У Х В А Л А

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

          розглянувши в судовому засіданні 17 червня 2008 року матеріали справи за касаційною скаргою ОСОБА_1., за заявою якого порушено кримінальну справу, на постанову Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи при скасуванні постанови прокурора Великобагачанського району Полтавської області від 26.01.2007 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи по факту умисного знищення майна ОСОБА_1., вчиненого загально небезпечним способом, і порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, та на ухвалу Апеляційного суду Полтавської  області від 21 березня 2007 року, якою постанову місцевого суду залишено без зміни,

встановила:

постановою прокурора Великобагачанського району від 26 січня 2007 року скасовано постанову дільничного інспектора Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області  від 20.01.2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи по факту збройного нападу, вчиненого ОСОБА_2. в ніч з 10.01.2007 року на 11.01.2007 року, та порушено кримінальну справу по факту умисного знищення майна ОСОБА_1., вчиненого загально небезпечним способом, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Як указано в постанові, прокурор Великобагачанського району, розглянувши матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 36 від 20.01.2007 року, встановив, що 12.01.2007 року до чергової частини Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області надійшло письмове звернення жителя с. Гоголеве Великобагачанського району  про те, що в ніч на 11.01.2007 року ОСОБА_2. на своєму автомобілі здійснив збройний напад на нього та стадо його худоби. Перевірку вказаного факту проводив дільничний інспектор Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області, який 20.01.2007 року виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи  за цим фактом на підставі п.2 ст.6 КПК України, мотивуючи своє рішення тим, що в діях ОСОБА_2. не вбачається ознак злочину, передбаченого ст.296 КК України. Проте, як зазначено в постанові прокурора, вказана постанова дільничного інспектора є незаконною, оскільки в діях ОСОБА_2. убачаються ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України. З огляду на це, прокурор  скасував постанову дільничного інспектора і порушив кримінальну справу по факту умисного знищення майна ОСОБА_1., вчиненого загально небезпечним способом, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Зазначена постанова прокурора була оскаржена ОСОБА_2. до Великобагачанського районного суду Полтавської області .

Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2007 року скарга ОСОБА_2. була задоволена, а постанова прокурора від 26.01.2007 року, як винесена без достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, скасована, та  судом відмовлено в порушенні кримінальної справи по даному факту на підставі п.2 ст.6 КПК України.

Як визнав суд, постанова прокурора Великобагачанського району про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам ст.ст. 94, 98 КК України, оскільки не містить посилання на підстави для порушення кримінальної справи.

Постанова місцевого суду була оскаржена ОСОБА_1., за заявою якого було порушено кримінальну справу, та прокурором Великобагачанського району до Апеляційного суду Полтавської області, який ухвалою від  21 березня 2007 року відмовив у задоволенні скарги та подання, а постанову місцевого суду залишив без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. стверджує, що суд першої інстанції безпідставно скасував постанову прокурора про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2., оскільки  дії останнього містять склад злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, про що є відповідні докази в матеріалах справи. Зазначає , що суд першої інстанції не повідомив його належним чином про час та місце розгляду справи за скаргою ОСОБА_2. про порушення кримінальної справи, чим було порушено його права. Посилається на те, що апеляційний суд безпідставно не звернув уваги на зазначені порушення з боку місцевого суду. Просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.236-8 КПК України при розгляді скарги на постанову прокурора про порушення кримінальної справи суд перевіряє, чи були виконані вимоги ст.ст. 94, 97, 98 КПК України. 

 Судом було дотримано зазначених вимог закону при розгляді скарги ОСОБА_2. на постанову прокурора від 26.01.2007 року.

У постанові прокурора не вказано, чиє письмове звернення було приводом для порушення кримінальної справи, оскільки матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи містять заяви як ОСОБА_2., так і  ОСОБА_1. про порушення кримінальної справи, подані в установленому порядку та зареєстровані в журналі реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються.

Також в постанові прокурора не наведено достатніх даних для порушення кримінальної справи по факту умисного знищення майна ОСОБА_1.  загально небезпечним способом, які б свідчили про наявність ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України (час, місце, спосіб, наслідки злочину), що є порушенням вимог ст.ст. 94, 98 КК України. Не міститься таких підстав і в матеріалах перевірки, проведеної за заявою ОСОБА_2. по факту нанесення шкоди його земельним  угіддям стадом кіз ОСОБА_1. та заявою ОСОБА_1. по факту неправомірних дій ОСОБА_2. в ніч на 11.01.2007 року.

Окрім того, як убачається з матеріалів справи, у заяві про злочин  ОСОБА_1. вказував на ОСОБА_2. як на особу, яка, на його думку, разом з іншою особою, кримінальна справа щодо якої не порушена, вчинила злочин. При цьому, прокурор, усупереч вимогам кримінально-процесуального закону, порушив кримінальну справу не щодо конкретної особи, а по факту умисного знищення майна ОСОБА_1., чим не дотримав вимог закону щодо порядку порушення справи. 

З огляду на викладене, суд, належним чином обґрунтувавши своє рішення, правильно скасував постанову прокурора Великобагачанського району від 26.01.2007 року про порушення кримінальної справи по факту умисного знищення майна ОСОБА_1. за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, та відмовив у порушенні кримінальної справи за даним фактом.

З огляду на викладене,  є безпідставними твердження ОСОБА_1. про наявність приводів та підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування судових рішень, не встановлено.

Посилання ОСОБА_1. на те, що суд не повідомив його про час та місце розгляду скарги ОСОБА_2. на постанову про порушення кримінальної справи, спростовуються матеріалами справи.

Так, згідно з  листом В.Багачанського районного відділу управління МВС України в Полтавській області від 26.02.207 року за  №1422  убачається, що ОСОБА_1. вручалась копія постанови судді Великобагачанського районного суду про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_2. і повістка про його виклик у судове засідання, проте ОСОБА_1. відмовився від їх отримання.  Колегія суддів не має підстав не довіряти даним, викладеним у вищевказаному листі, підтвердженому поясненнями дільничного інспектора міліції  Кулаженка В.М.. 

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст.377 КПК України, є законною та обґрунтованою.

З огляду на викладене, відсутні підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

         відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1..

судді:

Кармазін Ю.М.                        Кліменко М.Р.                       Федченко О.С.