КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012 № Б22/003-11/13/24/3

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Верховця А.А.

Мартюк А.І.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: не з'явився;

від боржника: Шабанова І.В. (довіреність від 29.05.2012 № 95);

розпорядник майна: не з'явився;

від Державного агентства резерву України: не з'явився;

від публічного акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес": не з'явився;

від комунального підприємства "Васильківтепломережа": не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Державного агентства резерву України,

публічного акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес",

комунального підприємства "Васильківтепломережа"

на ухвалу господарського суду Київської області від 04.07.2012

у справі № Б22/003-11/13/24/3 (суддя Лопатін А.В.)

за заявою комунального підприємства "Васильківтепломережа"

до відкритого акціонерного товариства "Промислово-будівельна група "Антарес"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 04.07.2012 у справі № Б22/003-11/13/24/3 за заявою комунального підприємства "Васильківтепломережа" про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес" затверджено реєстр кредиторів відкритого акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес", визнано вимоги наступних кредиторів:

- публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" на суму 38 207 364,61 грн., в тому числі 37 341 940,67 грн. з віднесенням вимог до першої черги задоволення та 865 423,94 грн. - у четверту чергу задоволення;

- Державного комітету України з державного матеріального резерву на суму 2 169 735,99 грн. з віднесенням вимог до шостої черги задоволення;

- управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області на суму 379 579,41 грн. з віднесенням вимог до третьої черги задоволення;

- відкритого акціонерного товариства „Київелектромонтаж" на суму 77 751,81 грн., в тому числі 125 грн. з віднесенням вимог до першої черги задоволення, 70 112,73 грн. - у четверту чергу задоволення, 7 514,08 грн. - в шосту чергу задоволення;

- товариства з обмеженою відповідальністю „Гранд Полімер ЛТД" на суму 36 596,35 грн., в тому числі 125 грн. з віднесенням вимог до першої черги задоволення, 25 558,61 грн. - у четверту чергу задоволення, 10 912,74 грн. - у шосту чергу задоволення;

- комунального підприємства „Васильківський комбінат комунальних послуг" на суму 12 252 грн. з віднесенням вимог до четвертої черги задоволення.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, публічне акціонерне товариство „Промислово-будівельна група „Антарес" та комунальне підприємство "Васильківтепломережа" звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати оскаржену ухвалу та повернути справу на стадію підготовчого засідання.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині відхилення вимог Державного агентства резерву України, останнє звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та задовольнити його вимоги в повному обсязі.

Скарга публічного акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес" мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи правильність визнання місцевим господарським судом вимог управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області, комунального підприємства „Васильківський комбінат комунальних послуг", публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", скаржник зазначає, що відповідні вимоги ґрунтуються на судових рішеннях, які набрали сили після порушення провадження у даній справі про банкрутство, у зв'язку з чим мають характер поточних. Крім того, скаржником заперечується правильність розрахунку цих вимог та їх доведеність. У скарзі йдеться про те, що під час розгляду даної справи не визначено розмір вимог ініціюючого кредитора - комунального підприємства "Васильківтепломережа".

Скарга Державного агентства резерву України мотивована порушенням та неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 4-2, 4-3, 32, 34, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України,, статей 161, 162, 526, 623, 936, 942, 951, 1213 Цивільного кодексу України, статей 2,12, 14, Закону України „Про державний матеріальний резерв", статей 1, 5, 14, 15, 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В апеляційній скарзі комунального підприємства "Васильківтепломережа" йдеться про те, що місцевий господарський суд не розглянув його заяву про відкликання заяви про порушення провадження у данній справі у звязку із оплатою відкритим акціонерним товариством „Промислово-будівельна група „Антарес" заборгованості перед ініціюючим кредитором.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник публічного акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес" висловився за задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Стаття 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон) визначає кредитора у справі про банкрутство як фізичну або юридичну особу чи державний орган, вимоги яких щодо грошових зобов'язань до боржника підтверджені у встановленому порядку документами, включені до реєстру вимог кредиторів та визнані судом.

Відповідно до частини 6 статті 14 названого Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до частини 6 статті 53 Закону письмові заяви кредиторів з вимогами до боржника подаються до господарського суду у місячний строк з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2011 порушено провадження у даній справі за заявою комунального підприємства "Васильківтепломережа" про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес".

Оголошення про порушення справи про банкрутство було опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 23.03.2011 № 52 (4450).

Наявними матеріалами справи підтверджується, що заяви публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", Державного комітету України з державного матеріального резерву, управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області, відкритого акціонерного товариства „Київелектромонтаж", товариства з обмеженою відповідальністю „Гранд Полімер ЛТД", комунального підприємства „Васильківський комбінат комунальних послуг" з вимогами до боржника надійшли до господарського суду в межах встановленого строку від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно складеного розпорядником майна боржника реєстру вимог кредиторів, до складу останнього увійшли вимоги публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" на суму 38 421 859,69 грн., Державного комітету України з державного матеріального резерву на суму 4 819 354,34 грн., управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області 472 714,71 грн., відкритого акціонерного товариства „Київелектромонтаж" на суму 77 751,81 грн., товариства з обмеженою відповідальністю „Гранд Полімер ЛТД" на суму 36 596,35 грн., комунального підприємства „Васильківський комбінат комунальних послуг" на суму 12 252 грн.

Згідно поданих до господарського суду розпорядником майна боржника пояснень, останнім визнано вимоги публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" на суму 38 195 435,27 грн.; Державного комітету України з державного матеріального резерву на суму 1 557 195,70 грн.; управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області на суму 470 563,71 грн., відкритого акціонерного товариства „Київелектромонтаж" на суму 77 626,81 грн., товариства з обмеженою відповідальністю „Гранд Полімер ЛТД" на суму 36 596,35 грн., комунального підприємства „Васильківський комбінат комунальних послуг" на суму 12 292 грн.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявними матеріалами справи, кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" ґрунтуються на укладених його правопопередником - акціонерним комерційним банком „Київ" з відкритим акціонерним товариством „Промислово-будівельна група „Антарес" кредитному договорі від 02.10.2007 № 82/07 та додаткових угодах до нього від 22.04.2008 № 1, від 29.09.2008 № 2, від 09.01.2009 № 5, на підставі яких у останнього виникли зобов'язання з повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом, пені, комісії, страхових платежів, що підтверджується рішенням господарського суду Київської області від 22.04.2011 у справі № 12/033-11, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2011, згідно якого присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес" заборгованість по кредиту у розмірі 22 355 050,00 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 12 563 400,05 грн., 1 713 376,78 грн. пені за несвоєчасну виплату кредиту, 881 742,63 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом, комісію за супроводження кредиту у розмірі 44 710,10 грн., заборгованість по відшкодуванню страхових платежів у розмірі 214 628,05 грн.

Оскільки докази погашення заборгованості за договором від 02.10.2007 № 82/07 в матеріалах справи відсутні, судом першої інстанції обґрунтовано визнано грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" в частині заборгованості по кредиту та комісії за супроводження кредиту у розмірі, встановленому рішенням господарського суду Київської області від 22.04.2011 у справі № 12/033-11.

Крім того, колегія суддів приймає як вірний розрахунок вимог акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", визнаних місцевим господарським судом в частині:

- відсотків за користування кредитом, нарахованих в сумі 12344749,28 грн. у період 03.10.2007 по 16.01.2011,

- пені, нарахованої в сумі 1 727 157,29 грн. за несвоєчасне повернення кредиту у період з 21.07.2010 по 16.01.2011,

- пені, нарахованої в сумі 870 189,00 грн. за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом у період з 21.07.2010 по 16.01.2011.

Як встановлено, частина вимог публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" ґрунтується на рішенні господарського суду Київської області від 22.04.2011 у справі № 12/033-11, згідно якого присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес" заборгованість за неповернутий авансовий платіж у розмірі 441726,25 грн., 176690,50 грн. штраф, 39 936,89 грн., 3 % річних та 170 948,06 грн. інфляційні втрати.

Оскільки докази виконання названого рішення суду в матеріалах справи відсутні, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, який обґрунтовано визнав вимоги ПАТ "АКБ "Київ" по заборгованості за неповернений авансовий платіж у розмірі 441 726,25 грн., а також 38 121,58 грн. - З % річних та 170 948,06 грн. інфляційних втрат, нарахованих у період з березня 2008 року по 16.01.2011.

Вимоги акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" у розмірі 176 690,50 грн. судом першої інстанції відхилено обґрунтовано з тих підстав, що рішенням господарського суду Київської області від 04.10.2011 у справі № 10/020-11/15 відповідний позов банку до відкритого акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес" залишено без задоволення.

Заслуговує на увагу і та обставина, що публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" укладено з боржником угоди з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 02.10.2007 № 82/07 та додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому між сторонами стосовно розміру кредиту, процентної ставки та терміну повернення кредиту, сплати процентів і неустойки, а саме:

- нотаріально посвідчений договір іпотеки від 12.10.2007, відповідно до умов якого боржником передано в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, частина № 5 корпусу 101, загальною площею 3 791,6 кв. м, яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, буд. 72 та нежиле приміщення, ремонтний цех корпусу 101, загальною площею 2 296,1 кв. м, яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, буд. 72 (пункт 1.2), загальною вартістю 31 315 026,00 грн. (пункт 1.5).

