РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0190/6285/2012Головуючий суду першої інстанції:Янін І.А.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Кузнєцова О. О.
РІШЕННЯ
"10" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Кузнєцової О.О.
СуддівБерещанської І.І. Новікова Р.В.
При секретаріТаранець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду АР Крим цивільну справу за позовом прокурора Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою прокурора Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 20.07.2012 року,
ВСТАНОВИЛА :
Прокурор Київського району м. Сімферополя АР Крим в інтересах держави в особі ПАТ "Державний ощадний банк України" звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що за кредитним договором № 207 від 04.04.2008 року ПАТ "Державний ощадний банк України" передав, а ОСОБА_6 отримав у кредит 68 800 грн. строком на 60 місяців та сплату 15 % річних із зобов'язанням повернення кредиту щомісячно визначеними договором сумами у строк до 03.04.2013 року.
У забезпечення виконання умов кредитного договору того ж дня між Банком, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 було укладено договір поруки, за яким ОСОБА_7 поручилася перед Банком за виконання ОСОБА_6 зобов'язань за договором; а також між Банком та ОСОБА_6 було укладено договір застави майна, предметом якого був автомобіль ГАЗ, модель 31106-801, 2007 року випуску.
Умови договору ОСОБА_6 порушені, Банком пред'явлено вимогу щодо дострокового повернення залишку кредиту і рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 02.12.2009 року з ОСОБА_6 та його поручителя ОСОБА_7 у солідарному порядку на користь Банку стягнуто заборгованість у сумі 76 333,19 грн. зі зверненням стягнення на предмет застави - автомобіль ГАЗ, модель 31106-801, 2007 року випуску.
Посилаючись на те, що зобов'язання не виконано, прокурор в інтересах держави в особі ПАТ "Державний ощадний банк України" за остаточно уточненими позовними вимогами просив стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором, нараховану за період з 03.12.2009 року 07.07.2012 року в розмірі 31 115,23 грн., яка складається з суми нарахованих відсотків за користування грошима за цей період - 15 143,21 грн. та пені - 21 972,02 грн.
Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 20.07.2012 р. у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм процесуального права та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
У запереченнях ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу відхилити, вказавши на неспроможність наведених в ній доводів.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та поданих на не заперечень, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відмовляючи у позові про стягнення з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності заявлених вимог.
Проте, з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може, оскільки до них суд дійшов всупереч матеріалів справи, норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2008 року між ОСОБА_6 та ВАТ "Державний ощадний банк України" (надалі Банк) було укладено кредитний договір № 207, за яким Банк передав, а ОСОБА_6 отримав у кредит 68 800 грн. строком на 60 місяців та сплату 15 % річних із зобов'язанням повернення кредиту щомісячно визначеними договором сумами у строк до 03.04.2013 року (а.с. 28-31).
У забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору того ж дня між Банком, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 було укладено договір поруки № 329, за яким ОСОБА_7 поручилася перед Банком за виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором (а.с. 24-25); а також між Банком та ОСОБА_6 було укладено договір застави майна № 46, предметом якого був автомобіль ГАЗ, модель 31106-801, 2007 року випуску (а.с. 19-23).
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02.12.2009 року з ОСОБА_6 та його поручителя ОСОБА_7 у солідарному порядку на користь Банку стягнуто заборгованість у сумі 76 333,19 грн. зі зверненням стягнення на предмет застави - автомобіль ГАЗ, модель 31106-801, 2007 року випуску (а.с. 7).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами та відповідно до положень ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а відповідно до ст. 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти. Отже, до повернення Позичальником кредиту та сплати процентів зобов'язання не припинено.
З матеріалів справи, вбачається, що своїх зобов'язань по поверненню кредиту ОСОБА_6 та його поручитель ОСОБА_7 не виконали, а з письмових вимог Банку вбачається, що предмет застави не покриває заборгованості за кредитним договором, яка була стягнута судовим рішенням. За таких обставин, нарахування процентів за користування Кредитом та пені у зв'язку з порушенням зобов'язань по поверненню кредиту за період (у межах заявлених вимог - з наступного дня після ухвалення рішення суду від 02.12.2009 року по 07.07.2012 року) є таким, що відповідає нормам матеріального права та положенням договору.
При цьому нарахування пені за вказаний період ґрунтується на положенні Кредитного договору, яким у відповідності до ч. 1 ст. 259 ЦК України за домовленістю сторін позовна давність для всіх грошових зобов'язань ОСОБА_6 (у тому числі пені) збільшено до 3 років (а.с. 31).
Посилання ОСОБА_7 на безпідставність заявлених вимог щодо неї, зважаючи на те, що вона, як поручитель, не надавала згоди на збільшення позовної давності є безпідставними, та такими, що спростовуються матеріалами справи. Так, відповідно до Договору поруки ОСОБА_7 взяла на себе прямі зобов'язання відповідати перед Банком по зобов'язаннях ОСОБА_6 за Кредитним договором № 207 від 04.04.2008 року із зазначенням, що під зобов'язаннями розуміються зобов'язання Боржника перед Кредитором, що випливає з Кредитного договору, а саме: здійснити погашення кредиту у розмірі 68 800 грн., сплатити Кредитору проценти за користування кредитом у розмірі 15 % річних, штраф, пеню та інші платежі у розмірі, порядку та на умовах зазначених у Кредитному договорі(а.с. 24).
Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, враховуючи положення Кредитного договору та договору поруки, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги прокурора, який звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Банку, засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, про стягнення з боржника ОСОБА_6 та його поручителя ОСОБА_7 у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором за період з 03.12.2009 р. по 07.07.2012 р. у розмірі 37 115,23 грн. є обґрунтованими.
Правильність розрахунку заборгованості не викликає у колегії суддів сумнівів, а будь-яких доказів у його спростування відповідачами не надано.
За таких обставин, колегія суддів визнавши обґрунтованими та доведеними вимоги прокурора в інтересах держави в особі ПАТ "Державний ощадний банк України", вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу прокурора Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити.
Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 20.07.2012 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов прокурора Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором №207 від 04.04.2008 року за період з 02.12.2009 року по 07.07.2012 року у розмірі 37 115 грн. 23 коп. (тридцять сім тисяч сто п'ятнадцять грн. 23 коп.)
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
Берещанська І.І. Кузнєцова О.О. Новіков Р.В.