ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
12 вересня 2012 року № 8/491
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., розглянувши на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 297 523,55 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 297 523, 55 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року відкрито провадження та призначено до розгляду у попереднє судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2008 року закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2009 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-2113/09/2670.
На підставі протоколу розподілу справи між суддями від 29 червня 2011 року автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 8/491передано на розгляд судді Шарпаковій В.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2011 року адміністративну справу № 8/491 прийнято до провадження та зобов'язано сторін невідкладно повідомити суд про усунення недоліків, які зумовили зупинення провадження.
07 липня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі у зв'язку з набранням законної сили рішення у справі № 2а-2113/09/2670, на підтвердження надано копію постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі № 2а-2113/09/2670 за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення рішення, якою скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2011 року, прийнято нову постанову, якою к задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2012 року поновлено провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19 липня 2012 року, яке відкладалось на 23 серпня 2012 року та на 06 вересня 2012 року, у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2012 року замінено неналежного позивача Державну податкову інспекцію у Святошинському районі міста Києва на належного Державну податкову інспекцію у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби.
У судовому засіданні 06 вересня 2012 року представник позивача підтримав адміністративний позов та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Мотивуючи адміністративний позов, представник позивача зазначив, що податковим органом було вжито всіх передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, тому позивач, просить стягнути з відповідача податковий борг.
05 вересня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю уповноваженого представника у іншому судовому засіданні, яке розглянуто у судовому засіданні 06 вересня 2012 року та залишено без задоволення через відсутність поважних причин неприбуття у судове засідання представника відповідача.
За таких обставин, суд зазначає, що позивач у судові засідання не з'явився, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судових засідань відповідача було повідомлено належним чином у відповідності до вимог статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України. В матеріалах справи містяться заперечення відповідача від 25 лютого 2009 року в яких відповідач із посиланням на безпідставність винесених податкових повідомлень - рішень просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Враховуючи неявку представника відповідача та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд розглянув адміністративну справу № 8/491 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 02 березня 2006 року за № 2 072 000 0000 007151 (копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 міститься в матеріалах справи).
Згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 19 грудня 2007 року № 2928/29-112 відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Святошинському районі міста Києва з 03 березня 2006 року за 8885.
Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва з 13 червня 2007 року по 04 липня 2007 року проведено перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 02 березня 2006 року по 31 березня 2007 року за результатами якої складено акт № 230/17-40/НОМЕР_1 від 09 липня 2007 року.
В ході перевірки встановлено наступне:
- порушення пункту 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» декларація за І квартал 2006 року про отримані доходи до ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва не надавалась (термін подання - 10 травня 2006 року);
- порушення підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2007 року подана до ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва з запізненням (термін подання до 20 квітня 2007 року, фактично подана 04 травня 2007 року);
- порушення статті 13 розділу 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (із змінами та доповненнями), підпункту «а», пункту 19.1 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (із змінами та доповненнями) встановлено неналежне ведення обліку доходів та витрат, а саме: книга обліку доходів та витрат ведеться за не встановленою формою; завищення валового доходу в 2006 року на 650 115,50 грн.; заниження валового доходу за І квартал 2007 року на суму 449 308,50 грн.; завищення валових витрат за період І квартал 2007 року на суму 67 188,49 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 77 474,55 грн.;
- порушення пункту 17.2 статі 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в період перевірки (13 червня 2007 року - 04 липня 2007 року) до ДПІ у Святошинському районі м. Києва були подані 25 червня 2007 року. уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість;
- порушення підпункту 7.3.1. пункту 7.3 статті 7 вищевказаного Закону занижено податкові зобов'язання в сумі 10215,00 грн. а саме: за січень 2007р. на 2804,00 грн., за лютий 2007 року на 6824,00 грн., за березень 2007 року на суму 587,00 грн.;
- порушення підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме: завищення податкового кредиту у відповідних періодах в розмірі 136 371,00 грн., а саме: грудень 2006 р. на 19 500,00 грн., січень 2007 р. на 33 897,00 грн., лютий 2007 р. на 19 656,00 грн., березень 2007 р. на 63318,00 грн.;
- порушення підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету в сумі 146 586,00 грн., в тому числі за грудень 2006 року на 19 500,00 грн., за січень 2007 р. на суму 367 701,00 грн., за лютий 260480,00 грн., за березень 2007 р. на 63 905,00 грн.
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001811740/0 від 20 липня 2007 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 220049, 00 грн. з яких, за основним платежем збільшено податкове зобов'язання на146586,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 73463, 00 грн. та № 0001821740/0 від 20 липня 2007 року, яким збільшено сума податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на 77 474,55 грн. (копії податкових повідомлень - рішень містяться в матеріалах справи).
З матеріалів справи вбачається, що 23 липня 2008 року прийнято рішення № 486 про звернення стягнення та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
В матеріалах справи міститься копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2011 року у справі № 2а-2113/09/2670 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень - рішень вiд 20 липня 2007 року № 0001821740/0 про податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в суму 77 474,55 грн. та від 20 липня 2007 року № 0001811740/0 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 220 049, 00 грн., якою адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення-рішення № 0001821740/0 від 20 липня 2007 року та № 0001821740/0 від 20 липня 2007 року.
При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2011 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Скасовуючи постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2011 року судом апеляційної інстанції зазначено, що спірні податкові повідомлення - рішення від 20 липня 2007 року № 0001821740/0 та № 0001811740/0 винесені правомірно та не підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Одночасно, частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин, враховуючи набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року, суд вважає вимогу позивача обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Розглядаючи справу по суті суд виходить з того, що у зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01 січня 2011 року), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31 грудня 2010 року.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
У відповідності до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону , узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Так, у відповідності до абз. «а» підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-ІІІ процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Тому, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом з підстав, зазначених у п. "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2. статті 4 даного Закону (платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.
Відповідач у письмових запереченнях посилається на неправомірність винесених податкових повідомлень - рішень та на порушення позивачем строку застосування штрафних санкцій, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Суд не погоджується зі таким твердженням відповідача, з огляду на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року податкові повідомлення - рішення від 20 липня 2007 року № 0001821740/0 та № 0001821740/0 визнані правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.
У відповідності до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до абзацу «а» підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до абзацу «б» підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
В матеріалах справи містяться копії корінця першої податкової вимоги від 23 липня 2007 року № 1/1481 та другої податкової вимоги від 13 вересня 2007 року № 2/1835, які отримані відповідачем відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Представником позивача у судовому засіданні надано письмове підтвердження того, що станом на 06 вересня 2012 року податковий борг Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 297 523,55 грн. не сплачений.
Крім цього, на підтвердження непогашення податової заборгованості представником позивача надано суду зворотній бік облікової картки відповідача з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб станом на 06 вересня 2012 року.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання в розмірі 297 523, 55 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу відповідача, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України № 2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, рішення суду апеляційної інстанції, яким визнано податкові повідомлення - рішення правомірними, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 297 523, 55 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (розрахунковий рахунок 31211233600009, код платежу 16060100, одержувач - Святошинський РВДК 26077945, банк УДК у м. Києві, МФО 820019) податкову заборгованість у розмірі 297 523, 55 грн. (двісті дев'яносто сім тисяч п'ятсот двадцять три гривні п'ятдесят п'ять копійок).
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Шарпакова