ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
17.10.06р. | Справа № А36/338 |
За позовом Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську, м.Дніпропетровськ
до - Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Ресурс", м.Дніпропетровськ
- Приватне підприємство "Тумус", м.Яготин Київської області
про визнання господарського зобов"язання недійсним.
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Гриценко О.І.
Представники сторін:
від позивача Заказнов О.В. довіреність № 4474/10/08-09-15 від 22.02.2006р.
від позивача Уланова П.В. довіреність № 2063/10/08-09-13 від 30.01.2006р.
від відповідача-1 Бороденко А.В. довіреність № 84/10 від 16.10.2006р.
від відповідача-2 Житніков А.І. довіреність б/н від 01.10.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до суду із позовом у якому просить визнати господарське зобов”язання від 28.06.2005р. №200501, яке виникло між відповідачем 1 та відповідачем-2, недійсним в повному обсязі, як таке, що суперечить інтересам держави, на підставі ст..207 Господарського кодексу України; стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 грошові кошти у розмірі 72 874 529грн. 84коп., отриманих за вищезазначеним господарським зобов”язанням, на підставі ст.. 208 Господарського кодексу України; стягнути з відповідача-1 у доход держави 72 874 529грн. 84коп., вартості товарно-матеріальних цінностей отриманих за вищезазначеним господарським зобов”язанням, на підставі ст.. 208 Господарського кодексу України.
В обгрунтування своїх позовних вимог СДПІ стверджує, що ПП „Тумус" мало намір приховати отримані за угодою (господарським зобов'язанням) грошові кошти від оподаткування, про це свідчать наступні обставини:
ПП «Тумус»надало податкову звітність в період липень-грудень 2005 року,
в якій занижені обсяги отриманих доходів, з наступним наданням уточнених податкових декларацій.
Ненаходження ПП «Тумус» за юридичною адресою юридичному адресу (Київська область, м.Яготин, вул. Шевченка, 235), в зв'язку з чим неможливо провести перевірку і
підтвердити показники фінансово-господарської діяльності первинними документами.
Товар згідно оспорюваного договору повинен був бути поставлений на ст.Рокована чи Вечірній Кут, при цьому, ПП «Тумус»товар до цієї станції не транспортувало і «Ресурсу»не передавало.
Договір поставки зі сторони «Ресурсу»підписав не Вінник А. В., а інша особа (довідка експерта-криміналіста УМВС України на Придніпровській залізниці).
На двох накладних, виданих «Тумусом»спочатку були поставлені підпис і
печать, а потім через принтер чи ксерокс був нанесений текст (довідка експерта-криміналіста УМВС України на Придніпровської залізниці).
Відповідач-1 та відповідач-2 у запереченнях на позовну заяву пояснили, що позов не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки викладені позивачем обставини не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд, -
ВСТАНОВИВ:
В ході проведення планової виїзної перевірки Товариства з/ обмежено відповідальністю "Компанія "Ресурс" (акт перевірки від 21.08.06 №298-08-02/3-31076200/ДСК "Про результати виїзної плановою перевірки ТОВ "Компанія "Ресурс" з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства за період з 01.01.05 по 31.03.06") встановлено, що 28.06.05 між ТОВ "Компанія "Ресурс" (Покупець), в особі директора ВінникаА.В., і ПП "Тумус" (Постачальник), в особі директора Нехаєвої Н.Ю., укладено договір поставки товару №200501 про поставку товару згідно Специфікації (аглоруда).
Відповідно до Специфікацій №№1 -8 до договору від 28.06.05 №200501 поставці підлягає аглоруда Fе-56 %, Н20 - 4,1%, виробник - ВАТ "Суха балка", умови поставки FСА ст.Рокована чи Вечірній кут, отримувач товару ВАТ "ПГЗК".
На виконання договору ПП "Тумус" виписано податкові накладні на загальну суму 72 874 592,84 грн., в тому числі ПДВ - 12 236 250,50 грн.
На виконання спірного договору ТОВ "Компанія "Ресурс" за перевіряємий період перераховано кошти ПП "Тумус" в сумі 63 974 807,9 грн. через ЗАТ КБ "Приватбанк" м.Дніпропетровськ, відповідно до платіжних доручень: №34 від 19.01.2006 р. на суму 13 395 388,13 грн.; №1498 від 27.12.2005 р. на суму 11 800 000,0 грн.; №1326 від 24.11.2005р. на суму 13 120 565,16 грн.; №1097 від 29.09.2005р. на суму 9 800 00,0 грн.; №968 від 30.08.2005 р. на суму 7 282 200,0 грн.; №921 від 17.08.2005 р. на суму 8 576 654,61 грн.
Щодо обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог слід зазначити наступне.
1.Твердження позивача про незнаходження ПП «Тумус» за юридичною адресою (Київська область, м.Яготин, вул. Шевченка, 235), в зв'язку з чим неможливо провести перевірку і підтвердити показники фінансово-господарської діяльності первинними документами, про що складено акт від 10.04.2006р. не відповідає фактичним обставинам.
Факт проведення перевірки ПП «Тумус»податковою інспекцією підтверджено в Постанові Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2006 р. по справі № 393/393.
Крім того, відповідачем-2 до заперечення на позовну заяву додано копії наказу про проведення перевірки від 25.04.06 р. № 36, направлення на проведення виїзної позапланової перевірки від 28.04.06 р. № 018, лист про надання документів до перевірки від 28.04.06 р. № 441/10/231-34/105, наказ про продовження терміну перевірки від 17.05.06 р. № 60, направлення від 18.05.06 р. № 034, направлення від 18.05.06 р. № 034/8/2301/32395539, лист ПП „Тумус" від 24.06.05 р. № 24/06 про надання підприємству акту перевірки.
Як вбачається із змісту наказу про проведення перевірки від 17.05.06 р. №60 начальника ДПІ в Яготинському районі, ПП «Тумус»були надані ДПІ для перевірки бухгалтерські та податкові документи.
2.Твердження позивача щодо того, що ПП «Тумус»не сплачено до бюджету відповідних податків і зборів та надає до ДПІ у Яготинському районі Київської області податкову звітність, яка не відповідає дійсності спростовується Постановою Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2006 р. по справі № 393/393.
Так, відповідно до вказаної постанови судом встановлено, що надання до ДПІ уточнюючих розрахунків жодним чином не вплинуло на розмір податкового зобов’язання минулих податкових періодів та не призвело до зміни розміру платежів до сплати у державний бюджет. Суд зазначає, що постановою начальника відділу нагляду за додержанням законів органів податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності дізнання та досудового слідства прокуратури Київської області старшим радником юстиції Раєвським Ф.Т. від 27.06.2006р. скасовано постанову про порушення кримінальної справи №75-580 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 94 КПК України, в матеріалах справи відсутні достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину у сфері оподаткування.
Крім того, позивачем не вказано які податки і збори і у яких розмірах не сплачено до бюджету і чим це підтверджується.
3.Твердження позивача щодо того, що відомості, наведені в податкових деклараціях ПП «Тумус», не підтверджені первинними документами обліку, оскільки неможливо провести перевірку ПП «Тумус»у зв’язку з незнаходженням за юридичною адресою спростовується вищевказаними документами, якими встановлено, що перевірка було здійснена та наявність ознак злочину у сфері оподаткування не встановлено.
4.Висновки СДПІ про те, що ТОВ Компанія „Ресурс" фактично не отримувало визначений у податкових накладних товар, не мало можливості його оприбуткували на складі підприємства з причин його відсутності на ст. Рокована, ст. Допоміжна або Вечірній Кут Придніпровської залізниці, тобто товар від продавця не переходив у власність до покупця, є такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Так, відповідно до вимог ст. 334 ЦК України право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Передачею майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку, тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. Договором № 200501 від 28.06.2005 р. (п.3.1.) встановлено, що „Відгрузка товару здійснюється з урахуванням реквізитів вантажоотримувачів, вказаних Покупцем". Тобто, договором прямо передбачено, що вантажоотримувачем буде не ТОВ Компанія „Ресурс", а інші підприємства, а значить, моментом набуття права власності за договором є вручення його перевізнику, а не Покупцю. Таке вручення відбулось, про що свідчать транспортні документи. Те, що підприємство не оприбуткувало товар на складі підприємства ніяк не свідчить і не може свідчити про відсутність переходу права власності на вказаній товар.
5. Щодо підпису Договору поставки № 200501 від 28.06.2005 р. зі сторони ТОВ «Ресурсу»не директором Вінником А.В., слід зазначити наступне.
Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Як вбачається із змісту позовних вимог та матеріалів справи Договір № 200501 був обома сторонами прийнятий до виконання, були перераховані гроші і був отриманий товар.
Таким чином, вказані обставини не можуть бути підставою для визнання спірного договору недійсним.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною Вищим господарським судом України в п.9.2. роз'яснення «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від N 02-5/111 від 12.03.99 (із змінами і доповненнями): «Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає».
Крім того, суд не приймає у якості належного доказу по справі Довідку експерта відділення судової експертизи відділу експертно-криміналістичного забезпечення при лінійному управлінні на Придніпровській залізниці від 31.08.06 №6-426.6 (Дн) щодо накладної №МДЗ-69а від 01.10.05, оскільки предметом дослідження у справі, що розглядається є Договір від 28.06.2005р. №200501. Проте, у вказаній позивачем накладній №МДЗ - 69а від 01.10.05 зазначено, що вона складена при виконанні іншого договору, а саме №200505 від 28.06.2005р.
Таким чином, позивачем не доведено, що ПП „Тумус" мало намір приховати отримані за угодою (господарським зобов'язанням) грошові кошти від оподаткування.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.П.Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі- 06.11.2006р.