Справа № 2-1542/11 провадження № 22-ц/0390/1256/2012 Головуючий у 1 інстанції:Кухтей Р.В.

Категорія: 20 Доповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів -Шевчук Л.Я., Киці С.І.,

при секретарі -Галицькій І.П.,

з участю

відповідача -ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення набутих без достатньої правової підстави грошових коштів, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення набутих без достатньої правової підстави грошових коштів. В позові зазначали, що в кінці 2007 року ОСОБА_1, дізнавшись, що ОСОБА_3 має намір придбати автомобіль, запропонував свою допомогу у виді оформлення кредитного договору та інших необхідних документів на своє ім'я. На виконання даної усної домовленості ОСОБА_1 уклав з ВАТ «Луцький автомобільний завод»договір купівлі-продажу автомобіля марки Santa Fе». Кошти на придбання транспортного засобу були отримані відповідачем за кредитним договором, укладеним з ВАТ «Кредитпромбанк». Придбаний автомобіль був зареєстрований ВРЕГ Луцького МРЕВ ДАІ УМВС України у Волинській області на ім'я ОСОБА_1

Позивачі стверджували, що вартість придбаного автомобіля сплачували вони, а тому просили стягнути з відповідача на їх користь 130000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 06 квітня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 101362,22 грн. набутих без достатньої правової підстави коштів. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 9148,77 грн. набутих без достатньої правової підстави коштів. Вирішено питання про судові витрати в справі.

В апеляційній скарзі представник відповідача, покликаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати дане рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.1 ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Під час розгляду справи було встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 15.11.2007 року ОСОБА_1 придбав у ВАТ «Луцький автомобільний завод»автомобіль марки Santa Fе»вартістю 210000,00 грн. (а.с. 7-8).

Згідно кредитного договору №09/037/07-Аклн від 21.11.2007 року, укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк»та ОСОБА_1, останній отримав кредит в розмірі 189000,00 грн. на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів (а.с. 9-11).

За актом приймання-передачі від 29.12.2009 року вказаний автомобіль був переданий від ВАТ «Кредитпромбанк»ОСОБА_1 (а.с.6 на звороті).

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 власником зазначеного транспортного засобу являється ОСОБА_1 (а.с. 6).

Квитанціями про погашення кредиту підтверджується, що платником коштів, спрямованих на погашення кредиту за договором №09/037/07-Аклн від 21.11.2007 року та похідних страхових платежів є ОСОБА_1 (а.с. 15-38; 65-71; 73-84).

Відповідно до довідки №6058/03.1-0790-03 від 17.11.2010 року заборгованість за кредитним договором повністю погашена (а.с. 39). Довідка видана на ім'я ОСОБА_1

Задовольняючи позов суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач отримав майна, а саме автомобіль марки Santa Fе»у власність за рахунок частково внесених коштів позивачами, а тому сума цих коштів підлягає поверненню позивачам.

При цьому в обґрунтування винесеного рішення судом були покладені такі докази, як висновок експерта №385 від 12.08.2010 року (а.с. 12-14) та протокол допиту свідка ОСОБА_1 (а.с. 5).

Проте, з висновку експерта №385 від 12.08.2010 року вбачається, що в підписи у квитанціях: №TR.22810.2 від 08.02.2008 р., №TR.22810.1 від 08.02.2008 р., №TR.22810.1 від 11.03.2008 р., №TR.22810.2 від 11.03.2008 р., №TR.22810.1 від 23.04.2008 р., №TR.22810.1 від 24.04.2008 р., №TR.22810.1 від 25.04.2008 р., №TR.22810.1 від 05.05.2008 р., №TR.22810.1 від 08.08.2008 р., №TR.22810.2 від 08.08.2008 р., які розміщені в графі «підпис платника», було внесено зміни, шляхом дописки додаткових штрихів до першопочаткового підпису. Першопочаткові підписи у квитанціях: №TR.22810.2 від 08.02.2008 р., №TR.22810.1 від 08.02.2008 р., №TR.22810.1 від 11.03.2008 р., №TR.22810.2 від 11.03.2008 р., №TR.22810.1 від 23.04.2008 р., №TR.22810.1 від 24.04.2008 р., №TR.22810.1 від 25.04.2008 р., №TR.22810.1 від 05.05.2008 р., №TR.22810.1 від 08.08.2008 р., №TR.22810.2 від 08.08.2008 р., розміщені в графі «підпис платника», ймовірно, виконані ОСОБА_3. Вирішити питання в категоричній формі не виявилось можливим по причині вказаній в досліджуваній частині висновку експерта.

При цьому в мотивувальній частині вказаного висновку зазначено, що вирішити питання в категоричній формі не виявилось можливим, це пояснюється простотою виконання досліджуваних підписів, а частина виявлених співпадаючих ознак відноситься до числа тих, які часто зустрічаються в почерках різних осіб і їхня сукупність не може бути визнана індивідуальною, хоча і близька до неї.

Дослідивши висновок експерта та протокол допиту свідка ОСОБА_1, колегія суддів приходить до висновку, що дані докази не є беззаперечними та достатніми для встановлення факту сплати позивачами особистих коштів за придбаний автомобіль і повинні оцінюватися в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Так, експертом при оформленні висновку не було дано категоричного та однозначного висновку про належність підпису в досліджуваних документах певній особі. Крім того, відповідач під час судового розгляду не надавав суду показання в якості свідка, в зв'язку з чим протокол допиту свідка не є допустимим доказом по даній справі в силу положень ст.59 ЦПК України. Не є доведеним позивачами суду і факт відповідності наданої копії протоколу допиту свідка її оригіналу.

Колегія суддів не бере до уваги доводи позивачів про сплату ними особисто грошових коштів та належність їм підписів в наданих квитанціях, так як в даних документах у графі платник стоїть прізвище відповідача.

Відповідно, врахувавши вище викладені докази, фактичні обставини справи та норми права суд апеляційної інстанції приходить до висновку про недоведеність тверджень позивачів щодо набуття відповідачем без достатньої правової підстави належних їм грошових коштів.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, а отже наявні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 60, 88, 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 06 квітня 2012 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення набутих без достатньої підстави коштів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 552,56 грн. судових витрат, по 276,28 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді :