КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-8499/11 Головуючий у 1-й інстанції: Хоменко Л.В.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Усенка В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08.07.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації про оскарження бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача зобов'язати провести нарахування допомоги на чисте харчування у відповідності із ст.37 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як особі, проживаючій в зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати.

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08.07.2011 року позовні вимоги -задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішенням та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії та проживає на території радіоактивного забруднення, в зоні гарантованого добровільного відселення.

Згідно ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати.

Позивач має право на грошову допомогу на придбання чистих продуктів харчування у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати.

Всупереч ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування виплачувалось відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України та Закону України «Про державний бюджет на відповідний рік».

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України, у зв'язку з чім відповідач неправомірно виплачував грошову допомогу на придбання чистих продуктів харчування в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 37, зазначеного Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок та виплату грошової допомоги на придбання чистих продуктів харчування у розмірах, визначених ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розглядаючи вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячної грошової допомоги з урахуванням вимог ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з 03.12.2010 року по 03.06.2011 року в межах шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом, з врахуванням виплачених сум.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08.07.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації про оскарження бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Усенко В.Г.