10.09.2012

Справа № 2121/3302/2012

УХВАЛА

10 вересня 2012 року Цюрупинський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого -судді Никифорова Є.О.,

при секретарі Герасименко І.В.,

за участю стягувача ОСОБА_1,

представника стягувача ОСОБА_2,

державного виконавця Кресальної Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Цюрупинську скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця ВДВС Цюрупинського РУЮ Кресальної Л.Р., -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця ВДВС Цюрупинського РУЮ Кресальної Л.Р. в якій зазначає, що на виконанні ВДВС Цюрупинського РУЮ знаходиться виконавчий лист про стягнення на її користь аліментів з ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стверджує, що вона неодноразово зверталася до ВДВС Цюрупинського РУЮ з проханням змусити боржника сплачувати аліменти в повному обсязі, але маючи всі законні можливості змусити боржника надати довідку з місця роботи, держаний виконавець цього не робить. Просить зобов'язати ВДВС Цюрупинського РУЮ дотримуватися норм закону і змусити боржника ОСОБА_4 надати довідку з місця роботи. В судовому засіданні скаржник та її представник зазначили, що вони просять зобов'язати державного виконавця зробити запит за місцем роботи боржника про його доходи саме в порядку, передбаченому статтями 51, 53, 54 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої Законом України № 240/94-ВР від 10.11.94 року.

Державний виконавець ВДВС Цюрупинського РУЮ, не погоджуючись з доводами скарги, зазначила, що дії виконавчої служби відповідають чинному законодавству та просила в задоволенні скарги відмовити.

Вислухавши пояснення скаржника та його представника, державного виконавця, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що на виконанні ВДВС Цюрупинського РУЮ знаходиться виконавчий лист № 2-325, виданий 29.02.2009 року Цюрупинським районним судом, про стягнення на її користь аліментів з ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Боржник, ОСОБА_4, постійно проживає в Україні на території Цюрупинського району, але працює в Російській Федерації та отримує доходи виключно за кордоном.

22.06.2012 року та 20.07.2012 року ВДВС Цюрупинського РУЮ, за місцем роботи боржника, до ВАТ «Архангельський траловий флот»направлені запити про надання відомостей щодо розміру заробітної плати ОСОБА_4 Відповідей на ці запити не отримано.

Відповідно до положень пункту «а»ст. 51 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої Законом № 240/94-ВР від 10.11.94 року, кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує рішення, винесені на території інших Договірних Сторін в т. ч. рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов'язань (далі - рішень). Частиною 1 ст. 53 цієї Конвенції передбачено, що клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню. Воно може бути подано й у суд, що виніс рішення в справі в першій інстанції. Цей суд направляє клопотання судові, компетентному винести рішення по клопотанню. Відповідно до ч. 1 ст. 54 Конвенції, клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у статті 51, розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.

Таким чином, статті 51, 53, 54 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої Законом № 240/94-ВР від 10.11.94 року, передбачають порядок виконання на території інших країн -учасниць Конвенції саме судових рішень, а не направлення будь-яких запитів органами ДВС при виконанні ними на території України рішень судів.

Законом України «Про виконавче провадження»також не передбачено обов'язку державного виконавця звертатися з клопотанням про виконання рішення суду на території інших держав та направлення запитів відповідно до ст.ст. 51, 53, 54 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах.

Крім того, відповідальність за невиконання судового рішення, передбачена ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», настає лише за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, в той час як виконавче провадження здійснюється щодо стягнення аліментів. Тому вимога застосування державним виконавцем такої відповідальності до боржника є безпідставною.

Стягувач не позбавлений права самостійно звернутися з клопотанням про виконання рішення суду про стягнення з боржника аліментів до компетентного суду на території Російської Федерації, за місцем роботи боржника.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державним виконавцем при виконанні судового рішення не були порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження», тому скарга задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 387 ЦПК України, -

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її скарги на бездіяльність державного виконавця ВДВС Цюрупинського РУЮ Кресальної Л.Р.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд у п'ятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя Є.О.Никифоров