Судове рішення #2460349
Справа № 2а-2560/08

Справа № 2а-2560/08

 

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                         

"03" липня 2008 р.                                                                                                                   м.Харків 

 

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Перцової Т.С.

при секретарі - Ульященко Л.М. 

        перекладачі - ОСОБА_1.

за участю:

позивача - ОСОБА_2.

відповідача -  не з'явився

 

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2до Головного Управління МВС України в Харківській області в особі ВГІРФО ГУМВС України в Харківській області про скасування рішення начальника ВГІРФО Червонозаводського РВХМУ ГУМВС України в Харківській області від 12.11.2007 року затвердженого заступником начальника ГУМВС України в Харківській області 04.12.2007 року в частині заборони в'їзду в Україну терміном на п'ять років ОСОБА_2,-

 

 ВСТАНОВИВ:

 

ОСОБА_2звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління МВС України в Харківській області в особі ВГІРФО ГУМВС України в Харківській області, в якому  з урахуванням наданих уточнень позовних вимог просить суд скасувати рішення начальника ВГІРФО Червонозаводського РВХМУ ГУМВС України в Харківській області від 12.11.2007 року затвердженого заступником начальника ГУМВС України в Харківській області 04.12.2007 року в частині заборони в'їзду в Україну терміном на п'ять років ОСОБА_2. 

В судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування заявленого позову,  зазначає, що 05.11.2003 року уклала шлюб з громадянином України ОСОБА_3., від шлюбу народилися діти: ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1та ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_2. В жовтні 2007 року до неї по постійному місту проживання прийшли робітники ВГІРФО ГУМВС України в Харківській області, які вилучили її паспорт та поставили відмітку про видворення її з території України. Позивач зазначає, що  рішення про заборону в'їзду терміном на п'ять років порушує її права, передбачені ст.ст. 3,4 Сімейного Кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся повістками з поштовими повідомленнями. У відповідності до ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Відповідач відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є належно повідомленими про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно рішення начальника ВГІРФО Червонозаводського РВХМУ ГУМВС України в Харківській області від 12.11.2007 року про видворення за межи України громадянки Азербайджанської республіки Ахмедової Рахім Лазим кизи, затвердженого заступником начальника ГУМВС України в Харківській області 04.12.2007 року, прийнято рішення про видворення за межі України громадянки Азербайджану ОСОБА_2та її неповнолітніх дітей та заборонено в'їзд в Україну терміном на п'ять років.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під поняттям „видворення” розуміється  прийняття відповідним органом рішення, що певний громадянин іноземної держави повинен залишити територію України з добровільним виконанням вказаного рішення або з примусовим його видворенням за рішенням суду. 

В момент оголошення постанови про видворення  роз'ясняються іноземцеві його права та обов'язки за необхідності із залученням перекладача. З моменту оголошення постанови про видворення іноземцю надається право повідомлення та зустрічі з адвокатом чи  дипломатичним представником своєї країни чи іншої особи.

В наданих відповідачем матеріалах відсутні дані про роз'яснення  іноземцеві його прав і обов'язків, в тому числі на залучення перекладача та зустрічі з адвокатом чи  дипломатичним представником своєї країни чи іншої особи.

Відповідно до вимог ст.32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, видворенню за межі України підлягають іноземці та особи без громадянства :1) які в минулому вчинили адміністративне правопорушення та виконали адміністративне стягнення; 2) які в минулому вчинили злочин і відбули призначене судом покарання, при цьому їх видворення необхідне для захисту прав, інтересів громадян України; 3) іноземці та особи без громадянства, які не допускали протиправної поведінки, але їхні дії суперечать інтересам  охорони громадського порядку; 4) іноземці, які не допускали протиправної поведінки, але їхні дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України.

Крім зазначених підстав  видворенню підлягають також особи за вчинення: порушення прикордонного режиму в пунктах пропуску через державний кордон; проживання без документів, що дають право на проживання; проживання за недійсними, підробленими документами; працевлаштування без відповідного дозволу; не додержання встановленого порядку  реєстрації та пересування; ухилення від  виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування; порушення правил транзитного проїзду через територію України; незаконне  перетинання  державного кордону.

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на складання  протоколу про адміністративне  правопорушення 13.11.2007р. за вчинення ОСОБА_2 правопорушення  не свідчить про притягнення її до адміністративної відповідальності за  вчинене правопорушення. В рішенні  відповідача про видворення та заборону в'їзду  позивача  зазначено, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_2не притягалася, в розшуку не перебуває.

В ході  вирішення питання  щодо  законності  прийнятого суб'єктом  владних повноважень рішень суд  відповідно до вимог ст.2 КАС України зобов'язаний перевірити чи прийнято воно:  на підставі, у межах повноважень та  у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України ; з використанням повноваження з метою, з якою це  повноваження  надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення  для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване  це рішення;  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні  встановлено, що рішення начальника ВГІРФО Червонозаводського РВХМУ ГУМВС України в Харківській області від 12.11.2007 року про видворення за межи України громадянки Азербайджанської республіки ОСОБА_2, затвердженого заступником начальника ГУМВС України в Харківській області 04.12.2007 року, в частині заборони в'їзду в України строком на  п'ять років, прийняті з порушенням вимог ст.2 КАС України, а саме: без  урахуванням усіх обставин, що мають значення  для прийняття рішення - проживання позивача разом з чоловіком ОСОБА_3., спільне проживання дітей, громадян України: ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1та ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з батьком та позивачем, без  дотриманням принципу рівності перед законом - з порушенням прав позивача  щодо зустрічі з адвокатом чи  дипломатичним представником своєї країни чи іншої особи, непропорційно, зокрема з без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване  це рішення - заборона в'їзду в Україну  строком на 5 років - порушує право позивача на її сімейне життя разом з чоловіком та вихованням їх спільних дітей.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що рішення начальника ВГІРФО Червонозаводського РВХМУ ГУМВС України в Харківській області від 12.11.2007 року про видворення за межи України громадянки Азербайджанської республіки ОСОБА_2, затвердженого заступником начальника ГУМВС України в Харківській області 04.12.2007 року, в частині заборони в'їзду в України строком на  п'ять років ОСОБА_2.,  прийняті з порушенням вимог ст.32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” та вимог ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Адміністративний позов ОСОБА_2до Головного Управління МВС України в Харківській області в особі ВГІРФО ГУМВС України в Харківській області про скасування рішення начальника ВГІРФО Червонозаводського РВХМУ ГУМВС України в Харківській області від 12.11.2007 року затвердженого заступником начальника ГУМВС України в Харківській області 04.12.2007 року в частині заборони в'їзду в Україну терміном на п'ять років ОСОБА_2- задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення начальника ВГІРФО Червонозаводського РВХМУ ГУМВС України в Харківській області від 12.11.2007 року про видворення за межи України громадянки Азербайджанської республіки ОСОБА_2, затвердженого заступником начальника ГУМВС України в Харківській області 04.12.2007 року в частині заборони в'їзду в Україну терміном на п'ять років ОСОБА_2

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, державне мито у розмірі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана  07.07.2008 року.

 

Суддя                                     (підпис)                                                          Т.С.Перцова

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація