ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
02.11.06р. |
|
Справа № А17/308-06 |
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про звернення стягнення на активи у сумі 3374 грн. 47 коп.
Суддя -Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання -Хохлова Т.А.
Представники:
від позивача: Федорова О.М., довіреність № 1265/04-27 від 27.07.06р., головний спеціаліст-юрисконсульт;
від відповідача: представник не з'явився
Суть спору:
Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська (у подальшому -позивач) звернулось до господарського суду з проханням стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (у подальшому -відповідач) суму недоїмки у розмірі 3374,47 грн. зі страхових внесків по загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а також звернути стягнення на майно відповідача, еквівалентно загальній сумі боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач протягом березня 2004р. -червня 2006р. нараховував заробітну плату найманим працівникам, але не нараховував внески у розмірі 32% з фонду оплати праці найманих працівників, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем зі сплати страхових внесків у розмірі 3374,47 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, у поданому відзиві зазначає, що оскільки відповідач є платником єдиного податку і перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, то він не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У судовому засіданні 02.11.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши докази, подані позивачем, господарський суд, -
В с т а н о в и в :
Відповідач був зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська 15.02.2001р. за ідентифікаційним номером НОМЕР_1.
Відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зареєстрований позивачем за реєстраційним номером НОМЕР_2.
Протягом березня 2004р. -червня 2006р. у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 3374,47 грн., що складається з наступного:
- страхові внески, які були нараховані у березні 2004р., у розмірі 43,73 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень місяць 2004 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у квітні 2004р., у розмірі 43,71 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень місяць 2004 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у травні 2004р., у розмірі 43,71 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень місяць 2004 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у червні 2004р., у розмірі 43,71 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень місяць 2004 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у липні 2004р., у розмірі 43,71 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень місяць 2004 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у серпні 2004р., у розмірі 70,40 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень місяць 2004 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у вересні 2004р., у розмірі 70,40 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень місяць 2004 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у жовтні 2004р., у розмірі 70,40 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень місяць 2004 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у листопаді 2004р., у розмірі 70,40 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад місяць 2004 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у грудні 2004р., у розмірі 70,40 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень місяць 2004 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у січні 2005р., у розмірі 167,68 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у лютому 2005р., у розмірі 167,68 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у березні 2005р., у розмірі 167,73 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у квітні 2005р., у розмірі 169,25 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у травні 2005р., у розмірі 169,25 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у червні 2005р., у розмірі 169,25 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у липні 2005р., у розмірі 200,26 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у серпні 2005р., у розмірі 200,26 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у вересні 2005р., у розмірі 200,26 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у жовтні 2005р., у розмірі 200,26 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у листопаді 2005р., у розмірі 200,26 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у грудні 2005р., у розмірі 200,26 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень місяць 2005 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у квітні 2006р., у розмірі 197,16 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень місяць 2006 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у травні 2006р., у розмірі 197,16 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень місяць 2006 року;
- страхові внески, які мали бути нараховані у червні 2006р., у розмірі 197,16 грн. згідно даних про заробітну плату, викладених у Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень місяць 2006 року.
Таким чином, відповідачем нараховувалась заробітна плата, але не нараховувались і, відповідно, не сплачувались страхові внески протягом березня 2004р. - червня 2006р.
Відповідач надав у матеріали справи свідоцтва про сплату єдиного податку, а також копії довідок податкового органу про відсутність заборгованості перед бюджетом по сплаті єдиного податку і квитанцій про сплату єдиного податку.
Відповідач не надав у матеріали справи належних і допустимих доказів того, що ним у відповідності до чинного законодавства нараховувались і сплачувались внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 5 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058 (у подальшому -Закон „Про пенсійне страхування”) виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до ст. 14 Закону „Про пенсійне страхування” страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент)).
З наведеного вбачається, що незважаючи на твердження відповідача, останній є страхувальником у розумінні Закону “Про пенсійне страхування”.
Також слід зазначити, що посилання відповідача на Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, Декрет КМУ “Про прибутковий податок з громадян” №13-92 від 26.12.1992р. і на Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” №727/98 від 03.07.1998р. не приймаються судом з огляду на те, що спірні питання мають регулюватись виключно Законом “Про пенсійне страхування” (ст. 5 вказаного Закону).
Статтею 18 Закону “Про пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Згідно з ч. ч. 6, 12 ст. 20 Закону „Про пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду; страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно зі ст. 58 Закону „Про пенсійне страхування” Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Статтею 64 Закону „Про пенсійне страхування” передбачено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Відповідно до ст. 106 Закону „Про пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не сплачені та/або не нараховані страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
У відповідності з п. 4.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. №21-1, для платників страхових внесків, до яких, зокрема, відноситься відповідач, розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становлять 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Таким чином, розміри страхових внесків, належних до нарахування і до сплати відповідачем, обчислені позивачем правомірно.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що відповідачем не доведено нарахування і сплату страхових внесків у загальному розмірі 3374,47 грн., а також не надано доказів звільнення його від нарахування і сплати таких внесків, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 3374,47 грн.
Стосовно позовних вимог про звернення стягнення на майно відповідача еквівалентно загальній сумі боргу, то у цій частині позов не підлягає задоволенню, так як ст. 106 Закону “Про пенсійне страхування” передбачає лише право позивача звернутися до суду з позовною вимогою про стягнення суми боргу, а не про звернення стягнення на майно відповідача.
Тобто така позовна вимога не відповідає передбаченим законодавством засобам захисту порушених прав позивача, тому у цій частині позову має бути відмовлено.
Водночас, суд не задовольняє клопотання відповідача про відкладення слухання справи, оскільки відповідно до ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Враховуючи, що причини неявки у судове засідання були визнані судом неповажними, суд відмовляє відповідачеві у задоволенні його клопотання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
П о с т а н о в и в :
Задовольнити позов Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська частково.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (51900, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, розрахункові розрахунки в установах банків відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська (51900, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, про. Комсомольський, 10/12, код ЗКПО 24615344, р/р 2560931131003 в Дніпродзержинському відділенні №3293 ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 306633) суму 3374,47 грн.
У частині позовних вимог про звернення стягнення на майно Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 еквівалентно загальній сумі боргу -відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
08.11.2006р.