Справа № 2604/17285/12

В И Р О К

іменем України

"27" серпня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Хіміча В.М.,

при секретарі Сиволап О.Ю.,

з участю прокурора Лубіна О.О.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньо –спеціальною освітою, невійськовозобов'язаного, не працюючого, холостого, має на утриманні малолітнього сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доказаним, що підсудний ОСОБА_3, 23.05.2012 року приблизно о 13 год. 35 хв., скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, через незачинені вхідні двері, з метою викрадення чужого майна, таємно проник в кімнату для відпочинку викладачів ліцею № 30 «Єво Над», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 30-Б та помітив на столі жіночу сумку, що належить ОСОБА_2 Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, підсудний ОСОБА_3 підійшов до столу та таємно викрав з вищевказаної жіночої сумки мобільний телефон марки «Samsung Wave 723», вартістю 2 399 грн. з сім -карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 20 грн. на рахунку якої були грошові кошти в сумі 5 грн. та грошові кошти в сумі 200 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 2 624 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння злочину, викладені в установочній частині вироку, щиро кається в скоєному.

Пояснив, що 23.05.2012 року близько 13 год. 35 хв. він, з метою таємного викрадення чужого майна, зайшов до навчального закладу -ліцею № 30 «Єво Над», що розташований за адресою м. Київ, вул. Березняківська, 30-Б. Зайшовши до приміщення даного навчального закладу, він пішов по коридору ліцею та дивився, в який кабінет відчинені вхідні двері. Помітивши, що двері до кабінету вчителів були незачиненими, він зайшов до нього та побачив на столі жіночу сумку, з якої викрав мобільний телефон марки «Samsung Wave 723», вартістю 2 399 грн. з сім -карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 20 грн. на рахунку якої були грошові кошти в сумі 5 грн. та грошові кошти в сумі 200 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд -мобільний телефон здав до ломбарду, за який отримав грошові кошти в сумі 200 грн., які витратив на лікування себе та бабусі.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочині, підсудний ОСОБА_3 просить суд не допитувати потерпілу, не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.

Покази підсудного ОСОБА_3 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються, зміст даної статті підсудному ОСОБА_3 роз'яснено.

Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудного у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом.

Дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднана з проникненням в інше приміщення.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря -нарколога з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання стимуляторів, вживання зі шкідливими наслідками, за місцем проживання характеризується посередньо, являється інвалідом III групи (загальне захворювання), має на утриманні малолітнього сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно підсудного суд визнає щире каяття, відшкодування матеріальної шкоди та визнання цивільного позову в частині моральної шкоди.

Обтяжуючих покарання обставин відносно підсудного судом не встановлено.

Для виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_3 необхідно вибрати покарання у виді позбавлення волі. В той же час, з урахуванням пом'якшуючої покарання обставини, особи винного, суд вважає, що відносно ОСОБА_3 можливо застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання. При цьому, на підсудного слід покласти обов'язки, визначені пп. 2-4 ч.1 ст. 76 КК України.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 збільшила суму цивільного позову, додавши до нього 2 599 грн. на відшкодування моральної шкоди. Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні відшкодував заявлений потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди в сумці 2 599 грн.. Крім того, він визнає заявлений потерпілою цивільний позов на суму 2 599 грн. на відшкодування моральної шкоди. При таких умовах, суд задовольняє цивільний позов на суму 2 599 грн. в частині відшкодування моральної шкоди, погоджуючись з доводами потерпілої про заподіяння їй такої шкоди.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Підсудного ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд із постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2 599 грн. моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту оголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: