Справа № 22ц-0590/9663/12 Головуючий у 1 інстанції Рассуждай В.Я.

Категорія 26 Доповідач Санікова О.С.

__________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Санікової О.С.

суддів: Дундар І.О., Ларіної Н.О.

при секретарі Пасічній О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Макіїввугілля» про відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 9 липня 2012 року,-

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Макіїввугілля» про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з 4 квітня 2011 року він працював на шахті Бутовська на посаді прохідника підземного.

2 травня 2011 року при виконанні трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав перелом руки.

4 травня 2011 року був складений акт про нещасний випадок за формою Н-1.

З 2 травня 2011 року він неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічних відділеннях лікарень міст Макіївки, Донецька.

Висновком МСЕК від 20 грудня 2011 року йому встановлено 35% втрати професійної працездатності, він визнаний інвалідом третьої групи.

Отримавши на виробництві травму, вважає, що йому спричинена моральна шкода, яка полягає не тільки у тривалому фізичному болю, але і у емоційних переживаннях: після нещасного випадку протягом року він вже декілька разів проходив лікування у медичних закладах, що свідчить про різку зміну його звичного ритму життя; з моменту травмування він постійно відчуває біль у руці, яка значно посилюється в нічний час; пальці правої руки німіють і практично не згибаються, кість не працює; через не висипання вночі він став роздратованим, що негативно сказується на відношеннях в сім'ї; після лікування стан його здоров'я не поліпшується; в наступний час він позбавлений можливості продовжити вести активний і звичний для нього спосіб життя та надавати допомогу сім'ї та матері похилого віку, у зв'язку з чим вимушений звертатись за сторонньою допомогою, що тягне за собою додаткові матеріальні витрати; за станом здоров'я він вимушений перейти на більш легку працю, а значить на менш оплачувану роботу.

Враховуючи, що спричинена йому моральна шкода носить тривалий характер вважає, що має всі законні підстави вимагати від відповідача відшкодування моральної шкоди в сумі 12000 грн.

Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 9 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: стягнуто з ДП «Макіїввугілля» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок трудового каліцтва 5000 грн. і на користь держави судовий збір 107.30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на неповне з'ясування судом обставин по справі, вважає, що судом не в достатній мірі враховані обставини, на які він посилався в позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог.

У судовому засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача - ДП «Макіїввугілля» заперечувала проти доводів апеляційної скарги позивача, вважаючи рішення законним і обгрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що під час роботи на шахті «Бутовська» - структурному підрозділі ДП «Макіїввугілля» позивач отримав трудове каліцтво, що покладає на відповідача обов'язок згідно із законодавством, а саме ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати йому моральну шкоду.

Такі висновки суду є правильними.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У п. п.2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: - коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; - у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 ЦК та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; - при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону „Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом позивач з 4 квітня 2011 року працював на відокремленому підрозділі «Шахта «Бутовська» ДП «Макіїввугілля».

2 травня 2011 року під час виконання трудових обов'язків з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, про що 4 травня 2011 року складений акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1.

Висновком МСЕК від 20 грудня 2011 року ОСОБА_1 встановлено 35% втрати професійної працездатності у зв'язку з нещасним випадком, він визнаний інвалідом третьої групи.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про те, що саме в період роботи у відповідача були порушені права позивача на безпечні і здорові умови праці, тому відповідач відповідно до діючого законодавства повинен відшкодувати позивачу моральну шкоду. Висновки суду грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

Разом з тим, визнаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував не всі конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача. Так, висновком медичного закладу йому встановлений діагноз: відкритий зростаючий перелом правої променевої кістки та відростку ліктьової кістки, ускладненого остемієлітом, у зв'язку з чим він вимушений періодично проходити курси лікування. Згідно висновку МСЕК його можливості для виконання фізичної праці значно обмежені і таким чином він позбавлений можливості вести нормальний спосіб життя. За таких обставин апеляційний суд вважає, що на відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 10000 грн.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1, 309 ч.1, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 9 липня 2012 року змінити.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 10000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Судді: