ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" вересня 2012 р. м. Київ К-18156/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.
Кошіля В.В.
при секретарі -Бовкун В.В.
за участю представників:
позивача -не з'явився,
відповідача -Бойко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області
на постанову Господарського суду Черкаської області від 18.12.2007
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009
у справі №07/3797а
за позовом Виробничо-торгівельного сільськогосподарського підприємства "Украгро"
до Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Виробничо-торгівельне сільськогосподарське підприємство "Украгро" (позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області (відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2007 №0000511530/0; №0000521530/0; №0000651530/0.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 18.12.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009, позовні вимоги задоволені повністю.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явивсь, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.03.2002 між Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області і позивачем були укладені два договори оренди землі, які були посвідчені нотаріально і зареєстровані Христинівським районним відділом земельних ресурсів у книзі на право тимчасового користування землею.
За одним із цих договорів оренди -Христинівська районна державна адміністрація передала позивачу в оренду строком по 07.03.2007 65,6 гектарів земельної ділянки водного фонду для риборозведення за 16348 грн. орендної плати в рік, яку позивач зобов'язався сплачувати щомісячно до 15 числа рівними частинами.
За другим договором оренди -Христинівська районна державна адміністрація передала позивачу в оренду строком по 07.03.2007 року 137,3 гектарів земельної ділянки -ріллі із земель резервного фонду для сільськогосподарського виробництва за 17849 грн. орендної плати в рік, яку позивач зобов'язався сплачувати щомісячно до 15 числа рівними частинами.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної відповідачем невиїзної документальної перевірки позивача з питання своєчасності сплати ним до бюджету орендної плати за землю, складений акт від 01.02.2007 № 5/15-01/21358355, в якому зафіксовано факти порушення позивачем встановлених Законом України №2535-ХІІ від 03.07.1992 року «Про плату за землю»(далі - Закон № 2535-ХІІ) строків сплати податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, нараховано позивачу за ці порушення, передбачені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», штрафні санкції у розмірі 50, 20 та 10 відсотків погашеної з порушенням встановленого строку суми податкового боргу.
На підставі акта перевірки від 01.02.2007 №5/15-01/21358355, відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 07.02.2007:
- № 0000511530/0 про застосування до позивача 20525,05 грн. штрафу в розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу з орендної плати за землю;
- № 0000521530/0 про застосування до позивача 2279,80 грн. штрафу в розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу з орендної плати за землю;
- № 0000651530/0 про застосування до позивача 284,98 грн. штрафу в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу з орендної плати за землю.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх виходили з того, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
З урахуванням Закону України № 2285-IV від 23.12.2004 року «Про Державний бюджет України на 2005 рік»(далі - Закон № 2285-IV), яким внесено зміни до Закону України від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування»(в редакції Закону України від 18.02.1997 року № 77/97-ВР, із змінами і доповненнями), Закону № 2535-ХІІ (в редакції Закону України від 19.09.1996 року № 378/96-ВР, із змінами і доповненнями), Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV«Про оренду землі»(в редакції Закону України від 02.10.2003 pоку № 1211-IV, із змінами і доповненнями), орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом №2535-ХІІ «Про плату за землю», і не може перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки, тобто чітко встановлена нижня і верхня межа цієї плати за вказані земельні ділянки.
Таким чином, граничний термін сплати орендної плати за вказані землі за березень 2005 року в умовах дії Закону №2285-IVприпадає на 04.05.2005, враховуючи, що 1, 2 і 3 травня 2005 року були святковими (вихідними) днями.
У зв'язку з цим, перша податкова декларація з орендної плати за землі державної і комунальної власності мала подаватися за квітень протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Тобто не пізніше 20.05.2005.
Сума заборгованості позивача з орендної плати за землю станом на 01.04.2005 у розмірі 49444,78 грн. не є податковим зобов'язанням в розумінні Закону №2181-ІІІ, зобов'язання позивача подавати декларацію на цю суму заборгованості законодавство України не передбачало і не передбачає, відповідач не є контролюючим органом відносно цієї суми заборгованості і не мав права та підстав, передбачених пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, самостійно визначити вказану суму заборгованості, як податкове зобов'язання позивача за податковим повідомленням-рішенням № 0000352301/0 від 30.08.2005 року.
Сума заборгованості позивача з орендної плати за землю станом на 01.04.2005 у розмірі 49444,78 грн. повинна була погашатися у порядку, який діяв до 31.03.2005, тобто не у порядку, передбаченому Законом № 2181-ІІІ, тому врахування відповідачем цієї суми заборгованості при нарахуванні позивачу застосованих за спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафів є незаконним.
Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний сплачувати передбачені цим підпунктом штрафи у разі несплати узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, а не іншими Законами.
Відповідач, всупереч даної норми, застосував передбачені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за несплату відповідачем орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності протягом граничних строків, визначених Законом України № 2535-ХІІ від 03.07.1992 «Про плату за землю», а не Законом Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись ст. 221, ст. ст. 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Черкаської області від 18.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.А. Моторний
Судді І.В. Борисенко
В.В. Кошіль