- нотаріально посвідчений договір іпотеки від 18.03.2008, відповідно до умов якого боржником передано в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення, корпус № 102, цех 10 загального площею 5 868,5 кв. м., яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, буд. 72 (пункт 1.2), загальною вартістю 30 007 270,00 грн. (пункт 1.6).

Дослідивши умови названих договорів, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав вважати, що заявлені у даній справі вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", які виникли на підставі укладеного з боржником кредитного договору від 02.10.2007 № 82/07, у повному обсязі забезпечені іпотекою згідно вищезазначених договорів та підлягають включенню до першої черги задоволення на підставі частини 1 статті 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII в сумі 37 341 855,67 грн. Вимоги із заборгованості по відшкодуванню страхових платежів в сумі 214 628,05 грн. за кредитним договором від 02.10.2007 № 82/07, так само як і решта визнаних вимог публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" в сумі 650 795,89 грн. підлягають включенню до четвертої черги задоволення.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що кредиторські вимоги відкритого акціонерного товариства „Київелектромонтаж" ґрунтуються на рішенні господарського суду Київської області від 21.05.2009 у справі № 4/092-09, згідно якого присуджено до стягнення на його користь з боржника 61 940,40 грн. боргу, 1216,75 грн. 3 % річних, 6 070,16 грн. інфляційних втрат, 7 514,08 грн. пені, 767,42 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оскільки докази виконання названого рішення суду в матеріалах справи відсутні, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, який обґрунтовано визнав відкрите акціонерне товариство „Київелектромонтаж" конкурсним кредитором боржника з віднесенням заявлених ним вимог в сумі 70 112,73 грн. до четвертої черги задоволення, 7514,08 грн. - до шостої черги задоволення.

Кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Гранд Полімер ЛТД" ґрунтуються на рішенні господарського суду Київської області від 16.03.2010 р. у справі № 22/022-10, згідно якого присуджено до стягнення на його користь з боржника 19 163,84 грн. 3 % річних, 5 800,00 грн. інфляційних втрат, 10 912,74 грн. пені, 767,42 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оскільки докази виконання названого рішення суду в матеріалах справи відсутні, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, який обґрунтовано визнав товариство з обмеженою відповідальністю „Гранд Полімер ЛТД" конкурсним кредитором боржника з віднесенням заявлених ним вимог в сумі 25 558,61 грн. до четвертої черги задоволення, 10 912,74 грн. - до шостої черги задоволення.

Кредиторські вимоги комунального підприємства „Васильківський комбінат комунальних послуг" ґрунтуються на рішенні господарського суду Київської області від 23.12.2010 у справі № 14/193-10, згідно якого присуджено до стягнення на його користь з боржника 12 252,47 грн. боргу.

Оскільки докази виконання названого рішення суду в матеріалах справи відсутні, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, який обґрунтовано визнав комунального підприємства „Васильківський комбінат комунальних послуг" конкурсним кредитором боржника з віднесенням заявлених ним вимог в сумі 12 252,47 грн. до четвертої черги задоволення.

Кредиторські вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області ґрунтуються на постанові Київського окружного адміністративного суду України від 06.07.2010 р. у справі № 2а-5009/10/1070, згідно якого присуджено до стягнення з боржника на користь його правопопередника - Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області 184 378,00 грн., а також на наданих заявником розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з грудня 2008 року по грудень 2010 року.

Оскільки докази зворотного, так само як і докази оплати заборгованості по відшкодуванню виплат пільгової пенсії в матеріалах справи відсутні, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, який обґрунтовано визнав управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області конкурсним кредитором боржника з віднесенням заявлених ним вимог в сумі 379 579,41 грн. до четвертої черги задоволення.

Кредиторські вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву ґрунтуються на постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.09.2009 у справі № 10/658-07/5, якою присуджено до стягнення на його користь з боржника 1 089 765,79 грн. штрафу та 467 429,91 грн. пені, внаслідок виявлення факту самовільного відчуження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Крім того, колегія суддів приймає як вірний розрахунок вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву, визнаних місцевим господарським судом відповідно до частини десятої ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" в частині пені, нарахованої станом на 16.01.2011 на вартість зазначених матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, в сумі 612 540,29 грн.

Щодо решти вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву про визнання його конкурсним кредитором боржника з грошовими вимогами у розмірі 2 649 232,68 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.09.2009 у справі № 10/658-07/5 зобов'язано боржника повернути Державному комітету України з державного матеріального резерву матеріальні цінності, а саме: сталь товстолистова - 23,19 тонни, сталь крупносортна - 2,574 тонни, сталь дрібносортна 7,58 тонни, катанка - 110,9 тонни, сталь сортова інструментальна - 4,34 тонни, сталь тонколистова 1,9-3,9 мм - 69,81 тонни, сталь тонколистова 1,0-1,8 мм - 3,14 тонни, сталь листова конструкційна х/к декапірована 66,474 тонни, стрічка сталева холоднокатана 2,6 тонни, сплави та суміші -7,037 тонни, інструмент вимірювальний спеціальний - 107 шт., штампи і пресформи -41 шт., пристрої спеціальні - 12 шт.

