Справа № 0304/1122/12

Провадження №1/0304/76/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2012 рокум. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

при секретарі - Раковець Р.М.,

прокурора - Смітюха В.Г.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючої медсестрою Великообзирської амбулаторії, раніше не судимої,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки та жительки АДРЕСА_2, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, вдови, маючої на утримані трьох неповнолітніх дітей, працюючої начальником відділення поштового зв'язку с. Великий Обзир, раніше не судимої,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с.Гута-Боровенська Камінь-Каширського району Волинської області, жительки АДРЕСА_3, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, вдови, не працюючої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимої,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки с. Бузаки Камінь-Каширського району Волинської області, жительки АДРЕСА_4, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, заміжньої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючої, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.384 КК України,

встановив:

06 жовтня 2011 року в період між 11 годиною та 12 годиною 50 хвилин ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у залі судових засідань Любешівського районного суду Волинської області в смт. Любешів при розгляді кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, як свідки у вказаній справі, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст.384 КК України, умисно, з метою сприяти уникненню ОСОБА_7 відповідальності за скоєні злочини, дали завідомо неправдиві показання, а саме:

ОСОБА_4 та ОСОБА_6 дали завідомо неправдиві показання про те, що на сесіях Великообзирської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області тричі розглядалися питання та приймалися рішення щодо виділення та передачі у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 земельних ділянок у с. Стобихва Камінь-Каширського району, хоча в дійсності на сесіях вказаної сільської ради розглядалося лише один раз питання щодо надання дозволу на збір документів для вибору місця розташування земельних ділянок даним особам, а щодо виділення та передачі у власність земельних ділянок питання не розглядались, що встановлено вироком Любешівського районного суду у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_7 від 27 грудня 2011 року, який залишено без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 27 березня 2012 року.

ОСОБА_3 дала завідомо неправдиві показання про те, що на сесіях Великообзирської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області двічі розглядалися питання та приймалися рішення щодо виділення, затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 земельних ділянок у с. Стобихва Камінь-Каширського району, хоча в дійсності на сесіях вказаної сільської ради розглядалося лише один раз питання щодо надання дозволу на збір документів для вибору місця розташування земельних ділянок даним особам, а щодо виділення, затвердження проекту землеустрою та передачі у власність питання не розглядались, що встановлено вироком Любешівського районного суду у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_7 від 27 грудня 2011 року, який залишено без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 27 березня 2012 року;

ОСОБА_5 дала завідомо неправдиві показання про те, що на сесіях Великообзирської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області тричі розглядалися питання та приймалися рішення щодо виділення, дачі дозволу на розроблення проекту землеустрою, його затвердження та передачі у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 земельних ділянок у с. Стобихва Камінь-Каширського району, хоча в дійсності на сесіях вказаної сільської ради розглядалося лише один раз питання щодо надання дозволу на збір документів для вибору місця розташування земельних ділянок даним особам, а щодо виділення, дачі дозволу на розроблення проекту землеустрою, його затвердження та передачі у власність питання не розглядались, що встановлено вироком Любешівського районного суду у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_7 від 27 грудня 2011 року, який залишено без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 27 березня 2012 року,

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_6 вину визнала і показала, що питання про виділення земельних ділянок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на сесіях сільської ради не розглядалися, однак, оскільки вона бачила протоколи сесій про розгляд вказаних питань і прийняті по них рішення, то вважала, що вони розглядалися і були прийняті відповідні рішення.

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого їм злочину визнали, однак, на підставі ст.63 Конституції України, відмовилися від дачі показань.

Підсудна ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала, однак, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні, на підставі ст.63 Конституції України, від дачі показань відмовилася.

Із оголошених в судовому засіданні показань ОСОБА_3, які вона давала під час досудового слідства в якості обвинуваченої та підтримала їх в судовому засіданні вбачається, що при розгляді в Любешівському районному суді кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_7 у скоєні злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, вона дала завідомо неправдиві показання про те, що 08.12.2009 року на сесії Великообзирської сільської ради розглядалися питання та були прийняті рішення затвердити матеріали вибору і дати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для надання у власність земельних ділянок орієнтовними площами по 2 га в с. Стобихва Камінь-Каширського району для ведення особистого селянського господарства відповідно ОСОБА_8 та ОСОБА_9, 09.03.2010 року на сесії цієї сільської ради розглядалися питання та були прийняті рішення затвердити проекти землеустрою для відведення земельних ділянок площами по 2 га для ведення особистого селянського господарства в с.Стобихва Камінь-Каширського району та надати їх у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а під час досудового слідства вона давала показання, що вказані питання на сесіях Великообзирської сільської ради не розглядалися і відповідні рішення не приймалися, оскільки це є правдою. Неправдиві показання у суді вона дала тому, що напередодні судового розгляду ОСОБА_7 зібрав в тому числі її, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у себе вдома у с. Великому Обзирі приблизно біля 18 години, де розповідав перед ними, що він у скоєні злочину не винен, переконував, що в дійсності питання що стосуються розроблення технічної документації та передачі у власність земель по 2 га ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на сесіях розглядалися і відповідні рішення приймалися, представляв їм якісь карти розташування земельних ділянок, показував рішення і протоколи сесії за його та секретаря підписами. Дати у суді неправдиві показання її ніхто не просив і винагороду за це не давав та не пропонував, вона зробила це з власної ініціативи.

З оголошених в судовому засіданні показань ОСОБА_4, даних нею під час досудового слідства в якості обвинуваченої, які вона підтримала у судовому засіданні, вбачається, що у Любешівському районному суді під час дачі показань по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_7 у підроблені рішень сесії сільської ради про передачу у власність земельних ділянок вона дала правдиві показання про те, що на сесіях Великообзирської сільської ради розглядалися питання та приймалися відповідні рішення про передачу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 земельних ділянок по 2 га в с. Стобихва Камінь-Каширського району, перед дачею показань її було попереджено в суді про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а під час досудового слідства вона давала показання, що не пригадує, чи такі рішення приймалися. В дійсності був випадок, що напередодні судового засідання у Любешівському районному суді вона була у будинку ОСОБА_7, де перебувала і ОСОБА_10, між ними завелася розмова про майбутній судовий процес, однак про що саме вони розмовляли вона не пригадує.

Окрім визнання підсудними ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 своєї вини, їх винуватість у вчиненні інкримінованого кожному з них злочину, підтверджується показаннями свідків.

Так, з показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 вбачається, що вона працює секретарем Великообзирської сільської ради. Згідно покладених на неї обов'язків вона за результатами проведення сесій сільської ради виготовляла відповідні протоколи та прийняті на сесії рішення. Питання про виділення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 земельних ділянок у с.Стобихва для ведення особистого селянського господарства розглядалося на сесії Великообзирської сільської ради один раз і за результатами його вирішення було надано дозвіл ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на збір матеріалів щодо виділення їм земельних ділянок. Питання щодо затвердження технічної документації на вказану земельну ділянку та виділення її у власність даним громадянам на сесіях Великообзирської сільської ради жодного разу не розглядалися і рішення про це не приймалися, однак на прохання голови сільської ради ОСОБА_7 нею були внесені неправдиві відомості до протоколів сесії сільської ради від 08.12.2009 року та від 09.03.2010 року про розгляд таких питань та про прийняті по них рішення. Під час розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_12 в Любешівському районному суді підсудні, будучи допитані в якості свідків, дали суду показання про те, що питання про виділення земельних ділянок та передачі їх у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розглядалися, однак це не відповідає дійсності, про що їм було відомо.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що у жовтні 2011 року він був допитаний в якості свідка в Любешівському районному суді по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_12 щодо підробки рішень сесії про передачу у власність земельних ділянок і дав суду показання про те, що на сесіях Великообзирської сільської ради питання про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельних ділянок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не розглядалися, після чого залишився у залі судового засіданні. Після нього були допитані підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які, ствердили, що такі питання на сесіях сільської ради розглядалися. Під час допиту суддя попереджав кожного свідка про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

Свідок ОСОБА_14 показав суду, що підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, як і він, були допитані в якості свідків по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_12, яка розглядалася у Любешівському районному суді. Вони давали суду показання після нього, у своїх показаннях підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вказували про те, що на сесіях Великообзирської сільської ради розглядалися питання та приймалися рішення про виділення земельних ділянок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Перед дачею свідками показань суддя попереджав кожного з них про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

З показань в судовому засіданні підсудного ОСОБА_15 вбачається, що він, ОСОБА_5, ОСОБА_4, в с.Великий Обзир ввечері зібралися вдома у ОСОБА_7, щодо якого розглядалася кримінальна справа у Любешівському районному суді, і останній розповідав перед ними, що у скоєні злочину не винен, при цьому показував їм карту, роз'яснював, що земельні ділянки по яких їх допитували не відносять до урочища «Панська гора», крім того, ОСОБА_7 показав їм рішення сесій сільської ради, де стояли підписи як його, так і ОСОБА_11, сказавши, що вони дійсно правдиві, оскільки підписані ним та секретарем.

Винуватість підсудних підтверджується також зібраними під час досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі, а саме:

- протоколом розгляду кримінальної справи (протоколом судового засідання) Любешівським районним судом від 06 жовтня 2011 року про обвинувачення ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, з якого вбачається, що, будучи допитаними в якості свідків та попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, дали суду показання:

ОСОБА_3 - що питання про виділення земельних ділянок для ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розглядалися двічі, розглядалося питання про затвердження проекту землеустрою для надання вказаним громадянам земельних ділянок у власність,

ОСОБА_16 - що після сесії сільської ради, що відбулася в кінці 2009 року, ще двічі розглядались на сесіях земельні питання ОСОБА_9 та ОСОБА_8, одна сесія була до нового року, а друга десь у березні 2010 року, заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на сесіях розглядались тричі,

ОСОБА_5 - що після сесії, що відбулася в кінці 2009 року, на якій було прийнято рішення надати дозвіл на збір ОСОБА_8 та ОСОБА_9 документів для вибору місця розташування земельної ділянки, ще двічі розглядались на сесіях земельні питання ОСОБА_9 та ОСОБА_8, одна сесія була до Нового року, а друга десь в березні 2010 року.

ОСОБА_6 - що після сесії, яка відбулася в листопаді 2009 року, на якій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали дозвіл на збір документів для вибору місця розташування земельних ділянок, ще двічі розглядалися на сесіях земельні питання ОСОБА_9 та ОСОБА_8, одна сесія була до Нового року, а друга десь в березні 2010 року (а.с. 19-23);

- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_3 від 14 червня 2011 року, з якого вбачається, що, будучи допитаною по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_7, вона дала показання про те, в кінці 2009 року на сесії сільської ради розглядалася заява ОСОБА_8 про вибір місця розташування земельної ділянки і було прийнято рішення надати дозвіл на збір документів для вибору місця розташування земельної ділянки, а чи розглядалося питання щодо ОСОБА_9 вона не пригадує і якби тоді називалася площа 2 га, то вона б запам'ятала, оскільки це значний розмір і він викликав би у всіх депутатів інтерес, в подальшому на всіх сесіях, на яких вона була присутня, питання про затвердження матеріалів вибору земельних ділянок, надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для надання у власність земельних ділянок, затвердження проекту землеустрою для відведення земельних ділянок площами по 2 га для ведення особистого селянського господарства у с. Стобихва Камінь-Каширського району та надання їх у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на розгляд не виносилися, голосування по них не проводилося та рішення не приймалися (а.с.30);

- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_5 від 15 червня 2011 року, з якого вбачається, що будучи допитаною слідчим прокуратури по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_7, вона дала показання про те, що в кінці 2009 року на сесії Великообзирської сільської ради розглядалися заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про вибір місця розташування земельної ділянки, яка площа тоді називалась і яка категорія земель вона не пригадує, сесія прийняла рішення надати дозвіл на збір документів для вибору місця розташування земельної ділянки, в подальшому, на всіх сесіях, на яких вона була присутня, не пригадує, чи розглядалися питання та приймалися рішення про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки і надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для надання у власність земельних ділянок, затвердження проекту землеустрою для відведення земельних ділянок площами по 2 га для ведення особистого селянського господарства в с. Стобихва Камінь-Каширського району та надання їх у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.31);

- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_4 від 14 червня 2011 року, з якого вбачається, що будучи допитаною по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_7, вона дала слідчому прокуратури показання про те, що на сесії Великообзирської сільської ради, яка відбулася в кінці 2009 року, було прийнято рішення надати дозвіл на збір документів для вибору місця розташування земельної ділянки, чи в подальшому на сесіях, на яких вона була присутня, розглядалися питання та приймалися відповідні рішення про затвердження матеріалів вибору земельних ділянок, надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для надання у власність земельних ділянок, затвердження проекту землеустрою для відведення земельних ділянок площами по 2 га для ведення особистого селянського господарства в с. Стобихва Камінь-Каширського району та надання їх у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вона не пригадує (а.с.32);

- вироком Любешівського районного суду від 27 грудня 2011 року щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 27 березня 2012 року, з якого вбачається, що під час розгляду вказаної справи суд встановив, що показання допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які стверджували про прийняття рішень за заявами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на сесіях Великообзирської сільської ради Камінь-Каширського району 08 грудня 2009 року та 09 березня 2010 року, є неправдивими, оскільки під час досудового слідства вони давали протилежні показання, а саме, свідок ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не пригадували чи такі питання розглядалися на сесіях сільської ради, ОСОБА_3 стверджувала, що такі питання на сесіях сільської ради не розглядалися і по них рішення не приймалися (а.с.16-19);

Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що підсудні вчинили злочин, передбачений ч.1 ст.384 КК України, оскільки вони, будучи допитаними в якості свідків по кримінальній справі та попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, дали завідомо неправдиві показання свідка.

Призначаючи підсудним ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 покарання, суд враховує, що вони вчинили умисний злочин, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Судом враховуються дані про особи винних, зокрема те, що вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності і за місцем проживання характеризуються позитивно, а також і те, що підсудна ОСОБА_3 має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_10, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, ОСОБА_4 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей - двох синів, ІНФОРМАЦІЯ_11 та ІНФОРМАЦІЯ_12 і дочку, ІНФОРМАЦІЯ_13, є вдовою, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, ОСОБА_5 не працює, є вдовою, на її утриманні знаходиться малолітній син ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_14, підсудна ОСОБА_6 виховує одну неповнолітню дочку - ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_15, не працює.

Окрім того, суд бере до уваги і те, що підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, визнали.

Пом'якшуючих покарання обставин підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_6 судом не встановлено.

До пом'якшуючих покарання обставин підсудної ОСОБА_5 суд відносить її щире каяття, оскільки вона, визнавши вину, висловлювала жаль з приводу вчиненого нею злочину, а також те, що вона самостійно виховує малолітню дитину.

Пом'якшуючою покарання обставиною підсудної ОСОБА_4 суд визнає те, що вона самостійно виховує троє неповнолітніх дітей, які знаходяться на її утриманні.

Обтяжуючих покарання обставин підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не встановлено.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності та беручи до уваги те, що згідно з положеннями ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, з врахуванням принципу індивідуалізації покарання, доцільним є призначити покарання: підсудній ОСОБА_3 - у виді виправних робіт на строк, наближений до мінімального, що передбачений ч.1 ст.384 КК України, з відрахуванням в доход держави 10 відсотків заробітку, підсудній ОСОБА_4, з врахуванням пом'якшуючої покарання обставини, у виді виправних робіт на мінімальний строк, передбачений ч.1 ст.384 КК України з відрахуванням в доход держави 10 відсотків заробітку, підсудній ОСОБА_6 - у виді обмеження волі на мінімальний строк, передбачений законом, зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням на неї обов'язків, передбачених п.2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_5, суд вважає, що вищенаведені обставини, які пом'якшують її покарання, в сукупності з даними про особу винної, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, а тому є підстави перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк, наближений до мінімального, що передбачений в Загальній частині Кримінального кодексу України.

На думку суду, саме такі покарання, що призначені кожному з підсудних, є необхідними та достатніми для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів як ними, так і іншими особами.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, і призначити їй покарання у виді виправних робіт строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць з відрахуванням 10 % заробітку в доход держави.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, і призначити їй покарання у виді виправних робіт строком на 1 (один) рік з відрахуванням 10 % заробітку в доход держави.

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, і призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді громадських робіт строком 100 (сто) годин.

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного їй покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, що передбачені п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: О. В. Антонюк