ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
17 липня 2012 року 17:42 № 2а-6232/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
при секретарі Пастушенко С.С.,
за участю сторін:
представника позивача -Муравського С.П.
представника позивача - Кириленко В.В.
представника позивача -Жулій Г.В.
представника відповідача - Архіпова Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Національного заповідника «Софія Київська»до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправним та скасування припису, -
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Національний заповідник «Софія Київська»(далі -Позивач, НЗ «Софія Київська») з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі -Відповідач) про визнання протиправним та скасування Припису від 22.11.2011 р., яким зобов'язано позивача в місячний термін добровільно знести трансформаторну підстанцію (далі - ТП) на вул. Володимирській, 24 у Шевченківському районі м. Києва, згідно ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність застосування відповідачем при винесенні оскаржуваного припису норм законодавства України, які набули чинності після отримання позивачем необхідних для будівництва ТП дозвільних документів.
В судовому засіданні представники позивача звертали увагу на те, що ТП була збудована ще у 2008 р. згідно розробленої та затвердженої документації в порядку та відповідно до вимог, діючого на той час законодавства, що підтверджується результатами попередніх перевірок будівництва ТП. Зважали на те, що будівництво ТП не завершено в зв'язку з недофінансуванням з державного бюджету закінчення проведення будівельних робіт, а знесення ТП призведе до завдання чималих збитків Державному бюджету України.
Відтак позивач вважає, що Припис від 22.11.2011 р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач позов не визнав, обґрунтовуючи тим, що оскаржуваний Припис був складений відповідно до вимог законодавства України, уповноваженою на те посадовою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, а сама перевірка була проведена у відповідності до чинного законодавства, на підставах та у спосіб, передбачений Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами, а тому у задоволенні позову має бути відмовлено.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено наступні обставини.
Головним державним інспектором Інспекції архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - Інспекція) 10.11.2011 р на підставі запиту Прокуратури м. Києва та направлення на проведення перевірки від 21.11.2011 р. здійснено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, за результатами якої складено Акт від 10.11.2011 р. (далі - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що за вказаною адресою знаходиться незавершене будівництво трансформаторної електропідстанції, будівництво якої здійснювалось без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та без затвердженого проекту, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»та ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
За наслідками розгляду Акту перевірки, Начальником Інспекції 10.11.2011 р. винесено оскаржуваний Припис від 22.11.2011 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, законності експлуатації), (далі -Припис від 22.11.2011 р.), яким зобов'язано позивача в місячний термін добровільно знести ТП на вул. Володимирській, 24 у Шевченківському районі м. Києва, згідно ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Підставою для прийняття припису визначено: будівництво ТП на вул. Володимирській, 24 у м. Києві здійснюється без документу, що надає право на виконання будівельних робіт та без затвердженої проектної документації.
Не погоджуючись з таким рішення відповідача, позивач звернувся до Генеральної прокуратури України з заявою щодо передумов до нанесення економічних збитків державі в особливо великих розмірах від 18.01.2012 р. № 28/01-19/03.
За наслідками перевірки, викладених в зазначеній заяві доводів, Прокуратурою м. Києва 07.03.2012 р. внесено Протест № 07/277-вих12, яким прокуратура вимагала від Інспекції скасувати Припис від 22.11.2011 р.
Листом від 23.03.2012 р. Інспекцією протест Прокуратури м. Києва було відхилено в зв'язку з відсутністю підстав та законодавчо визначеної процедури скасування, виданих Інспекцією приписів.
Позивач 04.05.2012 р. звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Надаючи оцінку даним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Указом Президента України від 11.10.94 №587/94 "Про національні заклади культури" надано статус національного закладу культури - державному історико-архітектурному заповіднику «Софійський музей»(м. Київ), який надалі іменується Національний заповідник «Софія Київська».
Згідно з Указом Президента України від 15.01.96 №58/96 установлено, що функції управління майном Національного заповідника "Софія Київська" здійснює Державний комітет України у справах містобудування і архітектури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. № 624 затверджено Комплексну програму збереження об'єктів Національного заповідника «Софія Київська»на 2003-2010 р, основним завданням якої, зокрема, є виконання робіт з реконструкції інженерних мереж. Фінансування програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
На виконання Указу Президента України від 30.12.2005 р. № 1881/2005 «Про невідкладні заходи щодо відродження Софії Київської як загальнонаціонального духовного центру», позивачем було замовлено проект реконструкції інженерних мереж на території ансамблю Софійського собору, частиною якого є проект реконструкції електричних мереж.
Також, зазначеним проектом було передбачено будівництво нової ТП, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями документів, а саме: наказом позивача від 07.12.2007 р. № 212 «Про затвердження проекту на реконструкцію та відновлення інженерних мереж та споруд», витягом з робочого проекту «Електропостачання НЗ «Софія Київська», витягом з робочого проекту «Оздоблення фасадів Трансформаторної підстанції».
Позивачеві 14.01.2008 р., в порядку встановленому чинним законодавством України на підставі документів та в порядку, визначеному діючим на той час Законом України «Про планування і забудову територій», Державною архітектурно-будівельною інспекцією видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № 01.
Як вбачається із зазначеного Дозволу, він виданий на виконання позивачем будівельних робіт із реконструкції та відновлення інженерних мереж і споруд Національного заповідника «Софія Київська»по вул. Володимирській, 24 у м. Києві.
Строк дії дозволу, з урахування подовження, до 30.05.2009 р.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з висновків, викладених у Протесті Прокуратури м. Києва за наслідками проведення перевірки заяви позивача, Актів проведення Інспекцією перевірок позивача від 07.02.2009 р., 16.09.2011 р., будівництво позивачем ТП здійснювалось у 2008 р. Починаючи з 2009 р. позивач жодних робіт із будівництва чи реконструкції ТП не проводив.
Як зазначили представник позивача, в зв'язку з відсутністю фінансування, будівельно-монтажні та ремонтні роботи по ТП з 2009 р. не проводились.
Зазначений факт також підтверджується, наявною в матеріалах справи Довідкою Міністерства культури України від 17.07.2012 р. № 59/02-26 про відсутність фінансування вказаних робіт після 2008 р.
Таким чином, суд приходить до висновку, що проведення робіт із будівництва ТП проводилось позивачем в межах строків, встановлених Дозволом № 01 від 14.01.2008 р., що спростовує доводи відповідача про порушення позивачем вимог Законів України «Про архітектурну діяльність»та «Про регулювання містобудівної діяльності»щодо здійснення будівництва без документа, що надає право на його виконання та без затвердженого проекту.
Суд при вирішенні спору також бере до уваги те, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»як і ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»набрали чинності у 2011 році, відтак, зазначені акти регулюють правовідносини, що виникли після набрання ними чинності, в той час як позивач отримав дозвіл на будівництво та, як встановлено судом, проводив будівельні роботи виключно у 2008 р.
Таким чином, з урахуванням положень ст. 58 Конституції України та зважаючи на той факт, що отримання дозволу та проведення будівельних робіт проводились позивачем у 2008 р. під час дії положень Закону України «Про планування і забудову територій», при проведенні перевірки відповідач мав право перевіряти відповідність дій та підстав у позивача для здійснення будівництва ТП тим нормам законодавства, які діяли на момент отримання ним дозволу та безпосереднього проведення будівельних робіт.
Жодних належних та допустимих доказів фактичного здійснення позивачем будівельних робіт у 2011 р. на час проведення перевірки, які б давали підстави вимагати від позивача виконання ним вимог п. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»та ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», відповідачем надано не було.
Крім того, суд при вирішенні спору бере до уваги, що відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»(у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ст. 38 зазначеного Закону, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Системно-логічний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що законодавцем чітко розмежовано види приписів та підстави для їх видання Інспекцією.
Так, визначено, що відсутність у виконавця будівельних робіт, зокрема, дозволу на їх виконання має наслідком видання Інспекцією Припису саме про зупинення таких робіт (пп. а п. 3 ч. 4 ст. 41 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Вимоги ж у приписі про знесення об'єкту будівництва можливі лише за наявності умов, визначених Законом та за умови відання Інспекцією припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (пп. б п. 3 ч. 4 ст. 41 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
В даному ж випадку, Інспекцією при винесенні оскаржуваного Припису від 22.11.2011 р. вимоги зазначених норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»дотримані не були, що призвело до невідповідності, вимог припису встановленим Інспекцією порушень в діях позивача.
Тобто, суд вважає, що за умови наявності підстав, відповідач в даному випадку, мав право вимагати від позивача зупинення будівельних робіт до усунення ним, встановлених Інспекцією порушень.
Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних, достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності винесення ним оскаржуваного Припису від 22.11.2011 р.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем були наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог, а, відтак, вони підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Національного заповідника «Софія Київська»задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, законності експлуатації) від 22.11.2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний 20.07.2012р.
Суддя В.П. Шулежко