Оскільки зазначене рішення суду боржником не виконано, Державний комітет України з державного матеріального резерву, звертаючись із заявою про визнання кредитором в даній справі, ставить питання про визнання грошових вимог, співрозмірних вартості неповернутого майна - 2 649 232,68 грн.

Відповідно до частини десятої ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", у разі недоцільності закладення і зберігання зазначених матеріальних цінностей або виключення їх з номенклатури, скасування мобілізаційного чи іншого спеціального завдання зазначені юридичні особи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, відшкодовують вартість відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження) із сплатою пені до повного відшкодування вартості матеріальних цінностей.

У цьому зв'язку заслуговує на увагу з'ясування місцевим господарським судом тих обставин, що центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, не приймалося рішення щодо відшкодування вартості зазначених матеріальних цінностей державного резерву; не відбулась і зміна способу виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2009 р. у справі № 10/658-07/5.

Оскільки питання про відшкодування вартості неповернутого майна в установленому порядку не вирішено, відповідні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву є передчасними та відхилені місцевим господарським судом обґрунтовано.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підприємницька діяльність банкрута завершується з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, під час проведення процедур банкрутства, є поточними вимогами.

На такі вимоги не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів (абзаци 6 та 24 ст. 1 та ст. 12 Закону про банкрутство), тому вони погашаються в процедурі банкрутства до визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури без будь-яких обмежень.

Разом з тим, після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні вимоги переходять у категорію конкурсних та повинні бути заявлені в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, з наступним визнанням їх судом та включенням до реєстру вимог кредиторів.

Отже, за умови додержання приписів ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", Державний комітет України з державного матеріального резерву може повторно звернутися з грошовими вимогами до відкритого акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес".

З урахуванням зазначеного, за насідками системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів доходить висновку про те, що порушення норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали господарського суду відсутні.

Доводи апеляційних скарг Державного агентства резерву України, публічного акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес", комунального підприємства "Васильківтепломережа" про невідповідність оскарженої ухвали суду нормам матеріального та процессуального права спростовуються вищевикладеним.

Та обставина, що грошові вимоги кредиторів боржника у даній справі грунтуються на рішеннях суду, частина з яких набрала сили після порушення провадження у даній справі про банкрутство, не впливає на результат розгляду відповідних вимог до боржника, оскільки вимоги Закону про банкрутство щодо безспірності грошових вимог кредитора до боржника встановлені тільки для грошових вимог ініціюючого кредитора при порушенні справи про банкрутство (ст. 6 Закону про банкрутство).

Отже, поточні вимоги можуть бути як безспірними, так і спірними, тобто такими, що не підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

У випадку, якщо по заявленим грошовим вимогам винесено рішення відповідного юрисдикційного органу, факт наявності чи відсутності заборгованості боржника перед кредитором є встановленим та не потребує повторного доведення відповідно до ст. 35 ГПК України.

Враховуючи те, що визнані вимоги кредиторів виникли до порушення провадження у даній справі про банкрутство, що підтверджується наявними матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, доводи публічного акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес" не впливають на результат їх розгляду.

Крім того, колегія суддів не вбачає підстав для припинення провадження у даній справі у зв'язку з відкликанням заяви ініціюючим кредитором - комунальним підприємстом "Васильківтепломережа", грошові вимоги якого до відкритого акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес" в сумі 418 136,09 грн. боргу та 321 грн. судових витрат погашені боржником згідно платіжних доручень № 124 від 16.03-2011 на суму 321613,04 грн. та № 111 від 28.02.2011 на суму 200 000,00 грн.

Відповідне питання досліджувалося Київським апеляційним господарським судом, який своєю постановою від 26.10.2011, залишеною без змін постановою Вишого господарського суду України від 24.01.2012, скасував винесену у даній справі ухвалу господарського суду Київської області від 24.06.2011 про припинення провадження у справі у зв'язку з відкликанням заяви Комунального підприємства "Васильківтепломережа" про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Промислово-будівельна група "Антарес".

Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність визнання заявлених грошових вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду господарського суду Київської області від 04.07.2012 у справі № Б22/003-11/13/24/3 залишити без змін, а апеляційні скарги Державного агентства резерву України, публічного акціонерного товариства „Промислово-будівельна група „Антарес", комунального підприємства "Васильківтепломережа" - без задоволення.

Справу № Б22/003-11/13/24/3 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Постанова виготовлена та підписана 13.09.2012.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Верховець А.А.

Мартюк А.І.