ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2008року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Чалого С.Я., Харченка В.В., Шкляр Л.Т.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2006 року у справі за позовом прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 40434, 54 грн. ,-
в с т а н о в и л а:
У червні 2006 року прокурор м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівзвернувся до суду з позовом до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 40434, 54 грн.
Постановою господарського суду Одеської області від 15 серпня 2006 року позовні вимоги прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2006 року постанову господарського суду Одеської області від 15 серпня 2006 року скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд апеляційної інстанції приймаючи рішення виходив з того, що той факт, що деякі із працевлаштованих інвалідів у 2005 році працювали не повних 12 місяців не є підставою для задоволення позову, оскільки доводи позивача в цій частині, по-перше, суперечать п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів; по-друге, згідно із ст. Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідальність настає лише у випадку не зайняття інвалідом робочого місця і не пов’язується з тривалістю його роботи на підприємстві.
На судове рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівзадоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргуОдеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
Суду України Харченко В.В.