підлягають знищенню, смугастий светр -підлягає поверненню ОСОБА_4 (а.с. 46-47).
Цивільний позов у справі не заявлений в зв'язку з повним його відшкодуванням.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
Підсудного ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 призначити шляхом часткового складання покарань з врахуванням покарання по попередньому вироку у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -утримання під вартою в Київському СІЗО Державної пенітенціарної служби України.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з 11.08.2011 року, зарахувавши йому в строк відбуття покарання перебування під вартою з 03.05.2011 року по 06.05.2011 року.
Речові докази, а саме: велосипед спортивний чорно-сірого кольору з вилкою червоного кольору та написом на рамі «Кокаїн»-залишити у користуванні власника ОСОБА_3; металеві ножиці, що зберігаються в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві -знищити; смугастий светр, що належить ОСОБА_4 та зберігається в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві -повернути власнику ОСОБА_4
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту оголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
СУДДЯ: