ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
22 червня 2012 року 09:00 № 2а-5829/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи - приватного підприємства «Марва»про скасування рішення, визнання дій неправомірними та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі -Фонд, відповідач), за участю третьої особи - приватного підприємства «Марва»про скасування рішення адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 23.01.2012 р. та визнання його незаконним; визнання неправомірними дії щодо відмови у збільшенні виплат гарантованої суми відшкодування за вкладами в ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" до 150 000,00 грн. та стягнення з відповідача коштів в розмірі 46 844,59 грн. за вкладами позивача до ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням Конституції України, статей 1, 13, 14, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»та Положення про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів і Національним банком України № 1301/268 від 30.08.2002 p., з перевищенням повноважень, без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, упереджено, без дотримання принципу рівності перед законом, несправедливо дискримінуючи вкладників (зважаючи на попередню практику збільшення розміру відшкодувань та розповсюдження збільшеного розміру на вкладників банків, що знаходилися в стадії ліквідації), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів вкладників, всупереч основним цілям та завданням Фонду.
Позивач зазначив, що відповідачем неправомірно відмовлено вкладникам ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" у збільшенні розміру відшкодування коштів за вкладами з 50 000,00 грн. до 150 000,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях. В запереченнях відповідач зазначив, що адміністративною радою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.01.2012 р. не могло бути прийнято інше рішення, окрім як відмова в задоволенні звернення вкладників ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" про збільшення гарантованої суми для вкладників даного банку до 150 000,00 грн., оскільки виплата Фондом відшкодування вкладникам ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" завершена 27.02.2011 р. в зв'язку з закінченням трирічного строку позовної давності. При цьому, представник відповідача зазначив, що рішення про збільшення розміру гарантованої суми не поширюється на вкладників банків, ліквідація яких була розпочата раніше.
Третя особа в судове засідання не прибула, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заперечень чи пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надала, заяви про розгляд справи за відсутності представника не надходило.
Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Між позивачем та ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" укладено депозитний договір від 04.10.2007 р. № 008434 (Вклад "Класичний"), відповідно до якого позивачем передано у депозит грошові кошти в сумі 35 000,00 грн. на строк з 04.10.2007 р. до 04.10.2009 р.
Постановою Правління Національного банку України від 22.02.2008 р. № 39 "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" з 25.02.2008 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень", призначено ліквідатором незалежного експерта Дергуна Віктора Васильовича.
Інформація про ініціацію процедури ліквідації ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" та призначення ліквідатором Дергуна Віктора Васильовича опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" № 37 від 26.02.2008 р.
Відповідно до рішення адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.08.2007 р. № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2007р. за № 1002/14269 розмір відшкодування коштів за вкладами, уключаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів збільшено до 50 000,00 грн.
В зв'язку з цим виплата гарантованої суми відшкодування здійснювалась відповідачем вкладникам ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" виходячи з встановленого розміру гарантованої суми - 50 000,00 грн.
Адвокат, в інтересах вкладників ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" (в тому числі і позивача) 19.01.2012 р. подав до Голови Адміністративної ради Фонду клопотання, в якому просила прийняти рішення адміністративної ради Фонду, яким збільшити розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, вкладникам ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" до 150 000,00 грн., встановити строки виплат та банківські установи, які здійснюватимуть такі виплати.
За результатами розгляду вищевказаного звернення щодо збільшення розміру відшкодування, адміністративною радою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб винесено рішення від 23.01.2012 р. № 2 "Про питання щодо збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами для вкладників ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень", яким вирішено в зв'язку із відсутністю правових підстав у задоволенні звернення вкладників ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" з 50 000,00 грн. до 150 000,00 грн. відмовити (надалі - Рішення № 2).
Позивач вважає вказане рішення незаконним, оскільки відмова відповідача обмежує його право на отримання відшкодування коштів за вкладом, включаючи відсотки, в розмірі вкладу на день настання його недоступності.
Представник позивача звертала увагу суду, що адміністративна рада Фонду мала всі правові підстави збільшити розмір відшкодування коштів за вкладами з 50 000,00 грн. до 150 000,00 грн., оскільки на дату прийняття рішення 23.01.2012 р., є чинним рішення адміністративної ради Фонду від 17.11.2010 р. № 2 «Про розмір відшкодування коштів за вкладами»з 01.01.2011 р., яким збережено розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки за рахунок коштів Фонду в сумі 150 000,00 грн., розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки в сумі 150 000,00 грн., також встановлено Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 05.11.2008 р. з моменту його опублікування. Проте, відповідач не здійснив передбачених Законом заходів з метою мінімілізації втрат вкладників, не здійснив ефективного захисту їх заощаджень, не усунув порушень чинного законодавства шляхом приведення у відповідність розміру гарантованого відшкодування здійсненням виплат, виконав свої зобов'язання частково, а при прийнятті рішення адміністративна рада Фонду дискримінувала вкладників ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень", оскільки до цього своїми рішеннями неодноразово збільшувала розмір відшкодування коштів за вкладами вкладникам інших банків, а деяким банкам і повторно.
Засади функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок відшкодування вкладів вкладникам учасників (тимчасових учасників) Фонду, а також відносини між Фондом, Кабінетом Міністрів України та Національним банком України регулюються на час існування спірних правовідносин Законом України від 20.09.2001 р. № 2740-ІІІ "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (далі -Закон України № 2740-ІІІ).
Водночас, порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб визначає Положення про порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб, затверджених рішенням адміністративної ради Фонду від 12.02.2002 р. № 2 (надалі -Положення № 2), яке розроблено відповідно до Закону України № 2740-ІІІ.
Відповідно до статті 1 Закону України № 2740-ІІІ, недоступність вкладів -неможливість одержання вкладу вкладником відповідно до умов договору, яка настає з дня призначення ліквідатора банку - учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Враховуючи наведене, днем недоступності вкладів щодо вкладників ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" є 25.02.2008 р., коли було прийнято постанову Правління Національного банку України № 39 "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень", якою призначено ліквідатора банку з 25.02.2008 р.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тобто до 05.11.2008р.) встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 1200 гривень по вкладах у кожному із таких учасників. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасників (тимчасових учасників) Фонду.
Відповідно до пункту 4 Положення № 2 Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше визначеної законодавством гарантованої суми за вкладами у кожному із таких учасників. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.
Положеннями статті 14 Закону України № 2740-ІІІ зафіксовано, що адміністративна рада координує роботу Фонду щодо захисту інтересів вкладників учасників (тимчасових учасників) Фонду, здійснює контроль і нагляд за діяльністю Фонду, приймає рішення в межах своїх повноважень і несе відповідальність за виконання покладених на Фонд завдань і здійснення ним своїх функцій. При цьому, відповідно до пункту 18 частини другої статті 14 Закону України № 2740-ІІІ адміністративна рада приймає рішення щодо збільшення розміру відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду.
Згідно змісту положень статті 3, статті 14 Закону України № 2740-ІІІ, а також Положення №1301, збільшення розміру відшкодування вкладів визначено як право Фонду, а не його обов'язок, випадків, за яких використання такого права є обов'язковим, не визначено.
Станом на 25.02.2008 року було чинне рішення адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.08.2007р. № 4 "Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами", згідно пункту 1 якого, розмір відшкодування коштів за вкладами, уключаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб збільшено до 50 000,00 грн.
Згідно попередньо прийнятих рішень адміністративної ради Фонду прийнято рішення про поширення збільшеного розміру відшкодування на вкладників банків, що перебували у стадії ліквідації, проте, така практика не зобов'язує Фонд її застосовувати до всіх без винятку вкладників після прийняття чергового рішення про збільшення розміру відшкодування.
Щодо відсутності доказів врахування такого показника, як тенденція розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників банками - учасниками (тимчасовими учасниками Фонду), при прийнятті оскаржуваного рішення, то врахування чи неврахування вказаного показника не впливає на законність оскаржуваного рішення, оскільки, в будь-якому випадку, прийняття рішення про збільшення розміру відшкодування є дискреційним повноваженням Фонду і є його правом, а не обов'язком.
Відповідно до статті 32 Закону України № 2740-ІІІ порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб затверджується адміністративною радою Фонду. Виплата Фондом гарантованої суми відшкодування через визначені банки-агенти здійснюється протягом трьох місяців з дня настання недоступності вкладів. У разі ліквідації системоутворюючого банку цей строк може бути продовжено до шести місяців.
Відшкодування за вкладами можуть сплачуватися іншим особам згідно з законодавством України (за довіреністю, заповітом тощо). Строк позовної давності по зверненнях вкладників становить три роки.
Суд приймає до уваги те, що оскільки публікацію про призначення ліквідатора ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" було проведено 26.02.2008 р. тому останньою датою звернення позивача до адміністративної ради Фонду щодо вирішення питання збільшення розміру відшкодування вкладникам ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" суми за їх вкладами було 27.02.2011 р. Як наслідок, з 27.02.2011 р. право на відшкодування виплат Фондом по вкладам ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" було припинено.
Позивач, як вкладник банку, отримав відшкодування в межах максимально встановленого розміру 50 000,00 грн., що сторонами в судовому засіданні не заперечувалось, та, в свою чергу, дає суду підстави для висновку про те, що Фондом виконані свої зобов'язання перед вкладником в повному обсязі, і що такі зобов'язання перед позивачем припинилися з моменту відшкодування 50 000,00 грн.
Крім того, Законом України № 2740-ІІІ не закріплено відсутні повноваження адміністративної ради Фонду приймати рішення щодо збільшення розміру відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду після закінчення строку позовної давності.
Таким чином, адміністративна рада Фонду може прийняти рішення про відшкодування коштів за вкладами щодо конкретного вкладника саме в період, в який вкладники мають право на її отримання, і обов'язок Фонду припиняється з моменту відшкодування коштів в межах максимально встановленого розміру.
Щодо посилання позивача на положення Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 31.10.2008 р. № 639-VI (далі -Закон України № 639-VI), як на доказ необхідності збільшення розміру відшкодування, суд зазначає наступне.
Закон України № 639-VI, яким передбачено збільшення розміру гарантованої суми до 150 000 грн., був прийнятий 31.10.2008 р. та набрав чинності 05.11.2008 р., тобто після початку ліквідації ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень".
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, беручи до уваги, що момент недоступності вкладу для позивача настав з моменту ухвалення постанови Правління Національного банку України від 22.02.2008 р. № 39 "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень", суд дійшов висновку, що на вкладників ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" норми Закону України № 639-VI не поширюються.
Оскаржуване рішення адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.01.2012 р. № 2 "Про питання щодо збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами для вкладників ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" прийнято після втрати чинності Законом України № 639-VI, тому вказаний Закон до правовідносин сторін застосуванню не підлягає.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, Фондом відшкодовано позивачу кошти за його вкладом у розмірі 50 000,00 грн., що позивачем не заперечується та виплата відповідачем відшкодування вкладникам ВАТ " Європейський банк розвитку та заощаджень " на момент звернення 19.01.2012 р. була завершена ще 27.02.2011 р. у зв'язку з закінченням трирічного строку позовної давності, а відтак прийняте відповідачем рішення про відмову у збільшені виплат гарантованої суми відшкодування за вкладами в ВАТ " Європейський банк розвитку та заощаджень " до 150 000,00 грн. є обґрунтованим і правомірним.
На підставі викладеного, керуючись статтями 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко