ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2012 р. Справа №2а-10107/12/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., за участю секретаря Павленко Н.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради

до Громадської організації "Ялтинський молодіжний парламент"

про обмеження права на мирні зібрання.

Суть спору: Виконавчий комітет Сімеїзської селищної ради (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про заборону Громадської організації "Ялтинський молодіжний парламент" (далі - відповідач) проведення мітингів, демонстрацій у вигляді велопробігу з залученням представників громадських організацій, політичних партій і інших громадян у містах, що підвідомчі позивачу, а саме Південнобережному шосе протягом від смт. Гурзуф до смт. Форос з заїздом до готелю "Оренда", в м. Ялта; Лівадійському палацу, в смт. Лівадія. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено порядок узгодження проведення мірних зібрань в частині строків повідомлення про проведення заходів, проведення відповідачем зазначених заходів призведе до порушення громадського порядку, перепони вільному руху транспорту на курортної магістралі, так як заявлений маршрут є завантаженим, а також може стати причиною створення загрози національної безпеки з урахуванням того, що на території м. Ялти та південного берегу Криму буде проводитись заходи по організації та проведенні "Прайм Ялта раллі" та 9-та щорічна зустріч "Ялтинська Європейська Стратегія" за участю осіб, відносно яких потрібна державна охорона.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином від нього надійшло клопотання щодо розгляду справи за відсутністю його представників.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином телефонограмою, причини неявки суду не повідомив.

Приймаючі до уваги, обмежений термін розгляду справи, визначені у ст. 182 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи за відсутністю не з'явившихся учасників процесу на підставі поданого позивачем клопотання та наявних у матеріалах документів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 12.09.2012 року звернувся до позивача з повідомленнями про проведення з 13.09.12р. по 16.09.12р. з 9-00 годин демонстрацій (велопробігу) і мітингів по Южнобережному шосе протягом від смт. Гурзуф до смт. Форос з заїздом до готелю "Оренда", в м. Ялта; Лівадійському палацу, в смт. Лівадія, з метою вираження протесту проти вільного розповсюдження алкоголю і тютюнових виробів дітям до 18 років, а також проблеми паління а також проблеми екології на південному березі АР Крим. Також повідомили, що з метою проведення агітаційних заходів і залучення нових учасників, будуть проводиться мітинги за маршрутом велопробігу.

Вказаний лист зареєстрований позивачем 12.09.2012р. о 10.00 г. за вх. № 0212/1143.

Позивач не погодив проведення акції 13.09.12 по 16.09.12 року мірних акцій мітингів, демонстрацій за заявленим маршрутом, про що повідомив відповідача листом від 12.09.2012р. вих. № 02-14/1757 у зв'язку з несвоєчасним сповіщенням про проведення мірних зібрань, та звернувся з позовною заявою до Окружного адміністративного суду АР Крим про заборону проведення мітингу.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до листа від 10.09.12р. вих. № 2/5-366 дійсно з 13.09.2012 року по 16.09.2012 року у м. Ялта відбудеться 9-та щорічна зустріч "Ялтинська Європейська Стратегія " за участю осіб щодо яких здійснюється державна охорона.

Та також, листом від 06.08.2012 року №14 підтверджується, що з 10.09.12 по 16.09.12р. буде проводитись "Прайм Ялта ралли 2012" по встановленим маршрутом із забезпеченням спеціальної схеми руху транспорту.

Суд зазначає, що порядок та строки звернення із заявою про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації встановлені у пункті 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 № 9306-XI "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР" (який є чинним на території України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР"), відповідно до якого заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 19.04.2001р. у справі №4-рп/2001 (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) тривалість строків завчасного сповіщення має бути у розумних межах і не повинна обмежувати передбаченого статтею 39 Конституції України права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Такі строки мають слугувати гарантією реалізації цього права громадян. Упродовж цього строку зазначені органи мають здійснити і ряд підготовчих заходів, зокрема, для забезпечення безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингу, походу чи демонстрації, підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей. У разі необхідності органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування можуть погоджувати з організаторами масових зібрань дату, час, місце, маршрут, умови, тривалість їх проведення тощо. Строк завчасного сповіщення має бути достатнім і для того, щоб органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування могли визначитися, наскільки проведення таких зібрань відповідає закону, та в разі потреби, згідно з частиною другою статті 39 Конституції України, звернутися до суду для вирішення спірних питань.

Таким чином, держава, наділяючи громадян України правом збиратися мирно та проводити мітинги та акції, покладає на них обов'язок завчасно сповіщати органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Питання тривалості таких строків законодавцем не вирішено, але вони мають бути достатніми як для громадян, так і для органів влади для організації та забезпечення безпеки проведення мірних зібрань.

Згідно рекомендацій Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ «Щодо свободи мірних зібрань в Україні», прийнятих Венеціанською комісією на 84-й пленарній сесії 15-16 жовтня 2010 року визнано прийнятним чотириденний строк повідомлення організаторами компетентного органу в письмовій формі про зібрання.

Суд зазначає, що позивачем отримано від відповідача повідомлення про проведення мітингу 13, 14, 15, 16 вересня 2012 з 09:00 годин до 24:00 години за маршрутом по Південнобережному шосе протягом від смт. Гурзуф до смт. Форос з заїздом до готелю "Оренда", в м. Ялта; Лівадійському палацу, в смт. Лівадія, саме 12.09.2012 року о 10:00 за вхід. №0212/1143, що підтверджується вхідними штампами позивача на вказаному повідомленні.

Суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вимоги щодо розумності строків завчасного сповіщення, оскільки повідомлення відповідача надійшли 12.09.2012 року, тобто за один день до запланованого учасниками акції заходу, що позбавляє позивача можливості організувати і вжити належних підготовчих заходів для забезпечення безперешкодного проведення громадянами мітингу і підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших осіб у зазначений строк.

Стаття 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх органи.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10 ).

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку. Разом з тим, Конституція України та Кодекс адміністративного судочинства України наділяє орган місцевого самоврядування повноваженнями щодо звернення до суду з позовною заявою про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.

Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що акти місцевих рад, прийняті в межах наданих їм повноважень, обов'язкові для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

Крім того, стаття 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить два пов'язаних між собою права: право на свободу зібрань та право на свободу об'єднань, так, зокрема передбачено, що:

- кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів;

- здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом в інтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб і є необхідними в демократичному суспільстві. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особам, що входять до складу збройних сил, поліції або органів державного управління.

На думку суду, таке поєднання двох свобод в одному положенні не є випадковим, адже свобода зібрань кореспондує з обов'язком дотримання прав, свобод та інтересів інших членів суспільства.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини свобода мирних зібрань, як і свобода вираження, "є фундаментальним правом у демократичному суспільстві та … є однією з підвалин такого суспільства" (Rassemblement jurassien et Unite jurassienne v. Switzerland, 1980).

Згідно статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання передбачені статтею 182 КАС України.

За вимогами частині 5 статті 182 КАС України суд задовольняє позов про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання лише у разі створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань. Крім того, суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку (при цьому законодавець вживає сполучник "та", а не "чи" і "або"), що означає необхідність встановлення наявності одразу двох чинників - порушення національної безпеки та громадського порядку.

Аналізуючи вимоги п. 5 ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку, що в визначеному терміну "загрози здоров'ю населення" мова йде про створення загрози здоров'ю не тих осіб, які реалізовують на власний розсуд своє право на мирне зібрання в обраній ними формі, якщо вона не суперечить законодавству, а здоров'ю населення, під яким слід розуміти розповсюдження епідемій, спричинення іншої шкоди здоров'ю осіб, які не є учасниками акції протесту.

