ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02.11.06р. | Справа № 33/188-06 |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Нафта-Полюс”, м. Дніпропетровськ
про: стягнення 696142 грн. 93 коп.
Суддя Разіна Т.І.
Представники:
від позивача: нач. договірного відділу Патай С.В. за довіреністю № 413 від 20.09.06
від відповідача: засновник і директор Осіпов В.О. за протоколом № 1 від 24.01.01
в засіданні приймали участь: -
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Нафта-Полюс” про стягнення 644576 грн. 79 коп. грошових коштів попередньої оплати та 51566 грн. 14 коп. штрафу за недопоставку продукції та судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов укладеного 31.07.06 договору поставки № 1055/06 та ст.ст. 526, 530, 545- 548, 551, 612, 693 ЦК України.
Представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити в заявленій сумі.
Відповідач у відзиві №161 від 12.09.2006р. проти позову заперечує, мотивуючи тим, що позивач відмовляється від отримання продукції, вказана кількість продукції є в наявності у відповідача; частковою поставкою продукції. Просить суд в позові відмовити.
В засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Встановив:
31.07.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Нафта-Полюс” (далі відповідач) та відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” (далі позивач) був укладений договір № 055/06 поставки ГСМ (далі договір).
Відповідно до умов укладеного договору покупець (позивач по справі) зобов’язується оплатити, а постачальник поставити на умовах даного договору паливно-мастильні матеріали, згідно специфікацій (п.1.1 договору).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець проводить оплату шляхом передоплати згідно виставлених рахунків продавцем (п.3.1 договору).
На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №СФ-336 від 25.07.2006р. (а.с.17) позивачем перераховано відповідачу 799952 грн. 98 коп. згідно платіжного доручення № 6151 від 31.07.2006р. (а.с.18).
Відповідно до п.2.5 договору строк поставки продукції –18 банківських днів з моменту підписання договору-поставки продукції.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем поставлена продукція на суму 155376 грн. 19 коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-0388 від 02.08.2006р., №РН-0397 від 03.08.2006р., №РН-0390 від 02.08.2006р., №РН-0392 від 02.08.2006р., №РН-0391 від 02.08.2006р., №РН-0396 від 03.08.2006р., РН-0401 від 04.08.2006р. (а.с.13-16).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Заборгованість відповідача по передоплаті складає 644576 грн. 79 коп.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (п. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи те, що позивачем не подано доказів звернення до відповідача із вимогою про відмову від виконання відповідачем зобов’язання по поставці продукції та повернення передоплати в порядку ст. 693 ЦК України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні суми заборгованості по передоплаті.
Позивач наполягає на стягненні штрафу в сумі 51566 грн. 14 коп. в розмірі 8% від суми заборгованості на підставі п.4.2 договору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності)(ст. 614 Цивільного кодексу України).
У зв’язку з відмовою у прийнятті продукції позивачем, вина відповідача у недопоставці продукції відсутня, тому у задоволенні суми штрафу слід відмовити.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 47, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Т.І. Разіна
дата виготовлення та підписання
рішення 07.11.2006 року