АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2012 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Чернушенка А.В.,
суддів Приндюк М.В., Єфімової О.І.,
за участю прокурора Турика М.П.
захисника-адвоката ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, з вищою освітою, працюючого у ТОВ «Про-Тек Україна», перебуваючого у цивільному шлюбі та маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, на постанову Подільського районного суду міста Києва від 27 серпня 2012 року про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, -
ВСТАНОВИЛА:
У провадженні СВ Подільського РУ ГУМВС України в місті Києві знаходиться кримінальна справа №07-13887, яка порушена 17 серпня 2012 року відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.
17 серпня 2012 року ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.
______________
Справа № 10/2690/1742/ 2012 Категорія ст. 165-2 КПК України
Головуючий в суді 1-ї інстанції Декаленко В.С. Доповідач Чернушенко А.В.
20 серпня 2012 року слідчий СВ Подільського РУ ГУМВС України в місті Києві Шаповал І.А. звернувся до Подільського районного суду міста Києва з поданням, погодженим із прокурором Подільського району міста Києва Севруком Ю.Г., про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
20 серпня 2012 року строк затримання ОСОБА_2 Подільським районним судом міста Києва продовжено до десяти діб.
27 серпня 2012 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.
27 серпня 2012 року постановою Подільського районного суду міста Києва відносно обвинуваченого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
30 серпня 2012 року захисник-адвокат ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на постанову Подільського районного суду міста Києва від 27 серпня 2012 року, в якій просить постанову районного суду скасувати, у поданні слідчого щодо обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - відмовити та обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, посилаючись на те, що постанова районного суду є незаконною, оскільки судом не враховано факт знаходження на утриманні обвинуваченого пенсіонерки ОСОБА_6 за договором довічного утримання, малолітньої дитини від першого шлюбу його цивільної дружини, а також те, що цивільна дружина обвинуваченого перебуває в стані вагітності. Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2, на думку захисника, районним судом не було враховано, що ОСОБА_2 має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, у вчиненні злочину зізнався у повному обсязі та розкаявся, а також зобов'язався відшкодувати шкоду, завдану злочином.
Розглянувши матеріали кримінальної і судової справ, заслухавши доводи апеляційної скарги, яку підтримала та доповнила в судовому засіданні захисник-адвокат ОСОБА_1, пояснення обвинуваченого, який погодився з апеляцією захисника, заслухавши думку прокурора, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 148 КПК України, якою визначені мета і підстави застосування запобіжних заходів, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, від підозрюваного, обвинуваченого або підсудного відбирається письмове зобов'язання про явку на виклик особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування.
Згідно ст. 150 КПК України, яка передбачає, обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (із змінами і доповненнями), роз'яснив судам, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК, і його належної поведінки.
При цьому треба мати на увазі, що взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 ст. 155 КПК), і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність (ч. 2 ст. 148 КПК).
Однак зазначених вимог КПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України районний суд не взяв до уваги.
Задовольняючи подання про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, районний суд не звернув увагу на те, що як в поданні слідчого, так і в матеріалах кримінальної справи №07-13887 взагалі відсутні будь-які конкретні дані про намір ОСОБА_2 ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, як про це безпідставно зазначено в поданні слідчого та постанові суду.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, будучи допитаним в якості обвинуваченого, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, визнав повністю, а також, як зазначила в апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_1, зобов'язався відшкодувати шкоду, завдану злочином.
Тяжкість злочину, на яку посилався як слідчий, так і суд, хоча і є необхідною умовою для законності тримання під вартою, але наявність лише цієї умови є недостатнім обґрунтуванням необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. А тому посилання в постанові суду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, саме по собі не заслуговує на увагу, оскільки тяжкість злочину може бути враховано лише в сукупності з іншими ризиками при доведеності існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину.
Судом також безпідставно не враховані обставини, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_2, зокрема: відсутність судимості, наявність на його утриманні малолітньої дитини та пенсіонерки ОСОБА_6 за договором довічного утримання, наявність постійного місця проживання та реєстрації, позитивні характеристики з місця проживання та місця роботи.
Таким чином, наведені дані свідчать про те, що постанова суду про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді взяття під варту не містить обґрунтування доцільності застосування найбільш суворого запобіжного заходу - взяття під варту в контексті обставин зазначеної кримінальної справи, як цього вимагає національне та міжнародне законодавство.
За таких обставин у суду не було достатніх підстав для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а тому постанову Подільського районного суду міста Києва від 27 серпня 2012 року слід скасувати, а у задоволенні подання слідчого відмовити.
Оскільки в матеріалах справи немає достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, судова колегія вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд та відібрати у ОСОБА_2 письмове зобов'язання про явку на виклик особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 148, 150, 165-2, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 27 серпня 2012 року про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - скасувати.
В задоволенні подання слідчого СВ Подільського РУ ГУМВС України в місті Києві Шаповала І.А., погодженого з прокурором Подільського району міста Києва Севрука Ю.Г., про обрання відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - відмовити.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти звільнити.
Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Відібрати у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підписку про невиїзд, зобов'язавши його не відлучатися з постійного місця проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого та роз'яснити йому, що у разі порушення підписки про невиїзд, вона може бути змінена більш суворим запобіжним заходом.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора міста Києва.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: Чернушенко А.В.
Судді: Приндюк М.В.
Єфімова О.І.