ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.12 Справа № 5015/1395/12
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Хабіб М.І.
суддів Зварич О.В.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви - Маркет", вих. № 21/06 від 21.06.2012 року
на рішення господарського суду Львівської області від 30.05.12р.
у справі №5015/1395/12
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія", м. Львів
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви - Маркет", м. Львів
про стягнення 18 377, 96 грн.
За участю представників:
позивача: Козловський А.В. -представник (довіреність в матеріалах справи);
відповідача: не з'явився (належно повідомлений).
Колегією суддів у складі: судді- доповідача Хабіб М.І., суддів Зварич О.В., Якімець Г.Г. ухвалою від 09.07.2012р. прийнято апеляційну скаргу у справі №5008/431/2012 до провадження.
У зв'язку з перебуванням судді Якімець Г.Г.у відпустці розпорядженням голови Львівського апеляційного господарсь?кого суду від 16.07.2012 року у склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги введено замість судді Якімець Г.Г. суддю Гриців В.М.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2012р, у зв'язку з перебуванням судді Гриці?в В.М. у відпустці, у склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги замість судді Гриців В.М. введено суддю Якімець Г.Г.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 30.05.2012 року у справі № 5015/1395/12 (суддя Чорній Л.З.) задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви - Маркет" про стягнення частини страхового платежу в сумі 18 377, 96 грн.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача частину страхового платежу в сумі 18 377,96 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 612, 1212 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що в порушення нормст.65 ГПК місцевий суд не встановив чи існує заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 18 377,96грн.; позивачем не надано доказів перерахування відповідачу страхового платежу 01.02.2007р. та 05.02.2012р. на загальну суму 43 210,83 грн. Поряд з тим, зазначає, що позивачем не було надано під час розгляду справи обґрунтованого розрахунку заборгованості ТзОВ "Мальви - Маркет" перед ТзОВ "Торгово-промислова компанія". Крім того, апелянт стверджує, що ним було подано до суду відзив №29 від 29.05.2012р.на позовну заяву, який судом першої інстанції був залишений поза увагою.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вих. № 348 від 25.07.2012р.) спростовує доводи скаржника та зазначає, що ним було подано в суд докази оплати відповідачу страхового платежу, зокрема, виписки банку за 1.02. 2007р. та за 5.02.2007р., крім того, до суду було подано докази сплати орендної плати за весь період оренди. Також зазначає, що в позовній заяві був наведений обґрунтований розрахунок боргу. Крім того, позивач вважає, що посилання апелянта на відзив безпідставне, оскільки відзив не відображає правову позицію відповідача щодо наявного спору.
В судове засідання 04.09.2012р. скаржник (відповідач) явки повноважного представника не забезпечив, вимог ухвал суду від 17.07.2012р. та 06.08.2012р. не виконав, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, на виконання вимог суду подав помісячний розрахунок орендної плати.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.01.2007р. ТзОВ "Торгово-промислова компанія" та ТзОВ "Мальви - Маркет" укладено договір оренди нежитлових приміщень №1-ОР.
Відповідно до п.1.1 Договору орендодавець (відповідач) передає, а орендар (позивач) приймає у строкове, платне володіння та користування нежитлове приміщення четвертого поверху загальною площею 427,83 кв.м за адресою: м.Львів, вул. Литвиненка,3.
Згідно із п.3.3 Договору об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі приймання.
Вартість оренди одного квадратного метра орендованої площі на момент підписання договору становить 50,50 грн. в місяць з ПДВ (п.4.1.).
Згідно із п.4.2 Договору орендар зобов'язаний сплачувати щомісячно орендну плату в термін до 25 числа поточного місяця , що визначається з урахуванням індексу інфляції.
Відповідно до п.4.4 Договору, належне виконання орендарем своїх зобов'язань за даним договором забезпечується шляхом внесення ним на рахунок орендодавця, в момент підписання акту здачі-приймання, страхового внеску в сумі 43 210,83 грн. За умови належного виконання орендарем своїх обов'язків за даним договором сума страхового внеску зараховується в якості орендної плати за два останні місяці оренди.
Термін дії даного договору оренди визначений сторонами до 11.12.2009 р.(п.9.1)
На виконання умов договору позивач сплатив 01.02.07р. та 05.02.07р. страховий платіж в сумі 43 210,83 грн. (20 000,00 грн. + 23 210,83 грн.), що підтверджено банківськими виписками по особовому рахунку за 1 лютого 2007р. та за 5 лютого 2007р.
Об'єкт оренди передано позивачу по акту здачі-приймання орендованих нежитлових приміщень від 07.03.07р.
02.03.09 р. сторонами укладена Угода про зміну Договору оренди нежитлових приміщень №1-ОР від 11 січня 2007р., якою внесені зміни до договору.
Зокрема, сторони погодили зменшення площі орендованих приміщень до 245,87 кв.м., у зв'язку з чим орендар достроково повертає орендодавцеві частину орендованих приміщень 181,96 кв.м, а також встановили новий розмір орендної плати - 47,36 грн. за 1 м.кв. орендованої площі, що становить за місяць 11 644,40 грн. ( з ПДВ).
Угода вступає у дію з моменту підписання акту передачі-приймання частини орендованих приміщень та діє до 01.10.2009р.(п.3 Угоди).
31.03.09р. по акту передачі-приймання нерухомого майна позивач повернув відповідачеві частину орендованих приміщень площею 181,96 кв.м.
У зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди позивач повернув відповідачу решту орендованих приміщень площею 245,87 кв.м. по акту передачі-приймання нерухомого майна від 12.12.2009р.
Як вбачається з розрахунку орендної плати, за весь період оренди, тобто, з 07.03.2007р. по 12.12.2009р. (з урахуванням угоди від 02.03.2009р. про зміну умов договору та повернення 31.03.2009р. частини орендованих приміщень площею 181,96 кв.м.), до сплати підлягала орендна плата в сумі 657 482,28грн., в тому числі за два останні місяці оренди (з 12.10.2009р. по 12.12.2009р.) підлягала до сплати орендна плата в сумі 24832,87 грн.(245,87кв.м. х 50,50грн. х 2).
За вказаний період позивач сплатив 632 745,96 грн. орендної плати, що підтверджено платіжними дорученнями, які є в матеріалах справи. Крім того, як зазначено вище, позивач сплатив в лютому 2007р.страховий платіж в сумі 43 210,83 грн., який за умовами договору зараховується в рахунок оплати орендної плати за 2 останні місяці оренди.
Отже, всього позивач сплатив відповідачеві 675 956,79 грн. (632 745,96 + 43 210,83).
Із сплаченого страхового платежу в сумі 43 210,83грн. позивач на підставі п. 4.4 договору зарахував 24 832,87 грн. в рахунок оплати орендної плати за 2 останні місяці оренди та звернувся до відповідача з вимогою від 11.12.09р. №635 (отримана відповідачем 17.12.2009р.) про зарахування решти страхового платежу в сумі 18 377,96 грн. (43210,83 -24 832,87) в рахунок орендної плати за грудень 2009 р. за іншим договором оренди нежитлових приміщень (№2-ОР від 11.12.09 р.).
Відповідач листом від 29.12.2009р. № 183 відмовив позивачеві у зарахуванні невикористаної частини страхового платежу, посилаючись на те, що 01.10.2009р. закінчився термін дії угоди від 02.03.09 р., якою сторонами зменшено орендовану площу до 245,87 кв.м., тому з 01.10.2009р. площа орендованих приміщень знову становить 427,83 кв.м.
З матеріалів справи вбачається, що вимоги позивача про повернення частини страхового внеску в сумі 18 377,96 грн. (43210,83 - 24 832,87) відповідач залишив без задоволення.
Встановивши обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та доводи скаржника, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є , зокрема, об'єкт оренди (склад, вартість), орендна плата з урахуванням її індексації, строк оренди тощо (ст.284 ГК).
В силу ст.286 ГК орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. ЇЇ розмір може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Матеріалами справи підтверджено, що 11.01.2007р. сторонами був укладений договір оренди нежитлових приміщень №1-ОР, за умовами якого площа орендованих приміщень становила 427,83 кв.м., орендна плата - 50,50грн. (з ПДВ) за 1 м.кв. орендованої площі, строк оренди -по 11.12.2009р. Приміщення такою площею були передані позивачеві 07.03.2007р. Однак, в подальшому угодою від 02.03.09 р. сторони внесли зміни до договору , а саме, погодили зменшення площі орендованого приміщення до 245,87 кв.м., повернення частини орендованих приміщень, встановили новий розмір орендної плати - 47,36грн. за 1 м.кв. орендованої площі в місяць, що становить 11 644,40 грн.( ПДВ). На виконання умов названої угоди позивач повернув, а відповідач прийняв 31.03.09р. частину орендованих приміщень площею 181,96 кв.м. Ці приміщення повторно позивачу не передавались в оренду.
Матеріалами справи, також підтверджено належне виконання орендарем своїх зобов'язань за договором №1-ОР від 11.01.2007р. та за угодою від 02.03.09р. (з 01.04.2009р.) щодо сплати орендної плати.
Оскільки з 01.04.2009р. площа орендованих приміщень становила 245,87 кв.м. і не змінювалась до закінчення дії договору оренди та до повернення їх відповідачу, то апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду та вважає правомірним зарахування частини сплаченого позивачем страхового платежу в сумі 24 832,87грн. в рахунок оплати орендної плати за 2 останні місяці оренди, а решта страхового платежу в сумі 18 377,96грн ( 43210,83 -24 832,87) підлягає поверненню позивачу.
Відповідно ст. 1212 ЦК України особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача 18 377,96 грн. частини страхового внеску.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє за необґрунтованістю, оскільки матеріали справи містять докази належної сплати позивачем страхового внеску у повному обсязі, докази сплати орендної плати та обґрунтований розрахунок заборгованості, яка є предметом спору. Щодо відзиву від 29.05.2012р.на позов, який, на думку скаржника, не прийнято судом першої інстанції до уваги, слід зазначити, що в цьому відзиві (а.с.82) не викладена позиція відповідача щодо заявлених позовних вимог, в ньому відповідач просить суд, зокрема, зобов'язати сторони провести звірку розрахунків, надати розрахунок боргу, відкласти розгляд справи.
Жодних доказів, з яких би вбачались заперечення відповідача проти позову, чи протиправність вимог позивача, суду не надано.
Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення судом першої інстанції повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, належно оцінені докази, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Відтак, відсутні підстави для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду господарського суду Львівської області від 30.05.12р. у справі № 5015/1395/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий-суддя М.І. Хабіб
суддя О.В. Зварич
суддя Г.Г. Якімець