ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16 серпня 2012 року 17 год. 51 хв. № 2а-7325/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача Прозоровської Н.В., Бронішевської А.М., представника відповідача та третьої особи Калиниченко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" до управління архітектури та містобудування Луганської міської ради, третя особа: виконавчий комітет Луганської міської ради, про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 16 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 29 травня 2012 року надійшов позов дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" (також далі за текстом - позивач) до управління архітектури та містобудування Луганської міської ради (також далі за текстом - відповідач), третя особа: виконавчий комітет Луганської міської ради (також далі за текстом - третя особа), про визнання незаконними дій відповідача щодо порушення строків розгляду заяв від 17 листопада 2010 року № 383, від 26 листопада 2010 року № 413, від 18 січня 2011 року № 17 та від 16 лютого 2011 року № 59 про продовження строку дії відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами позивача (також далі за текстом - заяви про продовження строку дії дозволів), зобов'язання відповідача визнати факт продовження строком на п'ять років відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами позивача (також далі за текстом - дозволи), зобов'язання відповідача внести відповідні зміни в дозвільну документацію та зобов'язання відповідача утриматись від перешкоджання користування місцями розміщення зовнішньої реклами відповідно до адрес, зазначених у дозволах позивача.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем при розгляді вказаних заяв пропущено встановлені чинним законодавством строки їх розгляду. До того ж, відмовляючи у продовженні строку дії дозволів, відповідач порушив вимоги Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (також далі за текстом - Типові правила). Викладене, на думку позивача, є підставою для зобов'язання відповідача продовжити строк дії дозволів.

Ухвалою суду від 31 травня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судових засіданнях представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представник відповідача та третьої особи позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 26 липня 2012 року. Пояснила, що позов є безпідставним та необґрунтованим, оскільки у діях відповідача відсутні ознаки протиправності.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим комітетом Луганської міської ради надано дозволи на розміщення рекламних засобів позивача у місті Луганську, а саме: 1) від 01 березня 2006 року № 1787; 2) від 22 червня 2006 року № 1701; 3) від 22 червня 2006 року № 1703; 4) від 14 січня 2005 року № 1308; 5) від 22 лютого 2006 року № 1697; 6) від 01 березня 2006 року № 1775; 7) від 01 лютого 2004 року № 741; 8) від 01 лютого 2004 року № 742; 9) від 01 лютого 2004 року № 743; 10) від 14 січня 2005 року № 1307; 11) від 22 лютого 2006 року № 1658; 12) від 22 лютого 2006 року № 1659; 13) від 22 лютого 2006 року № 1649; 14) від 22 лютого 2006 року № 1653; 15) від 01 березня 2006 року № 1759; 16) від 01 березня 2006 року № 1769; 17) від 01 березня 2006 року № 1794; 18) від 01 березня 2006 року № 1800; 19) від 01 березня 2006 року № 1811; 20) від 03 квітня 2006 року № 1863; 21) від 03 квітня 2006 року № 1864; 22) від 03 квітня 2006 року № 1865.

У зв'язку із закінченням строку дії вказаних дозволів, позивач звернувся до відділу реклами Луганської міської ради із заявами від 17 листопада 2010 року № 383, від 26 листопада 2010 року № 413, від 18 січня 2011 року № 17 та від 16 лютого 2011 року № 59 про продовження дії дозволів строком на п'ять років.

Листом від 26 січня 2011 року № 01-16/46 відділ реклами Луганської міської ради повідомив позивача, що вказані заяви прийнято до розгляду, однак, у зв'язку прийняттям рішення Луганської міської ради від 11 листопада 2010 року № 1/11 "Про внесення змін до структури виконавчих органів Луганської міської ради", діяльність робочого органу щодо продовження строку дії дозволів припинено. Повноваження робочого органу з питань діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами на території міста Луганська будь-якому іншому органу не надано. У зв'язку з викладеним, розглянути заяви про продовження строку дії дозволів є неможливим. Вказані заяви будуть розглянуті компетентним робочим органом після уповноваження Луганською міською радою відповідного органу місцевого самоврядування.

Листом відповідача від 18 липня 2011 року № И01-19/1647/43-11 позивача повідомлено, що рішенням Луганської міської ради від 22 квітня 2012 року № 9/18 повноваження щодо здійснення регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами на території міста Луганська надано відповідачу. Враховуючи положення п. 32 Типових правил, згідно з якими користування місцями для розміщення рекламоносіїв, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, справляється плата, позивачу необхідно укласти договір про надання у тимчасове користування та використання місць(я) для рекламоносіїв(ія), які(е) перебувають(є) у комунальній власності територіальної громади міста Луганська та сплатити борг за фактичне користування місцями для розміщення рекламоносіїв.

Листами від 14 березня 2012 року № 01-16/215 та № 01-16/217 комісія з припинення в результаті реорганізації відділу реклами Луганської міської ради (також далі за текстом - комісія) повідомила позивача про відмову у продовженні строку дії дозволів у зв'язку з невідповідністю розміщення рекламних засобів Схемам розміщення рекламних засобів, затверджених рішенням Луганської міської ради від 27 грудня 2011 року № 18/28 "Про затвердження деяких схем розміщення рекламних засобів на території м. Луганська" (також далі за текстом - рішення № 18/28).

Крім того, листом відповідача від 14 березня 2012 року № 01-19/789/43-12 позивача повідомлено, що у зв'язку з відмовою у продовженні строку дії дозволів необхідно у десятиденний термін з моменту отримання даного повідомлення здійснити демонтаж рекламних конструкцій. Про виконану роботу по демонтажу спеціальних конструкцій письмово повідомити відповідача.

Суд погоджується з викладеною позицією відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.

Так, твердження позивача та його представників щодо порушення відповідачем строків розгляду заяв про продовження строку дії відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами позивача суд вважає безпідставними, оскільки вказані заяви розглянуто та рішення по них прийнято комісією з припинення в результаті реорганізації відділу реклами Луганської міської ради. Відповідачем лише надано рекомендації вказаній комісії та у подальшому повідомлено позивача про необхідність демонтажу рекламних конструкцій у зв'язку з прийняттям комісією відповідних рішень.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що позивач із заявами про продовження строку дії дозволів звертався не до відповідача, а до відділу реклами Луганської міської ради, що також підтверджує факт відсутності з боку відповідача будь-яких порушень строків розгляду вказаних заяв позивача. До того ж, повноваження щодо здійснення регулювання діяльності з питань розміщення зовнішньої реклами на території міста Луганська надано відповідачу починаючи із квітня 2012 року.

Посилання позивача та його представників на факт оплати позивачем користування місцями для розміщення рекламних конструкцій як на підставу для продовження строку дії дозволів суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

У листі відповідача від 18 липня 2011 року № И01-19/1647/43-11 чітко зазначено, що оплата стягується у зв'язку з існуючою у позивача заборгованістю за фактичне користування місцями для розміщення рекламоносіїв, тобто за період, протягом якого позивач користувався вказаними місцями та протягом якого заяви позивача про продовження строку дії дозволів знаходились на розгляді у відповідного органу.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача визнати факт продовження строком на п'ять років відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами позивача, внести відповідні зміни в дозвільну документацію та утриматись від перешкоджання користування місцями розміщення зовнішньої реклами відповідно до адрес, зазначених у дозволах позивача, суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч. 5 ст. 16, ст. 25, ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, абзацом 1 п. 3 Типових правил передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

На виконання викладених норм, виконавчим комітетом Луганської міської ради прийнято рішення від 09 лютого 2011 року № 61 "Про затвердження Концепції розвитку зовнішньої реклами у м. Луганську на 2011-2016 роки" (також далі - Концепція), яким визначено цілі, зміст, напрямки, пріоритети та завдання організації зовнішнього рекламного оформлення міста разом із визначенням принципів та засобів їх реалізації.

Зокрема, згідно з п.п. 1, 2 розділу 4 Концепції, з метою впорядкування розміщення зовнішньої реклами на території міста Луганська розробляються "Схеми розміщення рекламних засобів" (далі - схеми розміщення). Схеми розміщення розробляються робочим органом та затверджуються виконавчим комітетом Луганської міської ради.

Для розробки схем розміщення робочий орган може залучити фахівців у галузі реклами, містобудування та архітектури, представників громадськості та інших зацікавлених осіб на громадських засадах.

Розміщення рекламних засобів на території міста Луганська здійснюється за схемами розміщення рекламних засобів.

Видача дозволів на розміщення нових об'єктів відповідно до затверджених схем створить плановість і системність у питанні розміщення конструкцій. Конструкції, що вже існують на ділянці (території), на якій затверджена схема, зберігаються, якщо це можливо, або власник їх переустановлює, видозмінює, як це передбачено схемою та відповідним проектом.

У ході судового розгляду справи також з'ясовано, що 27 грудня 2011 року Луганською міською радою прийнято рішення № 18/28, яким затверджено схеми розміщення рекламних засобів на території міста Луганська.

Представник відповідача та третьої особи пояснив, що вказане рішення прийнято з метою вдосконалення процедури розміщення об'єктів зовнішньої реклами, підвищення якості рекламних конструкцій та покращення архітектурного середовища міста з урахуванням містобудівних умов, історичних та природно-географічних аспектів. Дія рішення № 18/28 розповсюджується на всіх суб'єктів підприємницької діяльності, які розміщують або мають намір розмістити зовнішню рекламу у місті Луганську.

Згідно з п. 29 Типових правил, строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.

У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами.

Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Враховуючи положення рішення № 18/28, 05 березня 2012 року комісія з припинення в результаті реорганізації відділу реклами Луганської міської ради звернулась до відповідача з листами № 01-16/196, № 01-16/197 та № 01-16/207, у яких просила розглянути заяви позивача про продовження строку дії дозволів та надати пропозиції щодо можливості такого продовження.

Розглянувши отримані заяви, відповідач прийшов до висновку про неможливість продовження строку дії дозволів у зв'язку з невідповідністю розміщення рекламних конструкцій, про що повідомив вказану комісію шляхом направлення їй листів від 12 березня 2012 року № И01-19/704/43-12, № И01-19/718/43-12 та № И01-19/719/43-12.

При цьому, за переконанням суду, позовні вимоги про зобов'язання відповідача визнати факт продовження строком на п'ять років відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами позивача та внести відповідні зміни в дозвільну документацію за своєю суттю є вимогами про зобов'язання відповідача прийняти рішення про продовження строку дії дозволів.

Вказані вимоги не можуть бути задоволені, оскільки суд не наділений повноваженнями зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати відповідні рішення.

Так, у п. 14 листа Верховного суду України від 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08 зазначено, що при розгляді справ за адміністративними позовами до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суди вправі зобов'язати відповідний орган розглянути питання, а не приймати рішення, оскільки суд не наділений такими повноваженнями.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суд при вирішенні справи повинен керуватися принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З викладеного вбачається, що постановивши рішення про зобов'язання відповідача прийняти рішення про продовження строку дії дозволів, суд вийде за межі своєї компетенції та, як наслідок, порушить норми чинного законодавства.

Поряд з цим, у судовому засіданні 16 серпня 2012 року представниками позивача надано суду письмове клопотання про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідача у справі. А саме, вказаною заявою представники позивача просили суд: 1) залучити до участі у справі як співвідповідача відділ реклами Луганської міської ради; 2) визнати протиправними дії відділу реклами Луганської міської ради та відповідача щодо порушення строків розгляду заяв від 17 листопада 2010 року № 383, від 26 листопада 2010 року № 413, від 18 січня 2011 року № 17, від 16 лютого 2011 року № 59 та від 15 листопада 2011 року № 284 про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами позивача; 3) визнати протиправними дії відділу реклами Луганської міської ради та відповідача щодо відмови у продовженні строку дії відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами позивача у місті Луганську; 4) визнати строк дії відповідних дозволів позивача на розміщення зовнішньої реклами продовженим терміном на 5 років; 5) визнати протиправним та скасувати положення наказу відповідача від 14 лютого 2012 року № 26 в частині відмови у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами позивача; 6) зобов'язати відповідача внести відповідні зміни у відповідні дозволи позивача на розміщення зовнішньої реклами про продовження строку дії дозволів на 5 років.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд прийшов до висновку, що вказана заява прийняттю судом та задоволенню не підлягає, виходячи з наступних обставин.

Так, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам ст. 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Збільшити розмір позовних вимог, за переконанням суду, можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті. Доповнення ж позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що позивач виклав нові позовні вимоги, тобто не збільшив їх розмір, а змінив предмет позову, у зв'язку з чим у судовому засіданні 16 серпня 2012 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про залишення вказаної заяви без задоволення у повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, не надали.

Представник відповідача та третьої особи у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надала достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених обставин, суд прийшов до висновку, що позов дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" до управління архітектури та містобудування Луганської міської ради, третя особа: виконавчий комітет Луганської міської ради, про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання відповідача вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" до управління архітектури та містобудування Луганської міської ради, третя особа: виконавчий комітет Луганської міської ради, про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

2. Копії постанови у повному обсязі направити сторонам.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 21 серпня 2012 року