Відповідно до ст.ст. 22, 23 Конституції України кожна особа має право на вільний розвиток своєї особистості, отже, як вважає суд, свідоме рішення особи брати участь в акції на відкритому повітрі є її правом якщо воно не порушує права інших осіб, і погіршення здоров'я цієї особи залишається її свідомим вибором.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" національна безпека це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.

Статтею 3 вищезгаданого Закону передбачено, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи. Згідно із статтями 27, 34, 49 та 50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

Законодавчого визначення громадського правопорядку не має. Водночас, суд доходить до висновку, що під "громадським правопорядком" слід розуміти зумовлену закономірностями соціального розвитку систем правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певну організаційну форму. Отже громадський порядок у вузькому розумінні означає відсутність правопорушень.

Тобто умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач разом із іншими громадянами планують протягом четирьох днів проведення акції протесту у вигляді мірних мітингів, демонстрацій та велопробігу з цілю вираження протесту проти вільного розповсюдження алкоголю і тютюнових виробів дітям до 18 років, а також проблеми екології на південному березі АР Крим.

Суд зазначає, що проведення масових заходів за зазначеним у заяві відповідача маршруту може створювати реальну загрозу для утворення на завантаженої ділянці автомагістралі ДТП та заторів.

Крім того, з програми проведення "Прайм Ялта раллі 2012 року", що є в матеріалах справи, вбачається, що з понеділка 10.09.12р. до 17.09.12р. до 12:00 годин маршрут проведення акцій підпадає до зони проведення раллі.

Також, матеріалами справи підтверджено, що у м. Ялта відбудеться 9-та щорічна зустріч "Ялтинська Європейська Стратегія", яка запланована 13.09.12 по 16.09.12р. і маршрут проведення акцій підпадає до зони забезпечення безпеки осіб, що знаходиться під державною охороною.

За таких обставин, суд вважає, що дійсно існує небезпека порушень громадського правопорядку, а також інтересів національної безпеки, виходячи з заявлених позовних вимог і форми проведення акції протесту (заворушень, злочинів тощо).

Тобто, організація та проведення заявленої відповідачем акції протесту - у формі мітингів, демонстрацій, (велопробігу) на території великої Ялти згідно маршруту: по Південнобережному шосе протягом від смт. Гурзуф до смт. Форос з заїздом до готелю "Оренда", в м. Ялта; Лівадійському палацу, в смт. Лівадія складе умови для порушення вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", а також санітарно - гігієнічних норм та правил, дотримання яких відповідач не зможе забезпечити з урахуванням блокування доріг і створення заторів, а також організації державної охорони.

Приймаючі до уваги, що суд знаходить доведеними факти наявної загрози національної безпеці, громадському порядку під час запланованої відповідачем акції, право на проведення мірної акції ініційоване відповідачем слід обмежити та заборонити організацію і проведення акцій згідно маршруту: Южнобережне шосе протягом від смт. Гурзуф до смт. Форос з заїздом до готелю "Оренда", в м. Ялта; Лівадійському палацу, в смт. Лівадія з 13.09.12р. по 16.09.2012 року.

Керуючись ст.ст. 19, 39 Конституції України, ст. 158-163, 182, 256 КА України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Обмежити право на мірні зібрання, ініційовані Громадською організацією "Ялтинський молодіжний парламент".

3. Заборонити Громадській організації "Ялтинський молодіжний парламент" (98600, м. Ялта, вул. Макаренко, 8/1, кв. 26) організацію і проведення мітингів і демонстрацій у вигляді велопробігу за маршрутом: пмт. Сімеїз, автодорога Ялта - Севастополь 0-43 км. (від 21км+100 - 33км+600), по вул. Південнобережне шосе, що підвідомчи Сімеїзської селищної раді з 9:00 годин 13 вересня 2012 року та протягом 14 вересня 2012 року, 15 вересня 2012 року та 16 вересня 2012 року до 24:00 годин з залученням представників громадських організацій, політичних партій і інших громадян.

Постанова підлягає виконанню негайно.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.