У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві  17 червня 2008 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1. на окрему ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 січня 2008 року,

установив:

           Під час розгляду апеляцій на постанову Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2007 року, прийнятої під головуванням судді ОСОБА_1., про звільнення від відбування покарання ОСОБА_2., засудженого за вироком Печерського районного суду м. Києва від 3 серпня 2006 року, апеляційним судом було також винесено окрему ухвалу на адресу голови Печерського районного суду м. Києва для вжиття заходів реагування з приводу грубої недбалості, допущеної головуючою у справі суддею ОСОБА_1.

           ОСОБА_1., як видно із змісту її касаційної скарги, просить окрему ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на незаконність та необґрунтованість цієї ухвали.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та приймаючи до уваги зміст скарги ОСОБА_1., колегія суддів не вбачає підстав для задоволення цієї скарги.

Згідно ст. 380 КПК України апеляційний суд може окремою ухвалою звернути увагу відповідних осіб на факти порушення закону, зокрема допущені при розгляді справи судом першої інстанції.

Як видно із матеріалів даної справи, засуджений ОСОБА_2., який за вироком суду відбував покарання у виді позбавлення волі, 20 липня 2007 року звернувся до Печерського районного суду м. Києва із заявою про звільнення його від відбування покарання згідно Закону України від 19 квітня 2007 року «Про амністію».

Місцевий суд, під головуванням судді ОСОБА_1., 30 серпня 2007 року розглянув указану заяву і виніс постанову, звільнивши ОСОБА_2. від відбування покарання на підставі ст. 1 п. «ґ» Закону України від 19 квітня 2007 року «Про амністію». Питання зміни запобіжного заходу та звільнення засудженого з-під варти судом не було вирішено.

Відповідно положень, передбачених ст. 342 КПК України, при вирішенні питання звільнення особи, яка перебуває під вартою, від відбуття покарання суд негайно звільняє її з-під варти в залі судового засідання.

Невиконнання судом першої інстанції під головуванням судді ОСОБА_1. зазначених вимог закону призвело до того, що засуджений ОСОБА_2. незаконно перебував під вартою до розгляду справи апеляційним судом 10 січня 2008 року.

На ці обставини цілком обґрунтовано звернула увагу у своїй окремій ухвалі апеляційна інстанція.

У зв'язку з цим, посилання скаржниці на незаконність окремої ухвали, при відсутності у скарзі конкретних доводів щодо її незаконності, колегія суддів вважає безпідставними.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

касаційну скаргу ОСОБА_1. залишити без задоволення, а окрему ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 січня 2008 року щодо неї - без зміни.

Судді:

Кармазін Ю.М.               Кліменко М.Р.               Федченко О.С.