Справа № 1-295/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Горбатовської С.А.

при секретарях Селенковій Н. О., Глушковій О. О., Комар О. В.,

за участю:

прокурорів Вівдиченко О. І., Білошицького М. В., Кокошка О. В.,

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Новосибірськ, РФ, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, маючої малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимої:

09.12.2010 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_3, 29.09.2010 року, приблизно о 15.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні магазину № НОМЕР_1 торгівельного центру "ІНФОРМАЦІЯ_5", розташованого на АДРЕСА_3 у м. Києві, з вітрини повторно відкрито викрала жіночу сумку коричневого кольору, вартістю 550 грн., яка належить ОСОБА_2, після чого, продавець магазину ОСОБА_4 звернулась до ОСОБА_3 з вимогою повернути викрадене, однак остання з викраденим з місця вчинення злочину зникла.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнала частково, щиро розкаялась та показала, що 29.09.2010 року вона вживала спиртні напої та знаходилась в стані алкогольного сп'яніння. Знаходячись в торгівельному центрі "ІНФОРМАЦІЯ_5" на АДРЕСА_3, в одному з магазинів, вона побачила, що на манекені, який стояв при вході до магазину, знаходиться сумка коричневого кольору. Вона, стоячи на вході до магазину, побачила, що продавець магазину зайнятий покупцями, зняла з манекена сумку та пішла до виходу з центру. Коли вона вийшла з переходу та знаходилась на зупинці громадського транспорту, зрозуміла, що вчинила злочин та вирішила повернути сумку. За 15 хвилин після крадіжки вона повернулась до магазину, де була затримана.

Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованого їй злочину, її вина повністю підтверджується наступними доказами у справі.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 в суді про те, що він є власником магазину № НОМЕР_1 у торгівельному центрі "ІНФОРМАЦІЯ_5", що на АДРЕСА_3 у м. Києві. 29.09.2010 року продавець магазину ОСОБА_4 повідомила йому, що з магазину викрадена сумка. Вартість сумки до продажу була ним встановлена в сумі 550 грн. Потерпілий показав, що будь -яких претензій, в тому числі і матеріального характеру, до підсудної не має, просить призначити підсудній мінімальну міру покарання, не пов'язану з позбавленням волі.

Показаннями свідка ОСОБА_5 в суді про те, що він працював охоронцем торгівельного центру "ІНФОРМАЦІЯ_5", що на АДРЕСА_3 у м. Києві. 29.09.2010 року, коли він знаходився на роботі, то з магазину № НОМЕР_1 він почув крик продавця: «Охорона». Після, він направився до магазину, де продавець ОСОБА_4 повідомила, що з магазину незнайомою дівчиною була викрадена жіноча сумка. Після, через короткий проміжок часу до нього звернулась дівчина, якою, в подальшому, виявилась ОСОБА_3, яка тримала сумку темно -коричневого кольору. Він відвів ОСОБА_3 до старшого зміни охорони, який викликав працівників міліції.

Показаннями свідка ОСОБА_6 в суді про те, що він працює інспектором ПС полку ПС ГУ МВС України в м. Києві, 29.09.2010 року він затримував ОСОБА_3 в торгівельному центрі "ІНФОРМАЦІЯ_5", що на АДРЕСА_3 у м. Києві. При затриманні ОСОБА_3 мала при собі сумку, на якій висів цінник.

Показаннями свідка ОСОБА_4 в суді про те, що вона працює в магазині № НОМЕР_1 у торгівельному центрі "ІНФОРМАЦІЯ_5", що на АДРЕСА_3 у м. Києві. Власником магазину є ОСОБА_2 29.09.2010 року вона знаходилась на роботі. Після 15 год. до магазину зайшли раніше їй незнайомі два хлопця і дівчина, якою, в подальшому, виявилась ОСОБА_3 Один з хлопців роздивлявся речі, інший -запитував у неї про товар, а ОСОБА_3 стояла на вході до магазину. Вона побачила, як ОСОБА_3 знімає з манекену, який стояв при вході до магазину, сумочку, вартість якої до продажу становила 550 грн. Побачивши це, вона сказала ОСОБА_3 «повісь сумку», на що ОСОБА_3, не звертаючи на неї уваги, продовжила знімати сумку з манекену, після чого, знявши сумку, побігла. Вона не переслідувала ОСОБА_3, а почала кричати, звертаючись до охорони.

Даними рапорту інспектора ПС полку ПС ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6 від 29.09.2010 року (а.с. 11 Т.1)

Даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 29.09.2010 року (а.с. 12 Т.1)

Поясненнями ОСОБА_2 від 29.09.2010 року (а.с. 13-14 Т.1)

Даними висновку КМКЛ 'Соціотерапія" від 29.09.2010 року (а.с. 18 Т.1)

Явкою з повинною ОСОБА_3 (а.с. 19 Т.1)

Даними протоколів огляду місця події від 29.09.2010 року (а.с. 20-21 Т.1)

Даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_2 від 29.09.2010 року (а.с. 25-27 Т.1)

Даними протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 29.09.2010 року (а.с. 37-38 Т.1)

Даними протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 01.11.2010 року (а.с. 41-42 Т.1)

Даними протоколу допиті свідка ОСОБА_6 від 11.10.2010 року (а.с. 43-45 Т.1)

Даними протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_3 від 30.09.2010 року (а.с. 57-58 Т.1)

Даними протоколу допиту обвинуваченої ОСОБА_3 від 30.09.2010 року (а.с. 62-63 Т.1)

З урахуванням зібраних у справі доказів в їх сукупності, суд вважає докази у справі належними і допустимими, а вину підсудної ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, доведеною, оскільки ОСОБА_3 відкрито викрала чуже майно (грабіж), вчинене повторно.

При призначенні міри покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, раніше судимої (а.с. 90-91, 143 Т.1), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 109), має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 99 Т.1), на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а.с. 95-96 Т.1)

Крім того, суд враховує думку потерпілого ОСОБА_2 щодо міри покарання для підсудної.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудної, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудної, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

За викладеним, суд вважає, що до підсудної ОСОБА_3 необхідно застосувати міру покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає їй покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, п.п. 22, 23 Постанови № 7 Пленуму ВС України "Про практику призначення судами покарання" від 24.10.2003 року, враховуючи те, що ОСОБА_3 повністю відбула покарання, призначене вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 09.12.2010 року, суд вважає, що покарання, призначене ОСОБА_3, підлягає виконанню самостійно.

Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України.

За викладеним, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, і призначити йому покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з"являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -підписку про невиїзд.

Речовий доказ у справі -сумку коричневого кольору -залишити у власності ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом"янський районний суд м. Києва протягом пЧятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: