ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.  Дніпропетровськ

про стягнення 248 грн. 82 коп.

        Суддя -Стрелець Т. Г.

                                                                          Секретар судового засідання -Хохлова Т. Г.

Представники:

від позивача: Ковальова О.В., начальник юридичного відділу, довіреність №1831/05-28 від 10.07.2006р.;

від відповідача: ОСОБА_1., СПД, паспорт серія АЕ № НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській обл.

Суть спору:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська (у подальшому -позивач) звернулось до господарського суду з проханням стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (у подальшому -відповідач) заборгованість у розмірі 248,82 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.  

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у порушення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058 (у подальшому -Закон „Про пенсійне страхування”) не сплатила фіксований розмір страхових внесків за І квартал 2005р., а саме за січень-березень 2006р. на загальну суму 248,82 грн.

Відповідач проти позову заперечує, у наданих письмових поясненнях вказує, що 25.10.2006р. ним було у повному обсязі погашено заборгованість перед позивачем.

У судовому засіданні 31.10.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши докази, подані позивачем, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

В с т а н о в и в :

Відповідач був зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи виконавчим комітетом Ленінської районної у місті ради 29.01.2004р., про що в журналі обліку реєстраційних справ було здійснено запис за №НОМЕР_2.

Відповідач був зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивачем 06.02.2004р., при цьому відповідачем було обрано особливий спосіб оподаткування -єдиний податок.

29.03.2006р. відповідачем було надано позивачеві Звіт про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005 рік, відповідно до якого протягом січня-березня 2006р. встановлений фіксований розмір страхових внесків у загальному розмірі 248,82 грн.

Відповідач надав у матеріали справи квитанцію від 25.10.2006р. на суму 248,82 грн., якою підтверджується сплата відповідачем заборгованості у розмірі 248,82 грн.

Суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності зі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наведене свідчить, що надання відповідачем у матеріали справи квитанції -належного і допустимого доказу, що підтверджує сплату страхових внесків, свідчить про відсутність порушення відповідачем прав позивача на час розгляду справи в суді.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                                    Т. Г. Стрелець

06.11.2006р.